рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Сторонні тіла

Сторонні тіла - раздел Науковедение, Зв’язок хірургії з іншими науками. Роль науковців України у розвитку ветеринарної хірургії   Сторонні Тіла – Це Предмети Неорганічного Та Органічного Похо...

 

Сторонні тіла – це предмети неорганічного та органічного походження, що проникають у тканини або утворюються в органах протягом певного часу.

Залежно від локалізації їх поділяють на черепно-лицеві, торакальні, абдомінальні, внутрішньотазові, внутрішньосуглобові, підшкірні, м’язові, міжфасціальні. За надходженням в організм тварини вони можуть бути екзогенними і ендогенними. Вони локалізуються переважно всередині тканин або у просвіті органів, часто проникають під час експлуатації тварин, на пасовищі, за службового і спортивного використання, коли тварина грається, а також під час полювання. При ідентифікації тварин підшкірно вводять чіпи, які теж є сторонніми тілами.

Сторонні тіла всередині тканин.Доля сторонніх тіл, що проникають в організм, і зумовлені ними тканинні реакції дуже різноманітні, асаме:

Розсмоктування – здійснюється на основі ферментації і фагоцитозу; у першу чергу це стосується кетгутних швів і лігатур, кісткових пластинок і шпиць, фасцій тощо. В асептичних умовах відзначається незначна запальна реакція, що клінічно не виявляється.

Інкапсуляція – кулі, дробинки, голки та інші дрібні предмети, що не розсмоктуються; попадаючи в життєздатні, малотравмовані тканини, вони оточуються валом круглоклітинної інфільтрації з подальшим розвитком фібробластів і колагенових волокон. Формується периферичний бар’єр, який із зменшенням запальної реакції ущільнюється. Це знаменує завершення процесу інкапсуляції. Інкапсульовані сторонні тіла залишаються в тканинах тривалий час. За обмеження нервових провідників, судин, суглобів, перфорації стінки внутрішніх органів тощо виникають різні ускладнення.

Інфекція при сторонніх тілах – найчастіше ускладнення, при якому можливий розвиток анаеробних і гнильних збудників, виникнення нориць тощо. Сторонні тіла нерідко виділяються разом з ексудатом. Можливе і нестійке загоєння з періодичним розкриттям норицевого каналу. До серйозних ускладнень належить формування глибоких гнійних кишень, особливо зумовлених зсувом сторонніх тіл у тканинах.

Наявність сторонніх тіл у розміжчених тканинах, як правило, супроводжується інфікуванням, розвитком флегмони, абсцесу тощо. Гнильна інфекція може супроводжуватись ерозійною кровотечею.

 

Сторонні тіла травного каналу у практиці спостерігаються найбільш часто. Вони потрапляють при годівлі, пестощах, прогулянках, під час полювання, риболовлі, роботи, у спорті і за службового використання тварин. Часто це голки, цвяхи, шурупи, каштани, гачки, металеві та гумові кулі, шматки дроту, ниток, мотузки, відламки дерева, пробки, кулі, дріб, кістки, камінь, кухонні предмети тощо.

У порожнині рота сторонні тіла застряють між зубами, іноді надягаються на зуби або залягають між аркадами корінних зубів (поперек піднебіння), під язиком. Кільцеподібні сторонні тіла (частини трахеї, шматки кишки і т.п.) можуть охоплювати язик біля кореня.

У глотці і стравоході великої рогатої худоби нерідко застряють корене- та бульбоплоди. Округлі і з гладенькими стінками, вони можуть викликати некротичні зміни в ділянці здавлювання. Закупорка ними стравоходу у жуйних загрожує життю тварини внаслідок гострої тимпанії рубця. Гострі предмети (кістки та ін.) можуть викликати перфорацію стравоходу з розвитком флегмони шиї, середостіння, ураженням судин і нервів. Сторонні тіла (цвяхи, шматки дроту тощо) дуже часто потрапляють в сітку худоби, викликаючи травматичний ретикуліт, ретикулоперитоніт, ретикулоперикардит, абсцеси у суміжних органах. У сичузі овець формуються пілобезоари і фітобезоари, які зумовлюють закупорку пілоруса. У коней в шлункоподібному розширенні великої ободової кишки можуть формуватися камені з наступним виникненням обтураційного ілеусу. У собак просвіт кишечнику закупорюють великі кістки, шматки гуми, пластмаси тощо. У сечовому міхурі утворюються сечові камені, що можуть перекрити просвіт уретри (сечокам’яна хвороба).

Переміщення сторонніх тіл у тканинах. Сторонні тіла в тканинах і органах (голки) часто змішуються у зв’язку із скороченням м’язів, періодичним зсувом шарів тканин при рухах. Вони можуть перфорувати покриви тіла і разом з ексудатом виділятися назовні. Це трапляється у ділянці шиї при перфорації стравоходу, вентральної стінки живота – за перфорації органів черевної порожнини.

Клінічні ознаки, діагноз, лікування. З метою виявлення стороннього тіла проводять ретельний анамнез, клінічне дослідження і рентгенографію уражених ділянок у двох проекціях. Сторонні тіла, що локалізуються в тканинах у доступних для оперативного втручання ділянках, видаляють за допомогою розрізу.

З порожнини або тканин рота стороннє тіло видаляють корнцангом, пінцетом або рукою, дотримуючись заходів безпеки. Після його видалення порожнину рота промивають розчином калію перманганату 1:500 декілька разів на день. З профілактичною метою ін’єктують антибіотики пролонгованої дії. Протягом першої доби тварину тільки напувають.

При диференціальній діагностиці виключають таке небезпечне захворювання, як сказ, для якого характерні заковтування сторонніх предметів і слинотеча.

Сторонні тіла в гортані викликають поранення навколишніх тканин, застряють у них. Розвивається абсцес, найчастіше флегмона. Біль і запальний набряк прилеглих тканин утруднює прийом корму і води. Основні ознаки – відмова від корму, болючість у ділянці гортані, підвищення температури тіла. Внаслідок набряку тканин і звуження просвіту гортані дихання стає утрудненим, розвиваються явища дихальної недостатності (змішана задишка), що супроводжуються болючим кашлем і пінистим витіканням з носа; іноді настає асфіксія. За поранення гортані спостерігається кровотеча. Стороннє тіло видаляють з гортані під наркозом з використанням інфільтраційної анестезії – іноді через рот, проводячи переважно ларинготомію (рану гортані не зашивають!), ретельно зупиняють кровотечу. За розвитку в прилеглих тканинах флегмони роблять поздовжній розріз і застосовують відповідне лікування. Якщо розвивається асфіксія, проводять трахеотомію.

За повної закупорки стравоходу тварина занепокоєна, витягує шию, спостерігається слинотеча, часті ковтальні рухи, позиви до блювоти. Пальпацією у вентральній ділянці шиї виявляють обмежену, болючу припухлість. Якщо закупорка стравоходу неповна, апетит у тварини може зберігатися, але під час прийому корму з’являється блювота.

При заковтуванні гострим кінцем вперед голка проколює стравохід у його початковому відділі, передній третині шиї, де виникає абсцес. У випадку заковтування вушком вперед вона проходить через шлунок і кишечник, застряючи в шлункоподібному розширенні сліпої кишки, де вміст кишечнику перевертається. Тут голка починає рухатися вістрям вперед і неминуче проколює стінку сліпої кишки, викликаючи явища обтураційного ілеусу, а потім і перитоніту.

Закупорку стравоходу діагностують на підставі клінічних симптомів, результатів зондування і рентгенографії. При закупорці грудного відділу остаточний діагноз ставлять на підставі рентгенографії після заповнення його контрастною масою (сірчанокислим барієм з молоком або сметаною). Обов’язково зіставляють клінічні ознаки хвороби й дані анамнезу. За наявності закупорки контрастна маса доходить тільки до місця обтурації.

При заковтуванні гладеньких сторонніх тіл дрібним тваринам задають блювотні засоби (підшкірно апоморфін у дозі 0,01 г, папаверин – 0,1 г та ін.). Стороннє тіло можна спробувати обережно витягти за допомогою езофагоскопа або проштовхнути зондом, попередньо заливши тварині вазелінову чи іншу олію. Цей метод застосовують дуже обережно, оскільки нерідко бувають випадки прориву стравоходу. Стороннє тіло із стравоходу можна оперативно видалити за допомогою езофаготомії.

Сторонні предмети у шлунку і кишечнику нерідко травмують стінку органа, а деякі її перфорують, викликаючи перитоніт. Хвороба супроводжується блювотою після прийому корму. Загальний стан тварини поступово погіршується, апетит зникає, спостерігається спрага, припиняється акт дефекації, перистальтика кишечнику слабшає. З другого–третього дня хвороби з’являються ознаки загального занепокоєння, що змінюється періодами тяжкої депресії. Здуття живота, як правило, відсутнє.

За бімануальної пальпації живота виявляють болючість і щільні утворення, що вільно зміщуються. Хворобу діагностують на підставі анамнезу, клінічних симптомів і даних рентгенівського дослідження. Основна ознака кишкової непрохідності (обтураційного ілеусу) на рентгенограмі – наявність газового пухиря над вмістом. Якщо стороннє тіло, що локалізується у шлунку, гладеньке, можна підшкірно вводити блювотні засоби (папаверин – 0,1 г та ін.). За виявлення на рентгенограмі предмета з гострими краями показано проведення гастро- або ентеротомії.

За наявності сторонніх тіл у сечовому міхурі або уретрі порушується виділення сечі з усіма наслідками, що звідси випливають. Хворобу діагностують пальпацією живота, ректальним дослідженням із застосуванням рентгенографії.

Лікування звичайно полягає у використанні цистотомії або уретротомії.

 

змертвіння (некроз)

Це загибель клітин і тканин, цілих органів та їх частин у живому організмі. Причинами змертвіння можуть бути фактори зовнішньої дії, наприклад вплив високих і низьких температур, хімічних речовин, променевої та електричної енергії, а також механічні травми – роздавлювання і розтрощення тканин. Тому за етіологічними факторами всі змертвіння поділяються на прямі (первинні) і непрямі (вторинні). Первинні виникають безпосередньо в ділянці дії будь-якого зовнішнього чинника, а вторинні – при циркуляторних судинних розладах як наслідок різних внутрішніх причин. Досить часто змертвіння зумовлене розладом місцевого кровообігу через тромбоз, емболію, облітерацію судин.

Основними причинами розвитку циркуляторних змертвінь переважно є: артеріальні, венозні, мікроциркуляційні порушення, а також патологія лімфообігу та іннервації. Щодо змертвіння вразливі найбільш диференційовані тканини, особливо, гангліозні клітини центральної нервової системи та залозистий епітелій. Залежно від розладів надходження кисню і поживних речовин змертвіння може перебігати гостро або хронічно.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Зв’язок хірургії з іншими науками. Роль науковців України у розвитку ветеринарної хірургії

Передмова У другому виданні планується опрацювати тактику оперативного і консервативного лікування.. Вступ..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Сторонні тіла

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Передмова
Вихід у світ другого українського видання підручника “Загальна ветеринарна хірургія” зумовлений низкою факторів. По-перше, останнім часом збільшилася кількість хірургічно хворих тварин, особливо в

Дослідження хірургічно хворої тварини.
Під час дослідження хворої тварини лікар ветеринарної медицини має дотримуватися правил професійної етики і деонтології. Відомо, що успіх у лікуванні хворого на 50% залежить від своєчасної і правил

Післяопераційний догляд за тваринами.
Його завдання: а) попередження ускладнень; б) своєчасне їх виявлення і лікування тварини; в) полегшення післяопераційного перебігу; г) прискорення видужання тварини. Догляд залежить перш з

ТРАВМИ І ТРАВМАТИЗМ ТВАРИН
    У перекладі з грецької мови травма означає пошкодження тканин тварин найрізноманітнішими травмуючими факторами екзо- і рідше ендогенного походження. Залежно від їх о

КЛАСИФІКАЦІЯ ТРАВМАТИЗМУ
У ветеринарії на сьогодні немає загальноприйнятої класифікації травматизму, яка змогла б урахувати всі травмуючі фактори і допомогла лікарю в організації профілактичних заходів. Основними видами тр

ПРОФІЛАКТИКА ТРАВМАТИЗМУ
Вона зводиться до усунення факторів, що йому сприяють. Тому профілактичні заходи опрацьовуються з урахуванням виду травматизму. Профілактика внутрігосподарського травматизму передбачає прове

ВПЛИВ ТРАВМИ НА ОРГАНІЗМ
  Ступінь ушкоджень залежить від властивостей і механізму впливу пошкоджувального фактора, анатомо-фізіологічних особливостей ушкоджених тканин та органів, видових особливостей органі

Запалення
  Розвиток запального процесу в тканинах є основною формою реакції живого організму на травму. Церозвинута у ході еволюції реакція живих тканинна місцеве пошкодження, яка включає скла

Медіатори запалення
Медіаторами запалення називають біологічно активні речовини, які здебільшого містяться в зоні ураження та впливають на його пато- і морфогенез. Певною мірою вони являють собою агенти ауто- і паракр

Ключові ланцюги запалення
У більшості випадків запалення характеризується такими клінічними ознаками: гіперемія (гubог), припухлість (tumог), гіпертермія (соlог), біль (dolor) та порушення функці

Клінічні форми запалення
Клініко-морфологічні форми запалення зумовлені переважанням у його динаміці ексудації чи проліферації. При систематиці форм запалення враховують: 1) характеристику за терміном перебігу (го

Видові особливості запалення
Урахування клініко-морфологічних проявів видових особливостей запальної реакції у тварин має суттєве практичне значення, оскільки виникає потреба у різних патогенетичних підходах до здійснення ліку

Фізичні методи
Гідротерапія – це використання з лікувальною метою води різної температури, льоду, снігу, жару тощо. Місцеве охолодження звужує судини і зменшує кровотік, внаслідок чого з

Фізіотерапевтичні процедури
УВЧ-терапія. Метод грунтується на використанні змінного електромагнітного поля ультрависокої частоти, яке підводиться до тканин за допомогою конденсаторних пластин. Дія йо

Гальванізація і електрофорез
Організм тварини – це складна електролітична система, в якій постійно відбуваються процеси дисоціації і рекомбінації молекулярних структур, що й зумовлює значну електропровідність тканин. Переміщен

Світлолікування
Частина світла, що падає на тіло тварини, поглинається тканинами і перетворюється в теплову та хімічну енергію, причому промені з більшою довжиною хвилі (інфрачервоні) проникають у глибину тканин (

Медикаментозне лікування
Новокаїнотерапія вважається найбільш фізіологічним методом лікування, оскільки дає змогу максимально використати фізіологічні здатності організму тварин у боротьбі з хворобою. Введ

Імуностимулювальна терапія
Імунотропні лікарські речовини, здатні нормалізувати гуморальну або клітинну імунну систему, включають засоби різної хімічної будови. Їх застосовують при гіпер- чи гіпоергічних запаленнях, септични

ГЕМАТОМА
  Гематома – це крововилив переважно у пухку клітковину з утворенням у ній наповненої кров’ю порожнини, що утворюється при порушенні цілості артерій або вен значного калібру, коли кро

ЛІМФОЕКСТРАВАЗАТ
  Лімфоекстравазат – це накопичення лімфи у новоутвореній порожнині внаслідок травмування лімфатичних судин. Етіологія. Він виникає внаслідок дії сили на діл

СИМПТОМИ РАН
Кожна рана має три основних симптоми: біль, зяяння і кровотеча. Звичайно, часто спостерігається і порушення функції пошкоджених тканин. Біль(dolor)виникає в момент

КЛАСИФІКАЦІЯ РАН
На сьогодні є декілька класифікацій ран залежно від певних ознак. За походженням всі вони поділяються на операційні та випадкові. Операційні рани наносять з

МЕХАНІЗМИ ЗАГОЮВАННЯ РАН
Рановий процес – це сукупність послідовних змін, що відбуваються в рані і всьому організмі у процесі загоювання. Загоєння рани – це репаративний процес по

ФАЗИ ЗАГОЄННЯ РАН
У динаміці ранового процесу розрізняють дві фази: гідратації (самоочищення) і дегідратаціі (регенерації). Фаза гідратації при первинному і вторинному загоюванні ран проходить

ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЗАГОЄННЯ РАН
На процес загоєння ран у тварин впливає багато факторів, а саме: - вік тварини і його маса; - стан годівлі і утримання; - наявність вторинного інфікування ран; -

Загоювання первинним натягом
При нормальному загоєнні ран регенерація починається уже через кілька годин після поранення та зупинки кровотечі і закінчується через 6–8 днів закриттям дефекту без утворення макроскопічного рубця.

Загоєння вторинним натягом
Загоєння відбуваєтьсяя після вираженого запального процесу наслідком якого є очищення рани від некротизованих тканин і супроводжується розвитком грануляційної тканини, яка поступово виповнює всю ра

Загоювання ран під струпом
Під струпом загоюються поверхневі або колоті рани, особливо у птиці, гризунів, великої рогатої худоби і свиней. Якщо рана не інфікована, не забруднена, містить мало мертвих тканин, то загоєння під

ВИДОВІ ОСОБЛИВОСТІ РАНОВОГО ПРОЦЕСУ
  Особливо яскраво вони виражені у першій фазі – самоочищення від мертвих тканин і забруднень. Цей процес зумовлений характером запалення у тварин різних видів і має наступних три різ

ЗАГОЄННЯ РАН У ТВАРИН, ХВОРИХ НА ПРОМЕНЕВУ ХВОРОБУ ТА ПРИ ЇХ ЗАБРУДНЕННІ РАДІОНУКЛІДАМИ
  У початковому періоді променевої хвороби перебіг ранового процесу майже не відрізняється від звичайного. За легкого і середнього ступенів відбувається гальмування регенеративних про

МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ПЕРЕБІГУ РАНОВОГО ПРОЦЕСУ
Клінічні методи.Під час поранення проводять як загальне, так і місцеве дослідження тварини. Перше дозволяє своєчасно виявити так звану ранову хворобу, ранові ускладнення. Тому споч

Зупинка кровотечі
Кровотеча є обов’язковою ознакою будь-якої рани, тому хірург повинен в найкоротший термін зупинити, або призупинити кровотечу і тим самим усунути загрозу життю тварини, а також відновити в організм

Боротьба з втратою крові
Доведено, що в організмі здорової тварини незначні втрати крові відновлюються без особливої шкоди для нього за кілька днів, значні − протягом 3–4 тижнів. Тому заходи боротьби з наслідками кро

Рановий спокій
Загоювання рани не може бути успішним, якщо в ній зберігається чи ще більше наростає болісність. Усунути або хоч послабити її вдається забезпеченням спокою пораненій тварині. Рух викликає додаткове

Механічна антисептика ран
Доведено, що ніякі препарати не здатні простерилізувати рану до тих пір, поки в ній містяться мертві тканини, гнійний ексудат, сторонні тіла. Тому лікування рани у стадії самоочищення полягає не у

Хірургічна обробка ран
Залежно від строків оперативного втручання, хірургічна обробка ран буває: а) первинна, яка може бути ранньою (у перші 6–12 год після поранення), відстроченою (24–36 год) і пізньою (обробка інфікова

Фізична антисептика ран
Це один із важливих способів лікування гнійних ран і ранових ускладнень. У його основі лежить уявлення про те, що фізичні умови навколишнього середовища (вологість повітря, відсмоктувальні властиво

Хімічна антисептика ран
Крім фізичної, користуються й хімічною антисептикою. Суть її зводиться до використання антисептичних і бактеріостатичних засобів. Звичайно, знищити всю мікрофлору в рані засобами хімічної антисепти

Лікування гнійних ран
Лікування гнійних ран буває місцеве і загальне. Крім того, характер лікування визначається фазою ранового процесу. При місцевому лікуванні у першу фазу ранового процесу хірургу необхідно:

Лікування ран у хворих на променеву хворобу
Із методів загального впливу слід відзначити повноцінну годівлю тварин, особливо вітамінну, а також посилення імунобіологічного захисту організму за рахунок переливання крові, використання тканинни

Хірургічна інфекція
    Це інфекційний процес, що виникає в організмі тварини на місці проникнення мікробів або вірусів і проявляється як загальна чи місцева хвороба, під час лікування якої

Механізми, що попереджують розвиток інфекції
  Для боротьби з інфекцією, що загрожує тваринам зі всіх сторін, їх організм має низки захисних пристосувань фізичного, біохімічного та біологічного характеру. Перш за все це непошкод

Дрімаюча інфекція
  Патогенні мікроби тривалий час можуть залишатися у місці свого початкового проникнення (регіонарних лімфовузлах, м’язовій тканині) у прихованому, дрімаючому стані після видужання тв

Клінічні форми гнійної інфекції
У сільськогосподарських тварин місцева гнійна інфекція найчастіше проявляється у вигляді абсцесу і флегмони. Абсцес (Abscessus) Абсцес (нарив) – це обмежене гн

Анаеробна і гнильна інфекція
Анаеробна хірургічна інфекція виникає здебільшого як ранова. Часто вона розвивається при осколочних, а також випадкових розміжчених і рваних ранах. Може виникнути і при незначних пораненнях шкіри.

Актинобактеріоз
Актинобактеріоз (Аctinobacteriosis) – хронічна інфекційна хвороба, що характеризується утворенням гнійних гранульом в ділянці голови і шиї. Не так давно вона діагносту

Ботріомікоз
Ботріомікоз (botriomycosis) – це хронічна інфекційна хвороба, яка супроводжується розвитком інфекційної гранульоми або так званої ботріомікоми. Вона зустрічається часто у коней

Правець
Правець (tetanus) – це гостра інфекційна хвороба, викликана широко розповсюдженим у природі мікробом СІ. tetani, яка характеризується підвищеним рефлекторним збудженням

Некробактеріоз
Некробактеріоз (necrobacteriosis) – це інфекційна хвороба, що проявляється прогресуючими гангренозно-некротичними процесами у шкірі, підшкірній клітковині, сухожилках, зв’язках

Гангрена
Певним видом некрозу є гангрена в патогенезі якої основним фактором є судинна непрохідність. Причинами гангрени можуть бути як зовнішні, так і внутрішні фактори, які викликають стійкі й тр

ТЕРМІЧНІ ОПІКИ
Нагрівання шкіри і розвиток опіків відбувається по-різному, залежно від джерела тепла. Можливі три способи перенесенння тепла :1) конвекція – під час дії гарячої пари чи газу; 2) прямий контакт з н

ХІМІЧНІ ОПІКИ
Хімічні опіки виникають внаслідок дії на шкіру чи слизові оболонки концентрованих кислот, розчинних солей важких металів, лугів, фосфору, а також речовин шкіронаривної та резорбтивної загальнотокси

ЕЛЕКТРООПІКИ
Це ушкодження електричним струмом або блискавкою. Ушкодження тканин при електротравмі залежить від напруги струму і ступеня опору (чим він вищий, тим більше ушкодження). Найбільший опір має шкіра,

ПРОМЕНЕВІ ОПІКИ
Іонізуюча радіація при зовнішній дії залежно від виду опромінення викликає розвиток променевої хвороби чи ураження шкіри – променеві опіки. Виникнення останніх визначається проникною здатністю пром

Розвиток опорно-рухової системи і функції кісткової тканини
Формування опорно-рухової системи – складний, тривалий і багатостадійний процес. Розпочинається він в ембріональному періоді і закінчується у тварин різних видів із завершенням фізіологічного розви

Дистрофічний остеотендиніт
Хвороба зумовлена первинним ураженням окістя і супроводжується вторинним втягуванням у процес сухожилка, зміною постави кінцівок (Борисевич В.Б.). Етіологія, патогенез і клінічні о

АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ДАНІ
Під словом «суглоб» розуміють не тільки пасивне зчленування кісток між собою, а й складну систему, що об’єднує в собі кістки, судини, нерви, зв’язки, м’язи, сухожилки, слизові сумки, апоневрози і н

ЗАКРИТІ МЕХАНІЧНІ ПОШКОДЖЕННЯ
Забій суглоба (Contusio articuli) Забій суглоба виникає внаслідок прямої (безпосередньо) чи непрямої механічної травми, головним чином, м’яких його тканин.

ХРОНІЧНІ БЕЗЕКСУДАТИВНІ ПРОЦЕСИ В СУГЛОБІ
  Пері- і параартикулярний фіброзит (Fibrositis peri-paraarticularis) Періартикулярний фіброзит – це хронічне запалення з проліферацією у прилеглій до

Контрактури суглобів
Контрактури характеризуються стійкими змінами положення суглоба і різким обмеженням його рухливості. Вони виникають при ураженні тканин, які прямо чи побічно впливають на функцію суглоба. Тому й ро

Деформівний артрит
Це хронічне продуктивне запалення хряща або кісток суглоба; зустрічається переважно у робочих коней, волів, собак. Етіологія. Запалення, яке супроводжується осифікацією, з

Дисплазія суглобів
Дисплазія суглобів – це вади розвитку, що зумовлюють функціональну недостатність. Хворіють переважно собаки. Різні клінічні форми дисплазій зустрічаються у плечовому, ліктьовому, зап’ястковому, кул

АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ДАНІ
Сухожилки сформовані з колагенової тканини, що містить багатожильні фібрили, склеєні в первинні пучки. Останні, з’єднуючись сполучною тканиною, формують вторинні, потім третинні, а інколи й більш с

Розтяг (distorsio) і розрив(ruptura) сухожилка
Розтяг – це закрите механічне пошкодження, що супроводжується розривом фібрил, окремих сухожилкових пучків зі збереженням їх анатомічної цілісності. Розривом же називають повне порушення ана

Гострий асептичний тендиніт
Запалення розвиваються внаслідок посиленого навантаження на кінцівки при забоях, пораненнях. Тому й зустрічаються здебільшого у коней і биків-плідників на племінних об’єднаннях. Сприяють розвитку т

ФУНКЦІЇ, БУДОВА І ВЛАСТИВОСТІ ШКІРИ
Складна анатомічна будова шкіри означає, що тканини, які входять до її складу присутні у всіх найважливіших органах тварин. Тому можна вважати і розглядати шкіру як орган, що виконує в організмі ни

ХВОРОБИ М’ЯЗІВ
  МІОЗИТИ (МIОSІТІS) Зустрічаються у тварин досить часто. За перебігом вони бувають гострими і хронічними. За характером запального процесу 

АТРОФІЯ М’ЯЗІВ
Атрофія − зменшення в об’ємі м’язів внаслідок пошкодження різних органів і тканин організму: суглобів, периферичних нервів та спинного мозку (паралічі), травм, інтоксикацій, злоякісних пухлин

Хвороби кровоносних судин
Артеріїт (Arteriitis) Артеріїт як самостійний запальний процес у стінці артерії не дуже поширений. Він виникає внаслідок переходу запального процесу з прилеглих тка

ХВОРОБИ ЛІМФАТИЧНИХ СУДИН ТА ВУЗЛІВ
Лімфатичні судини виконують важливу для тканин дренажну евакуа-торно-транспортну функцію, її порушення супроводжується глибокими розладами метаболізму паренхіматозних органів та їх сполучнотканинно

Механічні пошкодження периферичних нервів
У ветеринарній хірургії розглядаються в основному хвороби нервів, що проявляються дисфункцією периферичного відділу соматичної нервової системи та трофічними порушеннями в органах і тканинах на фон

Парез і параліч нервів
Це повне (параліч) або часткове (парез) випадання рухової функції органа, зумовлене ураженням центральних або периферичних відділів нервової системи. Оскільки більшість периферичних нервів

ТРАВМИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Струси та забої головного мозку часто зустрічаютьсяпри падінні тварин на голову чи спину в результаті нанесення сильних ударів. Клінічні ознаки.Тварини падають і втрачають

Зміщеня у межах черевної порожнини
Зміщення сичуга (Dislocatio abomasi) Зміщення сичуга вліво – це захворювання в основному високопродуктивних корів, яке характеризується здуттям і зміщеням си

Зміщення шлунка у собак
Зміщення шлунка – це заворот його навколо поздовжньої чи поперечної осі з наступним гострим розширенням. Етіологія і патогенез.Сприятливими факторами

Зміщення за межі черевної порожнини
  Стінки внутрішніх порожнин тварин складаються з трьох пластів: зовні – шкіра, потім – м’язово-сполучнотканинний, що містить також кровоносні та лімфатичні судини, нерви, у деяких ді

Виворот із випадінням порожнинних органів
Це різновидність зміщення, інвагінації порожнинних органів, котрі мають вихідні отвори, з виворотом слизової оболонки назовні. Зустрічається випадіння прямої кишки, піхви, матки, препуціального міш

Поширення пухлинних хвороб
Пухлини зустрічаються у тварин різних видів (велика рогата худоба, коні, собаки, коти, птиця, рідше свині) і різного віку; доброякісні – переважно у молодих, а злоякісні – у старших. Розвиток пухли

Етіологія і патогенез новоутворень
Пухлини виникають у різних тканинах організму без видимих причин, переважно в місцях розвитку хронічного патологічного процесу, що, мабуть, зумовлене зміною біологічних властивостей клітин. У виник

Характерні ознаки пухлинного (злоякісного) росту
  Утворившись під впливом тих чи інших канцерогенних факторів шляхом трансформації нормальних клітин організму, пухлинні клітини набувають особливих біологічних властивостей – практич

Класифікація пухлин
У спеціальній літературі зустрічаються такі поняття, як «солідна» (справжня) і «несолідна» (несправжня) пухлини. Справжні пухлини характеризуються поліморфізмом будови та відокремленістю росту. Нес

Доброякісні новоутворення
Папілома– доброякісна епітеліальна пухлина шкіри і слизових оболонок характерної, здебільшого сосочкоподібної форми; містить два тканинних компоненти – епітелій та сполучноткан

Злоякісні новоутворення
Карцинома (сancer – рак) Це злоякісна пухлина, що розвивається із поверхневого або залозистого епітелію внаслідок атипового його росту. Побудована з малодиференційовано

Пухлини нервової тканини і мозкових оболонок
Їх поділяють також на доброякісні і злоякісні, проте і перші, і другі при локалізації в центральній нервовій системі мають злоякісний перебіг. Крім того, вони дають метастази у межах головного і сп

Зміни морфологічного складу крові
Вони залежать від виду пухлин, їх локалізації і стадії пухлинного процесу. У тварин з карциномою різної локалізації реєструється перш за все помірний лейкоцитоз з дегенеративним зрушенням у лейкогр

Хірургічне лікування
Видалення (екстирпація) пухлини є єдиним методом лікування деяких неопластичних захворювань. І навіть при злоякісних новоутвореннях у багатьох випадках радикальне видалення їх на початку виникнення

Патогенетичне лікування
Успіх лікування пухлинної хвороби залежить не тільки від радикального видалення новоутворення, а й одночасного (чи попереднього) терапевтичного впливу на організм, спрямованого на підвищення його з

Хіміотерапія
Основними факторами, які визначають успіх хіміотерапії, є розмір ростучих пухлинних клітин, час подвоєння маси пухлини, гетерогенність пухлинних клітин і резистентність до протипухлинних препаратів

Променева терапія
Використання променевої терапії за онкологічних захворювань грунтується на тому, що в результаті опромінення у клітині пошкоджуються всі її структури, що призводить до гальмування її росту та поділ

Штучна гіпертермія
Гіпертермія – це підвищення температури тканин і тіла. Протипухлинна дія її проявляється у прямому впливові на судинну сітку пухлини, внаслідок чого виникає стаз, тромбоз і ендотеліальна дегенераці

Магнітотерапія
Метод опрацьований порівняно недавно і апробований А.П. Волобуєвим і І.М. Донником при новоутвореннях молочної залози у собак. Основою для вивчення можливостей використання магнітотерапії в онколог

Предметний покажчик
  Абсцес Актиномікоз Аллопластика Аневризма Анестезія Артеріїт Артрит Артроз Аутогемотерапія Бакт

Додаткова
1. Белов А.Д. Беляков И.М, Лукьяновский В.А. Физиотерапия и физиопрофилактика болезней животных, – М.: Колос, 1983. – 207 с. 2. Загальна ветеринарно-медична хірургія / В.Б.Борисевич, Б.В.Б

Закриті механічні пошкодження
Забій Гематома Лімфоекстравазат Відкриті механічні пошкодження (рани) Симптоми ран Класифікація ран Механізми загоювання ран

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги