Реферат Курсовая Конспект
Принципи визначення професійної придатності - раздел Психология, МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЇ Наукова Розробка І Практична Реалізація Процедури Визначення Професійної При...
|
Наукова розробка і практична реалізація процедури визначення професійної придатності вимагають урахування і дотримання низки принципових положень, які визначають методологію психологічного обстеження й організаційні форми його проведення, а також зв'язок результатів визначення придатності з іншими формами забезпечення успішності навчання й ефективності професійної діяльності. Деякі принципи було обґрунтовано авторами підчас вивчення проблеми професійного психологічного відбору (Бодров В.А., 1969, 1985, 2003; Гуревич K.M., 1966, 1982; Платонов К.К., 1970, 1986).
Досвід роботи у сфері діагностики та прогнозування професійної придатності свідчить про те, що наукове обґрунтування і реалізація системи визначення придатності варто проводити з позицій системного підходу, що відбиває закони взаємозв'язку і взаємозумовленості компонентів системи «людина — професія». Системний характер властивості професійної придатності відповідає положенню Б.Ф. Ломова (1975,1989) про «різнопорядковість властивостей людини і про необхідність виділення системних властивостей, які відбивають належність індивіда до визначеної системи».
Вивчення професійної придатності з позицій системного підходу вимагає її розгляду в різних планах. «Коли досліджуване явище розглядається як деяка система (якісна одиниця), то головне завдання тут полягає в тому, щоб виявити «складові» цього явища і спосіб їх організації. Саме в цьому плані проводилися (і проводяться) теоретичні та експериментальні дослідження, націлені на вичленовування процесів, з яких «складається» психіка, параметри психічних станів, властивостей особистості тощо» (Ломов Б.Ф., 1981). В аналітичному плані вважається доцільним розглянути й деякі аспекти професійної придатності людини.
Наукова ідеологія системного підходу обумовлює необхідність вивчення професійної придатності людини як її системної властивості, що утворюється в зв'язку й у результаті включення людини в діяльність, з'являється й оцінюється в процесі виконання функцій організації, контролю, планування, коригування досягнення заданого результату діяльності. Ця властивість забезпечує формування і реалізацію в трудовому процесі таких системних якостей взаємодії людини з предметом діяльності, як стабільність і стійкість професійних і функціональних процесів і показників. Системний підхід у вивченні й забезпеченні професійної придатності людини визначає і положення про взаємозв'язок шляхів і методів досягнення необхідного рівня цієї властивості, про комплексний характер зовнішніх факторів і умов, що відбиваються в його визначеннях, про розмаїтість рівнів і про механізми психічної регуляції придатності, можливостях взаємної компенсації і стимуляції різних компонентів психологічної системи діяльності при підтримці необхідного рівня професійної придатності.
Системоутворююча роль ефективності діяльності людини при включенні її в трудовий процес відбиває особливості тих системних зв'язків, що існують між окремими компонентами конкретної діяльності. Прояви трудової активності людини залежать від сукупного впливу на неї особливостей суб'єкта, змісту, засобів, умов і організації діяльності, їх динаміки в трудовому процесі. Цей вплив виявляється в характеристиках професійної придатності людини, у їх зміні залежно від структурно-функціональної основи конкретної діяльності.
Діяльнісний підхід у вивченні професійної придатності ґрунтується на положеннях теорії діяльності, запропонованої А.Н. Леонтьєвим (1975, 1983), і концепції регулюючої ролі психічного відображення, розробленої Б.Ф. Ломовим (1984). Теорія діяльності дозволяє встановити характер причинно-наслідкових відносин на різних рівнях макроструктури трудового процесу і тим самим проникнути в сутність явищ, що визначають особливості формування і прояви професійної придатності людини. Закономірності психічного відображення предметного світу, співвідношення образних конструктів у процесі діяльності, адекватність психічних і фізіологічних ресурсів вимогам діяльності, можливість мобілізації функціональних резервів у екстремальних умовах визначають особливості придатності людини в зв'язку з конкретним характером її діяльності.
Положення про особистісний підхід у вивченні професійної придатності людини реалізує уявлення про особливості прояву внутрішніх факторів діяльності в регуляції процесів формування і реалізації системної властивості суб'єкта діяльності. Спостерігаються численні експериментальні дані, які свідчіть про те, що професійна придатність людини обумовлюється не лише її професійними характеристиками, а й особливостями мотиваційної, когнітивної, психомоторної, емоційно-вольової, темпераментальної та характерологічної сфер особистості. У більшості робіт розглядається головним чином зв'язок окремих особистісних особливостей із придатністю при рішенні завдань психологічного відбору, тобто, як правило, при одномоментному її визначенні. Менше уваги приділяється вивченню процесів формування особистості професіонала, механізмів психічної регуляції професійної придатності, теоретичних основ взаємодії особистості та діяльності в їх розвитку тощо. У широкому сенсі особистісний підхід вивчення професійної придатності людини передбачає також оцінку впливу на неї таких структурно-динамічних характеристик, як особливості стану різних систем і функцій організму, що забезпечують енергетичний потенціал суб'єкта діяльності. Таким чином, особистісний підхід при психологічному вивченні та формуванні професійної придатності визначає необхідність орієнтації на психічні та фізіологічні ресурси й функціональні резерви людини (Бо- дров В.А., 1969, 2001, 2003; Ломов Б.Ф., 1989; Платонов К.К., 1986; Ма- каренко М.В., 1996; Корольчук М.С., 1985, 1997, 2004).
Психологічні питання професійної придатності людини є одним з аспектів цієї проблеми. Важливе значення в її визначенні й формуванні має також власне професійний фактор, що визначається рівнем професійної підготовленості, тобто обсягом, глибиною, стійкістю необхідних знань, навичок, умінь, а також досвідом роботи в конкретній трудовій сфері. Медичний аспект професійної придатності відбиває взаємний вплив особливостей трудової діяльності та професійне здоров'я, їх при- чинно-наслідкові відносини. Фізіологічний фактор придатності характеризує її з погляду адаптаційних можливостей організму та психіки в конкретних умовах діяльності, величини енергетичних ресурсів організму і функціональних резервів органів і систем при напруженій психічній діяльності. Перераховані компоненти особистісного фактору, що визначають рівень професійної придатності людини, зумовлюють необхідність використання комплексного підходу до визначення і формування цієї системної властивості. При даному підході до оцінки суб'єкта діяльності слід ураховувати особливості компенсації окремих професійно важливих якостей і функцій, їх взаємозв'язок, мінливість і динамічність — це визначає можливості індивідуального пристосування до конкретної трудової діяльності, під час якої виробляється її індивідуальний стиль.
Принцип комплексного підходу відбиває також положення про те, що для судження про рівень професійної придатності потрібна оцінка сукупності професійно важливих якостей особистості за допомогою набору (комплексу, батареї) валідних і надійних методичних прийомів.
Розробка і використання рекомендацій з визначення професійної придатності повинні бути обґрунтовані з урахуванням низки наукових положень теоретичного і методичного характеру, а також особливостей конкретного виду діяльності (принцип наукової обгрунтованості). Методичні рекомендації з визначення придатності, розроблені для конкретної професії (діяльності), не можуть бути використані для інших, навіть близьких за зовнішніми ознаками професій без спеціальної наукової перевірки й адаптації. Це положення визначається більш-менш істотними психологічними розходженнями в характері різних видів діяльності (в їх змісті, умовах тощо) і, відповідно, в особливостях професійних вимог до особистості, методах оцінки професійно важливих якостей, критеріях придатності тощо.
Надійність результатів діагностики і, особливо, прогнозування рівня професійної придатності багато в чому визначається ступенем урахування особливостей розвитку особистості в процесі навчання і трудової діяльності (процес становлення особистості професіонала) і можливостей зміни професійних вимог до особистості (їх складу і значимості окремих вимог) у зв'язку з появою нових характеристик у змісті трудових завдань, в умовах їх вирішення тощо. Дане положення визначає необхідність урахування принципу динамічності (пролонгованості, етап- ності) визначення професійної придатності, що передбачає раціональну послідовність проведення цієї процедури, що забезпечує не лише нагромадження й уточнення інформації про індивідуально-психологічні особливості особистості і, відповідно, підвищення надійності прогнозу придатності, а й можливість диференційованого її прогнозування на етапах професійного шляху. Ця мета досягається шляхом періодичного проведення психологічного обстеження на етапах первинного набору майбутніх фахівців (виявлення найбільш придатних до навчання), перед початком практичного навчання за фахом для уточнення прогнозу освоєння даного курсу, при завершенні навчання для розв'язання завдання раціонального розподілу за конкретними спеціальностями реальної діяльності, при необхідності визначення доцільності переорієнтації на новий профіль діяльності, висування на нову посаду, переходу в особливі умови професійної діяльності тощо. Такого роду обстеження можуть мати і позачерговий експертний характер, наприклад, для з'ясування причин погіршення професійної діяльності, можливості освоєння фахівцем нових професійних завдань і устаткування тощо.
Періодичність і обсяг подібного психологічного обстеження визначаються виходячи з потреб оцінки рівня професійної придатності в кожному конкретному професійному випадку.
Професійна ефективність і надійність людини, безпека праці значною мірою визначаються станом її індивідуально-психологічних якостей і функцій, ступенем урахування характеристик людини на всіх стадіях проектування, створення і реалізації трудової діяльності. Істотне місце в цьому процесі посідають заходи щодо визначення (оцінки та прогнозування) професійної придатності. Результати психологічного обстеження використовуються головним чином для вирішення завдання професійного психологічного відбору майбутніх фахівців. Але досвід проведення подібних обстежень свідчить про те, що отримані дані про особливості психологічних характеристик як конкретної людини, так і визначеної сукупності людей (за професійними, віковими, іншими ознаками) можуть і мають бути використані й при розв'язанні інших завдань психологічного забезпечення професійної діяльності (принцип активності у використанні результатів визначення професійної придатності). Психологічні можливості й обмеження людини є вихідною інформацією для інженерно-психологічного й ергономічного забезпечення процесу створення технічних засобів праці, нових видів діяльності, способів і засобів підготовки фахівців, критеріїв оцінки функціонального стану людини. Дані про індивідуальні особливості психіки служать підставою для побудови суб'єктно-орієнтованих рекомендацій з навчання і тренування конкретного фахівця, регламентації його діяльності, індивідуальних норм функціонального стану.
Принцип активності у формуванні професійної придатності визначає і те положення, що для її підтримки на необхідному рівні потрібне використання всієї сукупності заходів щодо психологічного забезпечення професійної діяльності, що дозволяють розвивати професійно важливі якості та функції людини, підвищувати її резервні можливості, компенсувати ті чи інші обмеження, коригувати функціональні порушення тощо. Йдеться про створення адекватних можливостей стосовно до особливостей людини засобів, змісту, умов і організації діяльності, вдосконалення систем відбору і підготовки фахівців, розробки й упровадженні процедур і засобів керування психічним станом людини тощо.
Активність заходів щодо визначення професійної придатності полягає також і в тому, що їх проведення має обмежуватися констатацією «діагнозу» або «прогнозу», але у випадку негативних висновків результати психологічного обстеження варто використовувати для рекомендації з корекції професійних планів, орієнтації на більш адекватний професійний вибір. Цей принцип надає можливість за результатами обстеження розв'язаних завдань раціонального розподілу фахівців обгрунтувати рекомендації з розвитку недостатньо виражених професійно важливих якостей і індивідуалізувати процес навчальної та трудової діяльності.
Раціональною схемою визначення професійної придатності є побудова такої системи її діагностики і прогнозування (методики, показники, критерії), що дозволяє поетапно проводити оцінку придатності до діяльності за групою професій, об'єднаних за принципом спільності основних характеристик діяльності і, відповідно, професійно важливих якостей особистості (наприклад, професії льотного профілю — льотчики, штурмани, бортінженери тощо), потім за окремими професіями і, нарешті, за конкретними спеціальностями (наприклад, льотчик винищувальної, транспортної, вертолітної авіації). Така процедура відбиває зміст принципу диференційованого прогнозування. Його реалізація дозволяє зробити систему визначення професійної придатності найбільш економічно доцільною й оперативною, оскільки вона забезпечує не тільки визначення ступеня відповідності індивідуально-психологічних характеристик конкретного кандидата вимогам визначеної професії (спеціальності), а й також можливість корекції її вибору на більш ранніх етапах прогнозування або на етапі розподілу за окремими спеціальностями.
Процедура визначення професійної придатності має передбачати можливості зміни значень інтегрального показника придатності - принцип динамічності (адаптивності, відносності) критеріїв. Потреба у зсуві психологічних критеріїв убік їх підвищення або зниження періодично виникає через мінливу кон'юнктуру набору в навчальні заклади, ступені успішності проходження інших видів професійного відбору, періодичні зміни професійних вимог до фахівців у зв'язку з розвитком техніки, постановкою нових професійних завдань, зміною умов діяльності тощо. У низці випадків доцільно орієнтувати значення критеріїв придатності в більшому ступені на виявлення найбільш здатних до даної діяльності або абсолютно непридатних, якщо вона досить складна, відповідальна, небезпечна. Іноді допускається їх використання і щодо низьких критеріїв придатності, якщо є методична і тимчасова можливість компенсувати недостатньо високий рівень розвитку професійно важливих якостей за рахунок їх розвитку або компенсації засобами професійної та психологічної підготовки, ергономічного забезпечення діяльності.
Цей принцип реалізується, наприклад, у системі психологічного відбору шляхом визначення трьох груп критеріїв придатності, що дозволяють виділити:
♦ безумовно придатних — осіб, що за своїми здібностями, ступенем розвитку професійно важливих якостей повною мірою відповідають вимогам конкретної діяльності (або видам діяльностей);
♦ умовно придатних - осіб, навчання або трудова діяльність яких буде пов'язана з незначними порушеннями, погрішностями, або вони матимуть потребу в збільшенні термінів навчання, зміни режимів тренувань тощо;
♦ непридатних - осіб, успішність навчання і роботи яких безумовно не відповідає запропонованим вимогам.
Обґрунтування, розробка і проведення заходів щодо визначення рівня професійної придатності має відповідати вимогам економічної, організаційної та технічної доцільності й прийнятності (принцип практичності).
Таким чином, дотримання основних принципів професійного відбору: діяльністного й особистісного підходів, науковості, динамічності, активності, диференційованості та практичності сприяє й забезпечує досягнення основної мети профвідбору — прогнозу, навчання та ефективності надійної та безпечної діяльності спеціалістів, задоволення основної потреби в праці.
Науково-практичні проблеми професійного відбору спеціалістів
Давно відомо, що різні види професійної діяльності потребують від людини різних якостей і властивостей, якими не всі володіють однаково. Тим більше важливість професійного відбору зростає в період становлення України як самостійної держави, коли змінюється законодавство, пріоритети у молоді, комплектування приватних і державних установ спеціалістами все більше набуває професійного рівня.
Не претендуючи на повне викладання проблеми профвідбору, найбільш актуальними є такі:
♦ розробка загальнодержавної програми з патріотичного виховання молоді України, виховання інтересу до професії;
♦ вироблення єдиної концепції професійної орієнтації та відбору;
♦ визначення організаційних форм, напрямів, етапів профвідбору в законодавстві України;
♦ аналіз особливостей діяльності спеціалістів у нових умовах;
♦ системний аналіз вимог діяльності, які ставляться до людини;
♦ розробка і практична перевірка нових інформативних критеріїв прогнозу професійної діяльності;
♦ оснащення технічними засобами дослідження професійно важливих якостей та здоров'я людини.
Основою комплектування профвідбору повинні стати відповідальні та спеціально підготовлені кадри (психофізіологи, психологи) з відповідним матеріально-технічним забезпеченням.
Запитання для самоконтролю
1. Історія становлення та розвитку професійного відбору в Україні та за кордоном.
2. Об'єкт, предмет, методи професійного відбору.
3. Сутність і основні категорії професійного відбору, його види, показання і завдання.
4. Опрацювати матеріал за опорним конспектом.
5. У чому полягає методологія професійного відбору?
6. Охарактеризуйте принципи визначення професійної придатності.
Використана і рекомендована література
1. Анастази А.ГТ. Психологическое тестирование. — M.: Просвещение, 1982.
2. Бодров В.А. Практикум по дифференциальной психодиагностике профессиональной пригодности. — М.: ПЕРСЭ, 2003. — 768 с.
3. Бодров В.А. Проблемы профессионально-психологического отбора // Психологический журнал. — 1985. — № 2. — С. 85-94.
4. Бодров В.А., Орлов В.Я. Психология и надежность: человек в системе управления техникой. — М.: Ин-т психологии РАН, 1998.
5. Гуревич K.M. Индивидуально-психологические особенности школьников. — М.: Просвещение, 1975.
6. Даниличева H.A. Психология профессионального выбора. — СПб.: СЛП, 1998. - 144 с.
7. Ильин Е.П. Психофизиология физического воспитания. — М.: Наука, 1980. — 224 с.
8. Керівні документа щодо професійного відбору України (Наказ міністерства охорони здоров'я України та державного комітету України по нагляду за охороною праці № 263/121 від 23.09.1994 р. Про затвердження переліку робіт, де є потреба у професійному доборі).
9. Климов Е.А. Психология профессионала. Психологи Отечества. — M., Воронеж: МОДЭК, 1996. - 360 с.
10. Ковалевский В.Ф. Военная профессиология, проблемы теории и практики. — М.: Воениздат, 1983.
11. Конопкин O.A. Психологические механизмы регуляции деятельности. — М.: Наука, 1980. - 264 с.
12. Кораблін В.О., Хопьорський C.B., Яковенко Т.М. Професійно-психологічний відбір у Збройні сили України: Методичні рекомендації. — К: КВГІ, 1996.- 172 с.
13. Корольчук М.С. Актуальні проблеми психофізіології військової діяльності. — К: МОУ, 1996.
14. Корольчук М.С. Практикум з психофізіології військової діяльності. — К.: КВГІ, 1997.
15. Корольчук М.С. Практикум з психофізіології військової діяльності: Нав- чально-методичний посібник. — К: КВГІ. - 140 с.
16. Корольчук М.С. Психофізіологія діяльності: Підручник для студентів вищ. навч. закладів. - К.: Ельга; Ніка-Центр, 2004. - 400 с.
17. Корольчук М.С., Крайнюк В.М. Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах. — К: Ніка-Центр, 2006. — 580 с.
18. Корольчук М.С., Крайнюк В.М. Теорія і практика професійного відбору. — К: Ніка-Центр, 2006. - 536 с.
19. Корольчук М.С., Крайнюк В.М., Косенко А.Ф., Кочергіна Т.І. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров'я: Навчальний посібник / За заг. ред. М.С. Корольчука. - К: ІНКОС, 2002. - 272 с.
20. Корольчук М.С., Крайнюк В.М., Марченко В.М. Основи психології: схеми, опорні конспекти, методики. — К.: Ніка-Центр, 2007. — 324 с.
21. Корольчук Н.С., Пизин В.А. Методическое пособие по профотбору в военное училище. - К.: КВВМУ, 1989.
22. Лебедев В.И. Екстремальная психология. Психическая деятельность в технических и экологически замкнутых системах: Учебник. — М.: ЮНИ- ТИ-ДАНА, 2001.
23. Макаренко Н.В. Теоретические основы и методики профессионального психофизиологического отбора военных специалистов. — К.: МОЙ, 1996.
24. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія. Навч. посібник. — К.: Владос, 2000.
25. Методики психодиагностики в спорте. Учебное пособие для студентов педагогических институтов по специальности 0303 «Физкультура» / Марищук
B. JI. и соавт. — М.: Просвещение, 1990.
26. Петров В.П., Ростунов А.Т. Военно-профессиональная ориентация молодежи. — М.: Воениздат, 1988.
27. Профессиональная ориентация учащихся / Под ред. Сазонова А.Д. - М.: Просвещение, 1988.
28. Психологія: Підручник / За ред. Трофімова Ю.Л. — К.: Л ибідь, 1999.
29. Рекомендация по применению методов научного тестирования физического состояния, психических качеств и профессиональной подготовки военнослужащих / Под ред. Джагмарова Т.Т. — Ленинград: ГДОИФК им. П.Ф.Лесгафта, 1972.
30. Решетников М.М. Профессиональный отбор в системе образования, промышленности и армии США // Психологический журнал. — 1987. — № 3. —
C. 145-153.
31. Романов Е.С. 99 популярных профессий. Психологический анализ и про- фессиограммы. — СПб.: Питер, 2004. — 464 с.
32. Самоукин Н.В. Психология профессиональной деятельности. — СПб.: Питер, 2004. - 224 с.
33. Современная психология: Справочное руководство. — М.: ИНФРА-М, 1999. -688 с.
34. Стрелков Ю.К. Инженерная и профессиональная психология: Учебное пособие. — М.: Академия; Высшая школа, 2001. — 324 с.
35. Фрумкин A.A. Психологический отбор в профессиональной и образовательной деятельности. — СПб.: Речь, 2004. — 210 с.
36. Шадриков В.Д. Психологический анализ деятельности. — Ярославль: Яр- ГУ, 1979.
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЇ... Навчальний посібник...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Принципи визначення професійної придатності
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов