ЛЮДИНА В СОЦІАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ

Л.Д. Климанська, В.Є. Савка

 

СОЦІАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ:

ЛЮДИНА В СОЦІАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ

 

Навчально-методичний електронний посібник

для студентів всіх напрямків підготовки

 

Львів, 2010

Рецензенти:   Піча В.М., доктор соціологічних наук, професор НУ “Львівська політехніка”.

Поняття про соціальну взаємодію

Соціальна взаємодія – система взаємозумовлених соціальних дій, за яких дії одного суб'єкта (індивіда, групи, спільноти) одночасно є причиною і… Соціальні взаємодії – це форма соціальних зв'язків, що реалізуються в обміні… Головна особливість соціальної взаємодії полягає в тому, що вона є процесом впливу індивідів один на одного. Інакше…

Предмет та методи вивчення соціальних взаємодій

Серед причин, які вплинули на виокремлення соціології в системі суспільних наук за найважливіші можна прийняти: ● інтелектуальні: утвердження філософських ідей епохи Просвітництва,… ● соціально-політичні: крах феодалізму та становлення індустріального суспільства, яке прокламувало цінності…

Програма емпіричного соціолоічного дослідження

1. Вибір теми дослідження є першим кроком (етапом) у складанні програми соціологічого дослідження. Він нерозривно пов’язаний з аналізом соціальної… Для того, щоб обгрунтування проблеми дослідження було максимально повним і… Наприклад. У наші дні соціально-економічних перетворень, коли Україна лише починає виходити з кризового становища,…

Структура системи знань про соціальні взаємодії

Теоретичну соціологію складають концепції, що з певної точки зору, по-своєму трактують соціальне життя. Її завданням є проведення фундаментальних… •мікросоціологічна школа (Л. Морено та ін.), яка робить спробу розповсюдити… •природничо-наукова школа (Г.Л.Андберг та ін.) прагне пояснити соціальні процеси через пізнання законів, відкритих…

ТЕМА 2.

СУСПІЛЬСТВО ЯК ДИНАМІЧНА СИСТЕМА

СОЦІАЛЬНИХ ВЗАЄМОДІЙ

Навіть поверхневого погляду на суспільство та його складові до­статньо, щоб зрозуміти, що в ньому немає незмінних об’єктів та суб'єктів.… Важливо визначити різницю між "соціальними змінами" і…  

Таблиця 2.2

Р.Дарендорф зауважив, що хоча всі ці твердження є істинними, вони можуть здаватися суперечливими. Причина цього парадоксу по­лягає у суперечливій… Немає такого аргументу, який би став на перешкоді об’єднання обидвох під­ходів… Процес соціальних змін, що відбувається впродовж періоду пере­ходу суспільства від доіндустріалізованої до…

ТЕМА 3.

ОСОБИСТІСТЬ У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ ЗВ'ЯЗКІВ ТА ВЗАЄМОДІЙ

Підхід соціолога до проблеми особистості - це погляд на людину з боку суспільства, включеності людей у соціальні процеси, де їх індивідуальні якості… 1. структура особистості, рольова діяльність і спілкування як шляхи реалізації… 2. структура та закономірності соціалізації як процесу включення індивіда до системи суспільних зв”язків, особливості…

Сутність та параметри соціальної структури

Об'єднуючи людей за певною ознакою, спільність продукує специфічні інтереси. Усвідомлення цих інтересів та боротьба за їх реалізацію виводить… Сукупність соціальних спільнот та груп складаєсоціальну структуру… Відповідно до ознаки, за якою формуються соціальні спільноти, можливо розглядати соціальну структуру суспільства у…

Соціальна стратифікація: поняття та види

Більшість вчених вважають, щосоціальна стратифікація - це ієрархічно організована система соціальної нерівності, яка існує в певному суспільстві в… Спроби пояснити механізм соціального розшарування привели до появи трьох…  

ТЕМА 5.

ПРОЦЕС ТА ТИПИ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

  5.1. Анатомія соціальної взаємодії Соціологи використовують безліч понять для того, щоб проаналізувати доволі буденне явище у житті людини - соціальну…

Зміст соціальної взаємодії

Соціологи розглядають процес соціальної взаємодії у двох ракурсах: а) як соціальний обмін; б) як символічну комунікацію (спілкування).

Більшість соціальних взаємодій в нашому житті можна розглядати як процессоціального обміну. Він має місце, коли суб'єкти дають і отримують цінності на засадах взаємності. Суб'єкти вступають в процес як автономні одиниці, кожна з яких переслідує власні цілі, але через певний час вони стають взаємопов'язаними партнерами, кожен з яких у цій взаємодії відіграє свою специфічну роль.

Щоб зрозуміти процес соціального обміну потрібно зробити декілька припущень стосовно суб'єктів та дій:

1. суб'єкти прагнуть взаємодіяти з тим, хто може задовольнити чи сприяти реалізації їх потреб;

2. всі можливі дії мають певну вартість для суб'єкта: це і ресурси, і зусилля, і час;

3. загалом суб'єкти намагаються дотримуватися балансу витрат та винагород, які вони отримують взамін своїх дій;

4. суб'єкти можливо припинять взаємодію, якщо витрати будуть суттєво перевищувати винагороду.

Ці припущення не можна застосовувати до всіх суб'єктів у всіх випадках, особливо, коли йдеться про любов, ненависть, лояльність та інші нематеріальні речі.

Базовим стартовим механізмом для більшості соціальних обмінів буде самозацікавленість взаємодіяти з метою отримання подальших винагород у майбутньому.

В умовах соціального обміну діють наступні принципи:

• 1) принцип винагороди - всі дії людини підпорядковані основному правилу: чим частіше вони винагороджуються, тим частіше індивід намагається діяти тим же способом;

• 2) принцип повторення - описує відносини між стимулом успішної дії та її повторенням. Якщо якийсь стимул (або їх сукупність) приводить до дії, що виявляється успішною, то в разі повторення цього стимулу або подібного йому, особистість буде намагатися його повторити;

• 3) принцип цінності - чим більш цінним є для особистості досягнення певного результату, тим більше він буде намагатися діяти, щоб його досягнути;

• 4) принцип агресії - якщо людина не отримує винагороди, на яку вона розраховувала, або отримує покарання, на яке не розраховувала, то вона намагається продемонструвати агресивну поведінку.

Принципи соціального обміну непогано описують те, що відбувається у випадку симетричної взаємодії. Але відсутність симетрії у соціальній взаємодії не означає автоматично кінець соціального обміну, оскільки суб'єкти відчувають відповідальність, лояльність стосовно один одного, вони можуть бути емоційно прив'язані один до одного, однак, означає, що невигідні взаємини - це стосується і дружби, і ділових стосунків, - загалом можуть розладнатися.

Соціальна взаємодія як обмін включає відкриті трансакції послугами, речами та іншими винагородами між суб'єктами. Символічна взаємодіямає місце, коли суб'єкти спілкуються з допомогою спільних ідей та значень. Фактично всі соціальні взаємодії є до певної міри символічними.

Людина майже завжди приписує значення своїм діям та діям інших. Для неї важливо, щоб всі її дії сприймалися адекватно партнерами по взаємодії. Коли ми допомагаємо другу, важливо, щоб він наші дії сприйняв саме як допомогу, а не як виявлення ворожості, щоб не виникло непорозуміння. Так само для нас важливо правильно зрозуміти інших людей. Коли начальник говорить, що ваша робота сьогодні виконана на “відмінно”, ви повинні бути впевненим, що це зауваження було зроблено без саркастичного підтексту.

У символічному підтексті взаємодія між людьми розглядається як безперервний діалог, коли вони спостерігають, усвідомлюють наміри одне одного та реагують на них. Те, що люди навчаються однаково інтерпретувати значення символів, полегшує спілкування. Надаючи одним і тим же предметам ті ж символічні значення, ми отримуємо можливість спілкуватися. Коли в дім приходять гості, ми пропонуємо їм сісти, маючи на увазі, що вони сядуть на стілець або канапу. Коли ж вони сядуть на телевізор, комунікація буде невдалою: нашу пропозицію зрозуміли неправильно. Це до речі, одна з проблем, які часто виникають при спілкуванні людей, які належать до різних культур: викривлене розуміння або і повне нерозуміння одних і тих же символів, яким вони надають різного змісту, що перешкоджає налагодженню ефективної комунікації між учасниками діалогу.

У соціальній взаємодії ми нечасто реагуємо безпосередньо на те, що чуємо від інших, або бачимо. Як правило, ми реагуємо на інтерпретацію, яку надаємо цим діям. Саму ж дію можна інтерпретувати по-різному.

Сприйняття (визначення) дії буде залежати не стільки від дії самої по собі, скільки від того, яке місце ми будемо займати у ситуації і як буде змінюватись сама ситуація.

Значна частина символічної комунікації є звичайно вербальною, але люди можуть спілкуватися і за допомогою виразу обличчя, жестів, візуальної поведінки з використанням простору, часу, особливостей мовлення (наприклад, темпу мовлення).

Мова - найголовніший засіб соціальної взаємодії, вона дозволяє спілкуватися як на відстані, так і у безпосередньому контакті.

Невербальна комунікація з використанням візуальних чи інших символів доповнює мову. Невербальна поведінка виявляє почуття, що лежать в основі того, про що ведеться. Тональність голосу, темп мовлення, вираз обличчя, жести видають емоції. Відповідаючи на запитання викладача, деякі студенти можуть куйовдити волосся - жест, який може не мати ніякого відношення до того, про що говорить студент, але видавати його хвилювання або самовпевненість. Певні жести (наприклад, вкладання рук хрест-навхрест) психологи тлумачать як бажання індивіда захистити себе від нападу, тоді як вербальне повідомлення може свідчити про довіру та відкритість.

Простір теж може бути використаний для позначення соціальної дистанції. Ми підходимо близько та торкаємося тих людей, яких любимо і до яких ставимось із приязню, і намагаємося триматися подалі від людей, які нам не подобаються. "Неприродна" соціальна близькість, що має місце, коли незнайомі люди спресовані в автобусі або у ліфті, супроводжується певними стратегіями уникнення. Навіть якщо тіла знаходяться у суцільному контакті ( у переповненому автобусі), люди уникають встановлювати зоровий контакт, вони дуже рідко розмовляють, і взагалі поводяться так, немов би інших немає поряд. В такий спосіб люди нейтралізують "неприродну" близькість з незнайомими людьми.

Час забезпечує інший код взаємодії. Впливовіші люди примушують менш впливових чекати. І, навпаки, будь-який чиновник зробить все, що від нього залежить, щоб начальник високого рангу не чекав у приймальні. Кількість часу, яку ми проводимо з тією або іншою людиною, виступає безпомилковим індикатором її значущості для нас. Це може бути проблемою у шлюбних стосунках, якщо у чоловіка і дружини існують різні уявлення про те, скільки часу вони повинні проводити разом. Якість часу теж має значення. Якщо ви свідомо знаходите собі роботу саме в той час, коли контактуєте з певною людиною, це свідчить про негативне ставлення до неї.

 

Полюси соціальної взаємодії

Будь-яке суспільство, спільнота є соціально згуртованими, але рівень та сила цієї згуртованості можуть бути різними. Деякі соціальні організації… В залежності від характеру соціальних зв'язків у соціальній взаємодії… • Найменш розвинуті соціальні зв'язки у спільнотах, які можна назвати типологічними (термін соціолога Г. Г.…

ТЕМА 6.

ПРОБЛЕМА НОРМАТИВНОСТІ У СОЦІАЛЬНІЙ ВЗАЄМОДІЇ: СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ ТА ДЕВІАЦІЯ

У реальному суспільстві звичайно жодна з цих умов ніколи повністю не виконується. Цей факт, очевидно, треба сприймати як позитивний, тому що на…   6.1. Система соціального контролю

ТЕМА 7.

СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ. СІМ’Я: МІКРОСОЦІАЛЬНИЙ РІВЕНЬ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

 

Суспільство, як ми вже переконалися з попередніх тем, є не однорідною масою, не хаосом самостійних утворень, нелогічних дій, а складною суперечливою системою, яка, хоча і постійно дестабілізується внутрішніми суперечностями, все ж прагне до саморегуляції, гармонії. Окремі суб'єкти соціального життя, насамперед особистості, соціальні групи повсякчас взаємодіють між собою, прагнучи реалізувати свої інтереси. Задовольняючи власні потреби вони мусять співвіднести та скоординувати їх з потребами загальносуспільними, а отже виробляють певні оптимальні моделі, стандарти взаємодії.

 

Соціальні інституції: поняття, види та функції

Соціальна інституція, є певним чином організованою, стандартизова-ною та узгодженою (конвенціонованою) між учасниками суспільного життя соціальною… Варто деталізувати основні елементи цього визначення. Отже, інституції: - створюють можливість задоволення базових потреб всіх соціальних суб'єктів тим способом і в тому обсязі, який…

Власність як соціальна інституція

Інституція власності, як і інші, має історичний характер. Це означає, що вона виникає на певному етапі розвитку суспільства і модифікується,… Власність фіксує право певного соціального суб'єкта розпоряджатися визначеними… Таким чином інституція власності може розглядатися як певна конвенція, згода соціальних суб'єктів діяти, досягаючи…

Поняття культури та її основні елементи

Варта уваги соціальна зумовленість трансформації терміну "культура": у XVII-ХVIIІ ст. хвиля географічних відкриттів та відповідно… В наш час науковий термін "культура" має нейтральний характер. Під… В широкому розумінні культура - це те, що створене людським суспільством над власне природою. З цього випливає і…

Форми культури та зв'язок між ними

- загальнолюдська культура вироблена людством як єдиною соціальною спільнотою на протязі всієї її історії. Про реальність існування загальнолюдської… Американський соціолог та етнограф Дж. Мердок виділив більше семидесяти… - суперкультура - це культура певної самодостатньої спільноти (цивілізації, етносу) на протязі всього періоду її…

Соціальні функції культури

Ця роль культури реалізується через ряд функцій: - пізнавально-виховна функція. Вище вже зазначалося, що саме культура робить… - інтегративно-дезінтегративна функція. Ми розглядали культуру як єдину, внутрішньо неоднозначну, а часом суперечливу…

ТЕМА 9.

  Етносоціологія, тобто той розділ соціологічної науки, який вивчає формування… Враховуючи складність, неоднозначність, різновимірність феномену етносу, суперечливість підходів різних вчених до…

Сутність та форми етнічних спільностей

1. проживанням на єдиній території, чи походженням, з певної, так званої етнічної території; 2. спільними антропогенетичними характеристиками; 3. особливостями психології, національного характеру;

ТЕМА 10.

  Людина - істота біосоціальна. Вона стає особистістю, самовиражається і… Проблеми, пов'язані з виникненням та функціонуванням різних типів соціальних груп і соціальних організацій, тих…

Структура консультаційної діяльності має свій постадійний вимір: оргдіагностика - спрямування рішень - процес їх реалізації.

Наступний етап управлінського консультування - підготовка і навчання методом напрацьованих управлінських рішень. Найбільш розповсюджений метод -… Ігрові методики добре пристосовані до радикальних змін в організації, і гірше… Третя стадія управлінського консультування - реалізаційний процес. Головне завдання на цій стадії - перенесення…

Соціальні групи: типологія, структура, взаємодія

3. Функціонування організацій (управління, відносини: керівництво – підкорення, управлінські рішення, самоорганізація). 4. Бюрократія: сенс існування та загроза функціонуванню. 5. Закриті організації: традиція та соціальна необхідність.