Реферат Курсовая Конспект
Предмет теорії ймовірностей - раздел Педагогика, Вступ Ще Зовсім Недавно У Природничих Та Технічних Дисциплінах В Осн...
|
Вступ
Ще зовсім недавно у природничих та технічних дисциплінах в основному застосовувалися класичні розділи математики, такі як диференціальне та інтегральне числення, диференціальні рівняння. Але останні десятиріччя істотно змінився стан справ. Ймовірно-статистичні методи глибоко проникнули у такі науки як фізика, військова справа, теорія інформацій, теорія надійності, статистичний контроль якості продукції, будівельна механіка корабля, медицина, психологія і т. п.
У двох попередніх прикладах не можна передбачити, що відбудеться у кожному з цих випробувань. Та теорія ймовірностей і не ставить перед собою задачу вивчати поодинокі явища. Вона не спроможна зробити це.
Але, якщо монету підкидати достатньо велику кількість разів (декілька тисяч), то можна стверджувати, що приблизно половину разів випаде "герб", а половину – цифра.
З'являється вже деяка закономірність у випадкових однорідних випробуваннях.
Наведемо ще такий приклад. Важко сказати, хто народиться у даному конкретному випадку – хлопчик чи дівчинка. Але спостереження показали, що в усьому світі на кожні 1000 народжень припадає 514 хлопчиків. Знову з'являється закономірність у масових однорідних явищах.
Отже, предметом теорії ймовірностей є вивчення закономірностей масових однорідних випадкових подій.
Знання закономірностей, яким підкоряються випадкові події, дозволяє передбачувати, як ці події будують відбуватися у подальшому.
ЧАСТИНА І.
ВИПАДКОВІ ПОДІЇ.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ
1.1. Класифікація випадкових подій і безпосередній підрахунок ймовірності
Дві події називаються несумісними, якщо в результаті випробування поява однієї з них виключає появу іншої.
Декілька подій називаються несумісними у даному випробуванні, якщо поява однієї з них виключає появу решти.
Р(А)= 3/4.
Основні теореми теорії ймовірностей
Ймовірність події А до того, як стало що-небудь відомо про подію В, тобто Р(А)=7/10. Якщо стало відомо, що подія В відбулася, то Р(А/В)=6/9, з чого робимо висновки, що подія А залежить події В.
Як бачимо, умову незалежності події А від події В можна записати у вигляді :
Р(А) = Р(А/В),
а умову залежності – у вигляді :
Р(А) ¹ Р(А/В).
Теорема добутку ймовірностей. | Ймовірність добутку двох подій дорівнюєдобутку ймовірності однієї з них на умовну ймовірність іншої, обчислену при умові, що перше мало місце: Р(АВ)=Р(А)Р(В/А). |
Доведення:
Доведемо теорему для схеми випадків. Нехай маємо n випадків, несумісних між собою, рівноможливих і таких, що утворюють повну групу подій. Зобразимо їх у вигляді n точок.
Вважаємо, що події А сприяє m випадків, а В – k. Оскільки ми не вважаємо, що А і В несумісні, то існує l випадків, що сприяють А і В разом. Тоді
Р(АВ)=l/n, P(A)=m/n, P(B/A)=l/m,
що і треба було довести.
Зауваження. При доведенні теореми не має значення, яку подію вважати першою, а яку другою. Тому ще і
Р(АВ)=Р(B) ×Р(А/В)
Наслідок 1.Якщо подія А не залежить від події В, то подія В не залежить від події А.
Доведення:
Із того, що А не залежить від В, випливає, що Р(А) = Р(A/В). Відомо, що Р(АВ) = Р(А)Р(В/А) або Р(АВ) = Р(В)Р(А/В). Звідси Р(А)Р(В/А)=Р(В)Р(А/В) Þ Р(В)=Р(В/А).
Останнє означає, що В не залежить від А.Отже, події А і В взаємонезалежні.
Таким чином події називаються незалежними, якщо поява однієї із них не змінює ймовірності появи іншої.
Наслідок 2. Ймовірність добутку двох незалежних подій дорівнює добутку ймовірностей цих подій.
Доведення:
Р(АВ)=Р(А)Р(В/А), але Р(В/А)=Р(В), бо події А і В незалежні за умовою. Отже, Р(АВ) = Р(А)Р(В).
Теорема добутку ймовірностей може бути узагальнена на випадок більш ніж двох подій.
Наприклад, Р(АВС) = Р(АВ)Р(С/АВ) = Р(А)Р(В/А)Р(С/АВ). Якщо події А, В, С незалежні, то Р(АВС) = Р(А)Р(В)Р(С).
Приклад. В партії з 10 виробів 6 виробів першого ґатунку, а 4 – другого. Знайти ймовірність того, що три перші закуплені вироби є вироби першого ґатунку.
Розв’язання:
Нехай подія А – всі три вироби першого ґатунку, – і-ий виріб першого ґатунку. Тоді А = А1А2А3 Р(А) = Р(А1)Р(А2/А1)Р(А3/А1А2) = (6/10)(5/9)(4/8) = 1/6.
В заключенні відмітемо, що якщо події А і В сумісні, то теорема додавання має вигляд
Р(А + В) = Р(А) + Р(В) – Р(АВ)
Справедливість теореми випливає з малюнка.
Р(А + В + С) = Р(А) + Р(В) + Р(С) – Р(АВ) – Р(АС) – Р(ВС) + Р(АВС).
Складаємо площі трьох кіл, а потім віднімаємо їх попарно спільні частини, але тоді ділянка, загальна для усіх трьох кіл залишається неврахованою. Для того, щоб не порушувати рівності, в правій частині слід додати ймовірність, що відповідає цій ділянці (pиc. 1).
Повторення незалежних випробувань
Формула Пуассона
Якщо ймовірність появи події А в кожному з n незалежних дослідів однакова і близька до нуля (0 < p £ 0,1), а кількість дослідів достатньо велика, то ймовірність того, що подія А в n дослідах настане m разів, наближено обчислюється за формулою
де l = np.
– Конец работы –
Используемые теги: Предмет, теорії, ймовірностей0.065
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Предмет теорії ймовірностей
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов