Та Німеччини напередодні війни - раздел Образование, ЛЕКЦІЯ 1 ПЕРВІСНЕ СУСПІЛЬСТВО І ПЕРШІ ДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ Як Й Інші Етапи Людської Історії, Друга Світова Війна Має Власну Періодизацію...
Як й інші етапи людської історії, Друга світова війна має власну періодизацію, що полегшує вивчення цього невеликого, але насиченого найрізноманітнішими особами, рішеннями й подіями, відрізку часу. В свою чергу, ці періоди визначені за окремо взятими віхами воєнно-політичної історії, які характеризували як закінчення попереднього, так і початок наступного важливого етапу життя країни. Отже, 1) 1 вересня — 21 червня 1939 р. — від вторгнення німецьких військ у Польщу до нападу Німеччина на СРСР; 2) 22 червня 1941 — 18 листопада 1942 рр. — від вторгнення німецьких військ у СРСР до закінчення Сталінградської оборони (водночас перший період німецько-радянської війни); 3) 19 листопада 1942 — 31 грудня 1943 рр. — від початку наступу під Сталінградом до закінчення битви за Дніпро (другий період німецько-радянської війни); 4) 1 січня 1944 — 9 травня 1945 рр. — від початку стратегічного наступу радянських військ по всьому фронту до підписання капітуляції Німеччини, для України 28 жовтня 1944 р. — завершення визволення її території (третій і завершальний період німецько-радянської війни); 5) 9 травня — 2 вересня 1945 рр. — від капітуляції Німеччини до капітуляції Японії (радянсько-японська війна 9 серпня — 2 вересня 1945 р.).
23 серпня 1939 р. уряди СРСР і Німеччини уклали в Москві «Договір про ненапад» терміном на десять років, з правом його подальшого продовження ще на п’ять років. Його підписали міністри закордонних справ СРСР і Німеччини, відповідно В. Молотов і Й. фон Ріббентроп. Тому ці домовленості ще називають «пактом Молотова — Ріббентропа», який Верховна Рада СРСР і німецький бундестаг ратифікували 31 серпня 1939 р. Того дня сторони підписали й «Таємний додатковий протокол до договору про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом». (Про нього в СРСР дізнались лише у 1989 р., коли в архіві ЦК КПРС знайшли машинопис документу. На Заході ж було відомо з 1960-х рр.).
Він, по суті, вирішував долю Польщі: німецькі й радянські територіальні інтереси визначалися за лінією Нарев — Сян — Вісла. Тобто Західна Волинь, Східна Галичина, Варшавське і частина Люблінського воєводств (Східна й Південно-Східна Польща) відходили до сфери інтересів СРСР. До неї також входили Фінляндія, Латвія і Естонія (Литва — до німецької), Західна Білорусь. Щодо Південної Бессарабії (тоді вона входила до складу Румунії), на територію якої претендував СРСР, сторони не домовилися. Південна Бессарабія й надалі залишилася за Румунією. Водночас цікаво, що питання Північної Буковини на московських переговорах взагалі не розглядалось.
Деякі історики стверджують, що 23 серпня 1939 р. СРСР і Німеччина також усно домовились, щоб їхні війська вступили до Польщі в один день. Щоправда документальних підтверджень цьому немає. Позаяк 31 серпня керівництво СРСР повідомило в Берлін, що радянські війська на польському кордоні ще не розгорнуті, а тому вступити у Східну Польщу не готові. Німеччина, війська якої на польському кордоні вже були розгорнуті (перебувати в такому стані через небезпеку для них самих довго не могли), змушена була розпочати німецько-польську війну самостійно. Хоча вона була заінтересована в якнайшвидшому початку радянсько-польської війни.
Отже, 1 вересня 1939 р. німецькі війська (вермахт) вторгнулись до Польщі. 8—9 вересня 1939 р. ці війська підійшли до Варшави. Тоді уряд СРСР поспішив надіслати Німеччині вітальну телеграму. Але захопити польську столицю з ходу німці не змогли й штурмували її майже два тижні.
Під час наступу німці швидко просувалися польською територією й зайшли за річки Нарев — Сян — Вісла, тобто вступили до радянської сфери впливу. В уряді СРСР така ситуація викликала занепокоєння. Тому 17 вересня 1939 р. він, попри те, що раніше затягував час, тепер сам поспішно ввів війська до Східної Польщі. Офіційно пояснив це метою «відновити мир і порядок на цій території, забезпечити народам, які там проживають, мирне існування, яке б відповідало їх національним потребам». Надалі було опротестовано дії німецьких військ, і їх змусили відступити за визначену лінію розмежування сфери впливу. До Польщі радянські війська ввійшли у складі 54 стрілецьких і 13 кавалерійських дивізій, 18 танкових бригад, 11 артилерійських полків загальною чисельністю понад 600 тисяч солдат та офіцерів, 4 тис. танків, понад 2 тис. літаків, 5,5 тис. гармат. Вони просунулись на захід на 250—300 км, захопили територію площею 194 тис. км2, з населенням 12 млн. осіб, узяли в полон 230 тис. польських солдат та офіцерів, більшість з яких було розстріляно. Через військові дії поляків проти німців якихось значних радянсько-польських боїв не відбулось. Українське населення Західної України тоді вітало радянські війська.
Після захоплення Польщі уряди СРСР і Німеччини 28 вересня 1939 р. уклади «Договір про дружбу та кордон». Цього ж дня також підписали «Таємний додатковий протокол», за яким сферу інтересів у польських землях між двома країнами було дещо змінено. Зокрема Варшавське й частина Люблінського воєводств відійшли до Німеччини, а Литву, крім її північно-західної частини, яка залишилась за німцями, отримав СРСР. Тепер на польській території він став безпосереднім сусідом Німеччини. У договорі також зафіксували, що вирішувати силою так званого «бессарабського питання» Радянський Союз не буде. Питання Буковини сторони на переговорах знову навіть не обговорювали.
28 вересня 1939 р. СРСР і Німеччина підписали також «Вірчий протокол», згідно з яким уряд СРСР обіцяв, що не перешкоджатиме німцям та особам німецького походження, які мешкали у радянській сфері інтересів, переселятись, якщо ті матимуть таке бажання, до Німеччини чи сфери її інтересів. Визнавались і майнові права переселенців. Таке саме зобов’язання взяла на себе Німеччина щодо осіб українського й білоруського походження, які проживали у німецькій сфері інтересів. Згідно з іншим «Таємним додатковим протоколом» від 28 вересня 1939 р., СРСР і Німеччина взаємно зобов’язувалися не допускати на своїй території ніякої польської агітації і всіляко з нею боротись.
Організовані 26—27 жовтня 1939 р. радянською владою Народні збори Західної України прийняли Декларацію про входження Західної України до складу УРСР. А 1—2 листопада Верховна Рада СРСР прийняла постанову про прийняття до складу Радянського Союзу Західної України і Західної Білорусі.
Буквально за півроку до початку німецько-радянської війни, сторони 10 січня 1941 р. підписали «Таємний протокол», за яким Німеччина відмовлялась від претензій на північно-західну Литву, натомість, СРСР мав виплатити компенсацію за цю територію — 7,5 млн. доларів золотом.
Після цих домовленостей СРСР у червні 1940 р. ввів війська до країн Прибалтики: Литви, Латвії та Естонії, які як радянські республіки було приєднано до Радянського Союзу. 28 червня, після ультиматуму Румунії, СРСР увів війська до Південної Бессарабії та Північної Буковини. 2 серпня 1940 р. Верховна Рада СРСР прийняла постанову про їхнє включення до складу Радянського Союзу. Хоча це суперечило попереднім німецько-радянським домовленостям.
Уклавши 27 вересня 1940 р. Троїстий союз з Італією і Японією («вісь Берлін — Рим — Токіо), Німеччина спробувала залучити до нього й СРСР, (створити «вісь» Берлін — Рим — Токіо — Москва). 12—13 листопада 1940 р. нарком закордонних справ СРСР В. Молотов провів у Берліні переговори з Й. фон Ріббентропом і А. Гітлером. Предметом перемовин були умови вступу СРСР до цього військово-політичного блоку. 12 листопада 1940 р. В. Молотов доповідав у телеграмі Й. Сталіну, що «зауважив А. Гітлеру про минулорічний радянсько-німецький договір, який був більше вигідний Німеччині (якій надали спокійний тил, у той час, коли розгортала бойові дії на Заході, та ще й отримала Польщу). Запевнив, що СРСР вважає договір реалізованим, окрім «фінського питання», про яке збираюсь говорити більш предметно. Настав момент говорити про більш широку угоду, але, треба попередньо з’ясувати появу такого нового факту, як Троїстий пакт. Тоді буде легше задавати А. Гітлеру питання, які цікавлять СРСР. Зокрема, щодо Чорного моря і Балкан (де спершу потрібно говорити про Румунію, Болгарію, а потім і Туреччину.) Німеччина пропонує СРСР взяти участь у Троїстому пакті як четвертому учаснику. Гітлер хоче знати інтереси СРСР у Європі й Азії... Він дуже зацікавлений, щоб домовитись з СРСР про сфери впливу. Помітне також його бажання зіштовхнути нас з Туреччиною, від якої хоче лише абсолютного нейтралітету. Про Фінляндію поки-що відмовчуються. Але, я заставлю їх про неї заговорити».
Радянська сторона вважала за можливе приєднання до «осі» за умов негайного виведення німецьких військ з Фінляндії, укладення з Болгарією договору про ненапад, будівництва радянської військової бази в районі Босфора і Дарданелл, відмови Японії від вугільних і нафтових концесій на Сахаліні. Дослідники говорять про бажання СРСР приєднати Фінляндію як чергову складову республіку. Погодитися з цим німецьке керівництво не могло, тому берлінські переговори було перервано. Сторони не домовились.
А трохи більше, ніж через місяць, 18 грудня 1940 р. А. Гітлер підписав директиву № 21 — «План нападу та ведення війни проти Радянського Союзу» (кодова назва документу «Барбаросса»). Вважається, що напасти А. Гітлер вирішив улітку 1940 р., коли радянські війська, всупереч німецько-радянським договорам, зайняли Північну Буковину й Південну Бессарабію. І це було невипадково. Через ці території, на відстані лише 180 км, пролягав найкоротший шлях до румунських нафтових родовищ і нафтопереробних заводів, які були життєво важливими для Німеччини. Німці зрозуміли, що готується напад. І саме тому завдали упереджувального удару. В цьому Німеччині сприяла капітуляція Франції 22 червня 1940 р., адже з’явилася можливість сконцентрувати більшу частину німецьких військ на східному напрямку.
Дискусія про причини нападу Німеччини триває й досі. «Чому А. Гітлер вирішив розпочати війну на Сході, не завершивши бойових дій на Заході?», «Що спонукало його вести війну водночас на двох напрямках?», ставлять запитання історики. Адже ще наприкінці XIX ст. канцлер Німецької імперії Отто фон Бісмарк зазначив, що війна на два фронти для Німеччини — самогубна. Це підтверджував негативний для неї досвід Першої світової війни.
І тут сама поведінка А. Гітлера двозначна. Ще 22 серпня 1939 р., під час наради з німецьким військово-політичним керівництвом у Бергофі, він заявив, що: «Договір з СРСР для того, щоб виграти час. Далі я зроблю з ним те, що зробив з Польщею. Коли будуть вільні руки на Заході, Німеччина нападе на Радянський Союз». Хоча в праці «Моя боротьба» Гітлер до цього писав, що: «війна на два фронти для Німеччини не можлива і другої фатальної помилки допускати не можна». Тому, коли Гітлер говорив про важливий для німців життєвий простір на Сході, то мав на увазі не поточний момент. Це було його стратегічним планом, виконання якого розраховувалось на десятиліття чи навіть віки.
30 квітня 1941 р. А. Гітлер встановив остаточну дату вторгнення в СРСР — 22 червня 1941 р. Цікаво, чому цього дня? Варто зазначити, що неділя — вихідний день, коли громадяни, і частково військові, відпочивають; це також день літнього сонцестояння, тобто найдовший день у році (позитивний результат воєнної кампанії залежав від успіху саме в перші дні війни).
Стратегію і тактику ведення Німеччиною війни проти СРСР було визначено в плані «Барбаросса». Згідно з ним, передбачалося «оточити й ліквідувати радянські війська, які розташовувалися в західній частині СРСР, шляхом глибокого, швидкого висунення танкових клинів, унеможливити відступ радянських військ у глиб території СРСР. Завдати удару на головних напрямках і з’єднаннях радянських військ, швидким просуванням до осені захопити Москву і до зими вийти на лінію Волга — Архангельськ — Вологда. Останню військово-промислову базу СРСР — Урал — зруйнувати масованим бомбардуванням з повітря». Таким чином, остаточною метою військової операції було захопити лише європейську частину Радянського Союзу.
Прикметно, що у Генеральний штаб збройних сил СРСР також розробив план превентивної війни проти Німеччини. 15 травня 1941 р. датовано «Соображения по плану стратегического развертывания Вооруженных сил Советского Союза». Документ виконав заступник начальника Оперативного управління Генерального штабу Червоної армії генерал-майор А. Василевський, поправки вніс заступник начальника Генерального штабу генерал-лейтенант М. Ватутін. Щоправда, підписів наркома оборони СРСР Маршала С. Тимошенка і начальника Генерального штабу генерала армії Г. Жукова немає. У документі говориться: «враховуючи те, що на даний момент у Німеччини армія відмобілізована, з розгорнутими тилами, вона має можливість випередити нас у розгортанні і завдати неочікуваного удару. Щоб запобігти цьому, вважаю за необхідне, в жодному разі не надавати німецькому командуванню ініціативу дій, випередити противника у розгортанні й атакувати німецьку армію у той момент, коли вона перебуватиме на стадії розгортання і ще не встигне організувати фронт і взаємодію родів військ». 13 червня 1941 р. М. Ватутін підготував для керівництва СРСР «Справку о развертывании Вооруженных сил СССР на случай войны на Западе». Отже, в СРСР усе-таки прораховували можливість війни.
Все темы данного раздела:
Стародавня доба на території України
Початок історії людства пов’язаний з виокремленням людини з тваринного світу. Археологічні знахідки на Африканському континенті дають можливість датувати початок історії людства 2—2,5 млн. років то
Скіфо-сарматська доба
Доба раннього заліза (з ІІ—І тис. до н. е.) характеризується появою нового металу — заліза. Застосування залізних знарядь спричинило прогрес у всіх видах виробництва. Спершу люди використовували рі
Етногенез слов’ян
Проблему походження слов’янського етносу остаточно не вирішено. Однією з теорій є дунайська,автором якої називають Нестора-Літописця, котрий у «Повісті временних літ» писав: «По до
Хронологія
2—2,5 млн. років тому—поява первісних людей на Землі.
1,5 млн. років тому—поява первісних людей на території України.
1,5 млн. — 10 тис.
Праукраїнці у VІІІ—ІХ ст. Теорії походження України-Русі
Розпад первіснообщинних відносин спричинив переміщення, перегрупування певних племен, а потім і об’єднання їх спершу в нестійкі, а пізніше у стабільні союзи. Східні слов’яни досягли своєї державнос
Етапи зміцнення Київської Русі як державного об’єднання
Як вважають деякі дослідники, саме вельможі-язичники, невдоволені прохристиянською політикою Аскольда, здійснили державний переворот 882 р. на Русі. Позбавивши влади династію Кийовичів, язичники пе
Феодальна роздробленість у ХІІ — першій половині ХІІІ ст.
Після смерті Святополка й чергового повстання киян у 1113 р. великокнязівський стіл зайняв Володимир Мономах (1113—1125), який зумів відновити політичну єдність більшої частини руських земель. Він
Суспільна структура Русі
У Київській Русі з поглибленням феодалізації ускладнювалась ієрархічна структура панівного класу держави. На верхівці суспільства у Х—ХІІІ ст. перебували князі, які становили єдину владну династію
Хронологія
VI ст. — велике переселення народів. Антський племінний союз.
VIІІ—ІХ ст. — формування держави східних слов’ян у Надніпрянщині.
860 р.
Піднесення Галицького і Волинського князівств. Утворення Галицько-Волинської держави
На заході руських земель традиції Київської Русі продовжило Галицько-Волинське князівство, яке постало з двох князівств Русі. Формування нового державно-політичного організму на південному заході Р
Зовнішньополітичні пріоритети та суспільно-економічний устрій Галицько-Волинського князівства
У Галицько-Волинському князівстві існували такі самі суспільні прошарки, як і в Київській Русі. Оскільки найбільше уваги приділялося будівництву укріплених міст, вільні ремісники виділилися в окрем
Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Причини й наслідки занепаду Галицько-Волинського князівства, його історичне значення
Важливим елементом культури народу є державність. Київська Русь стала першою державою східних слов’ян. На розвиток її культури впливали сусідні країни — Хозарський каганат і Візантія. Від них Русь
Персоналії
Роман Мстиславич (1152—1205) —волинський князь, об’єднувач у 1199 р. Волинської й Галицької земель, що традиційно підтримували тісні економічні й культурні зв’язки. Літописець нази
Боротьба за києворуську спадщину. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського
Під час занепаду та розпаду Галицько-Волинської держави українські землі стали об’єктом зазіхань сусідніх країн, які зміцнювалися або перебували в процесі становлення і повели активну боротьбу за п
Люблінська унія, її політичні та соціально-економічні наслідки для України
Друга половина 1550-х рр. позначилася для Великого Князівства Литовського загостренням стосунків з Московською державою в ході Лівонської війни, яку остання вела за вихід до Балтійського моря та до
Берестейська церковна унія
Із втратою державності руськими землями чи не єдиною об’єднавчою силою української нації, фактично символом українства, залишалася православна Церква. Люблінська унія, сеймові постанови та універса
Хронологія
1352 р.—мирна угода між Великим Князівством Литовським і Польщею, за якою розподілялися землі Галицько-Волинського князівства (Галичина відходила до Польщі; Волинь — до Литви).
Персоналії
Вишенський Іван (близько 1550 — після 1620)—видатний український письменник-полеміст. Здобував освіту в Луцьку, був пов’язаний з Острозьким гуртком. З 1580-х рр. — монах одного з А
Утворення Запорозької Січі
У ХV‑ХVІ ст. в Україні сформувалася нова соціальна верства — козацтво, — яке згодом перетворилося на провідну рушійну силу суспільного та політичного життя України. Цей об’єктивний процес був
Козацькі повстання в кінці ХVІ — на початку ХVІІ ст.
Саме козацтво після проголошення Люблінської та Брестської церковної уній залишилося єдиним виразником волі та захисником інтересів українського народу. Непослідовність польської влади, яка під час
Культура України в ХVI — першій половині ХVІІ ст.
Втративши свою державність, будучи розділеним між різними країнами, український народ не лише зберіг, але й суттєво поповнив надбання матеріальної та духовної культури.
Складною була пробл
Хронологія
1240 р.— у «Початковій монгольській хроніці» вперше вживається термін «козак».
1303 р.— термін «козак» міститься у словнику половецької мови.
Персоналії
Баторій Стефан (1533—1586)—король Речі Посполитої з 1576 р., в 1578 р. сформував реєстровий козацький загін для охорони кордонів.
Вишневецький (Байда) Дмитро (?—15
Українські землі напередодні Визвольної війни
Українська національна революція є складовою визвольної боротьби низки європейських країн у 40—70-х рр. ХVІІ ст. Так, у 1640—1660 рр. тривала революція в Англії, спалахнуло повстання португальців п
Початок Визвольної війни. Формування Української національної держави
Звістка про втечу Хмельницького на Запорозьку Січ викликала тривогу серед польських владних кіл в Україні. Тоді начальники коронного війська, що стояло на Київщині, між Корсунем і Черкасами, гетьма
Хронологія
Жовтень — листопад 1646 р. — група козаків і Б. Хмельницький розпочали підготовку до повстання проти поляків.
16 травня 1648 р.— вирішальний бій біля р. Ж
Персоналії
Хмельницький Богдан (1595—1657) — перший гетьман Української козацької держави (Війська Запорозького). Народився близько 1595 р. в Чигирині. Походив з покозаченої шляхти. Його бать
Напередодні Руїни: українська держава в останні роки правління Б. Хмельницького
Наслідком підписання Переяславської угоди стало входження Московії у пряме військове зіткнення з Польщею. І вже навесні 1654 р. розпочалася московсько-польська війна. Епіцентр дії царської армії пе
Іноземна експансія та внутрішня боротьба в українських землях у другій половині ХVІІ ст.
Після смерті Богдана Хмельницького загострилася боротьба за владу між наказним гетьманом Г. Лісницьким та Іваном Виговським (вихідець зі шляхетного стану Поділля). 4 вересня 1657 р. в Чигирині відб
Економічний розвиток та соціальне становище
Протягом другої половини XVIІ ст. самодержавство поступово активізувало національно-колоніальну політику на Лівобережжі України. Фактично відразу ж після Переяславського акта 1654 р. розпочалося пі
Культурне життя в Україні другої половини ХVІІ ст.
Руйнація та нестабільність другої половини ХVІІ ст. негативно вплинули на динаміку розвитку культурного життя в Україні, поглибилися і її регіональні відмінності. Цей період характеризується різним
Персоналії
Виговський Іван (?—1663) — гетьман Війська Запорозького. Фактичний наступник Б. Хмельницького. Походив з української шляхти Київського воєводства. Після здобуття освіти в Київськом
Політичний розвиток українських земель за гетьманування Івана Мазепи і його наступників на початку XVIIІ ст.
У Московії Петро І (1672—1725) розгорнув активну (то приховану, то явну) боротьбу за підпорядкування гетьманської влади російському урядові. Він стежив за всіма міжнародними контактами Запорожжя й
Соціально-економічне становище українських земель
Економічне та політичне становище України у першій половині ХVІІІ ст. було тяжким. Через різні політичні чинники, а також народногосподарські умови регіони України були населені нерівномірно. Більш
Адміністративний устрій Лівобережжя, Слобожанщини, Правобережжя у першій половині XVIIІ ст.
Царська влада розпочала активно інкорпорувати українські землі до Російської імперії, змінюючи їхній адміністративно-територіальний устрій, знищуючи козацьке управління. Формування абсолютистської
Культура України 90-х рр. XVII — початку XVIIІ ст.
У культурі України кінця ХVІІ — середини ХVІІІ ст. виразно проявляється господарська специфіка регіонів України. Так, Гетьманщина славилася вирощуванням конопель (особливо Чернігівщина) і тютюну. Н
Хронологія
1687 р.— початок гетьманування І. Мазепи.
1700—1721 рр. — Північна війна.
26 вересня 1701 р. — надання Київському колегіуму стат
Персоналії
Мазепа Іван (1639—1709) — гетьман Лівобережної України (1687—1709). Походив з української шляхти Київського воєводства. Народився в с. Мазепенцях під Білою Церквою у 1629 р. (існує
Політико-адміністративне становище українських земель. Закріпачення селянства
Історики цей період називають по-різному: М. Грушевський та І. Крип’якевич — «Історія України в добу Відродження»; О. Субтельний та П. Єфименко — «Історія України під імперською владою Росії та Авс
Українські терени у війнах Російської імперії і доля козацтва. Освоєння Українського Причорномор’я
У другій половині ХVІІІ ст. могутність Російської імперії зросла. Уряд Катерини ІІ, продовжуючи політику Петра І, узявся до остаточної ліквідації Кримського ханства. В цей час відбулося дві російсь
Соціально-економічний розвиток України
Економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії відзначався відсталістю сільського господарства: головним у системі землеробства залишалося трипілля, використовувалося рутинне з
Опозиційний рух
Розвиток товарно-грошових відносин призвів до посилення національного та соціального гноблення. Прагнення поміщиків підвищити товарність господарств за рахунок збільшення грошового та натурального
Культура України наприкінці ХVІІІ — в першій половині ХІХ ст.
Українська культура наприкінці XVIII — в першій половині ХІХ ст. розвивалася в досить складних і суперечливих умовах. Територія України входила до складу різних держав: Росії та Австрії, уряди яких
Хронологія
1728—1734 рр. — гетьманування Д. Апостола.
1734—1750 рр.— діяльність Правління гетьманського уряду.
1750—1764 рр.— гетьманування
Персоналії
Калнишевський Петро (1690—1803) —останній кошовий отаман Запорозької Січі, полководець, дипломат. Народився в с. Пустовійтівці (Сумської обл.), біля узбережжя р. Сули, притоки Дніп
Адміністративно-територіальний устрій
Нова геополітична ситуація, що виникла на рубежі ХVІІІ—ХІХ ст. в Центральній та Східній Європі, спричинила в Україні великі зміни. За результатами першого (1772 р.) та третього (1795 р.) поділів По
Соціально-економічне становище краю
У 70—80-ті рр. ХVІІІ ст. в Австрійській імперії Марія-Терезія та Йосиф ІІ провели низку суттєвих реформ. 1782 р. було скасовано особисту залежність селян від дідичів та надано селянам певні права:
Національне відродження на західноукраїнських землях
У кінці ХVІІІ — першій половині ХІХ ст. ідеї національного відродження поступово утверджуються й на західноукраїнських землях. З часом тут з’являються передові люди, які починають відкрито ставати
Особливості розвитку культури
Перебування українських земель у складі Австро-Угорської імперії зумовило регіональні особливості розвитку їхньої культури. Завершення формування української нації визначило характер напрямів у нац
Хронологія
1772 р.— перший поділ Речі Посполитої.
7 травня 1775 р.— Константинопольська конвенція, за якою Буковина входила до складу Австрії, Хотинська райя з форте
Персоналії
Вагилевич Іван (1811—1866) — громадський діяч, учений, письменник, один з організаторів «Руської трійці» та упорядників альманаху «Русалка Дністрова». Походив з родини священика. З
Соціально-економічна модернізація
Російська імперія в середині ХІХ ст. переживала глибоку кризу, суть якої полягала у невідповідності феодальних структур та відносин до провідних світових тенденцій розвитку, що утверджували нове бу
Й національно-визвольний рух
Важлива риса української історії другої половини ХІХ ст. — подальше національне відродження України. У цей час триває формування національної самосвідомості українців, зростає інтерес до українсько
Становище української культури
Культура України другої половини ХІХ ст. розвивалася в умовах боротьби українського народу за незалежність і державність.
У Росії національне гноблення найяскравіше проявилося в циркулярі
Хронологія
1853—1856 рр.— Кримська війна.
1856 р.— масовий рух селян «Похід у Таврію за волею».
1859 р.— утворення першої української грома
Персоналії
Антонович Володимир (1834—1908) — історик, археолог, етнограф, археограф. Народився в містечку Махнівці Бердичівського повіту Київської губернії (нині Житомирської обл.). Закінчив
Еволюція державного устрою Австро-Угорщини
Західноукраїнські землі другої половини ХІХ ст. залишалися в складі Австрійської держави й мали такий політико-адміністративний устрій, як у інших регіонах. Після революційного піднесення народних
Західноукраїнських земель
Після революції 1848 р. Західна Україна залишалася аграрним краєм. На кінець ХІХ ст. в сільському та лісовому господарстві Східної Галичини і Буковини було задіяно 75% усього населення, а в Закарпа
Активізація суспільно-політичного руху, його строкатість і суперечливість. Політизація національного життя
У другій половині ХІХ ст. в Західній Україні активізувався суспільно-політичний рух, хоча він був строкатим і суперечливим.
Після придушення революції зміцнилися москвофільські настрої в к
Культурний розвиток
Перебування українських земель у складі Австро-Угорської імперії зумовило регіональні особливості розвитку їхньої культури. Завершенням формування української нації визначився характер напрямів у н
Хронологія
1852—1855 рр.— видання у Львові Д. Зубрицьким «Истории древнего Галицко-Русского княжества».
1854 р. — австрійський уряд видав указ про поділ Галичини на
Персоналії
Вербицький Михайло (1815—1870) — композитор, автор гімну «Ще не вмерла Україна». Народився 4 березня 1815 р. в с. Явірнику Руському на Лемківщині. Навчався у Перемишльській гімназі
Соціально-економічне і політичне становище України на зламі ХІХ—ХХ ст.
Внаслідок буржуазних реформ середини XIX ст. економіка Російської імперії розвивалася швидко. Зростали кількість промислових підприємств, чисельність робітників, обсяг товарно-грошового обміну.Укра
В Україні у ХХ ст.
Погіршення економічної ситуації в країні на початку XX ст. призвело до посилення соціальних рухів. У 1900—1901 рр. відбулося понад 80 селянських виступів, що супроводжувалися потравами поміщицьких
Україна в період революції 1905—1907 рр. та після її поразки
Революційні події 1905—1907 рр. у Російській імперії спричинилися неспроможністю уряду вирішити нагальні економічні, соціальні, військово-політичні питання. Часткові реформи були занадто нерішучими
Аграрна політика Столипіна і українські землі
Реформа, що відбулася в Росії у 1906—1911 рр. за ініціативою міністра внутрішніх справ П. Столипіна, головною метою ставила створення на селі значного прошарку заможних селян, щоб піднести продукти
У 1910—1914 рр.
Робітничий клас залишався майже безправним. Матеріальне становище робітників України напередодні Першої світової війни було скрутним. Робочий день середньостатистичного робітника тривав 12—14,5 год
Культура України на початку ХХ ст.
Початок XX ст. характеризувався загостренням соціальних і національних суперечностей у громадсько-політичному житті України, значним розвитком промисловості й сільськогосподарського виробництва, на
Хронологія
1890 р.— створення Русько-української радикальної партії (РУРП).
1899 р.— створення Української соціал-демократичної партії (УСДП).
29 сі
Персоналії
Бачинський Юліан (1870—1940) — політичний діяч, публіцист. Народився в с. Новосілці (Тернопільська область). Навчався у Львівському (юридичний факультет) та Берлінському університе
Соціально-економічний розвиток
На початку ХХ ст. землі Галичини, Буковини та Закарпаття перебували під гнітом Австро-Угорської імперії. На цій території проживало: в Галичині — 3 млн. осіб, Північній Буковині — 350 тис., Закарпа
Український національний рух
Назахідноукраїнських землях національно-визвольний рух розвивався в сприятливих умовах і мав вагоміші здобутки, ніж у Наддніпрянській Україні. Патріоти називали Східну Галичину українським П’ємонто
Культура й духовне життя
На початку ХХ ст. українська культура утверджується як культура світового рівня. Великі соціальні потрясіння позначилися на культурі, збагативши духовне життя чималим досвідом. З’являється модерніс
Хронологія
1900 р.—виникнення в Галичині (с. Завалля Снятинського повіту) молодіжної організації для фізичного й духовного загартування «Січ».
1900 р.— запровадження
Персоналії
Вітик Семен (1876—1934 або 1937) — український громадсько-політичний і державний діяч. Народився в с. Верхніх Гаях на Галичині. В 1899 р. разом із М. Ганкевичем, В. Охримовичем ста
Українське питання у міжнародній політиці напередодні Першої світової війни
Початок ХХ ст. окреслив перед світовою громадськістю низку суперечностей, які виникли серед найпотужніших європейських держав. Домінантою виступала, в першу чергу, Німеччина. Її потужний економічни
Бойові дії на українських землях у 1914—1917 рр.
Поштовхом до розв’язання Першої світової війни стали події в столиці Боснії — м. Сараєві. Саме там 11 липня 1914 р. було вбито австрійського ерцгерцога Франца-Фердинанда. За короткий термін у розпо
Першої світової війни
Початок Першої світової війни розділив українське суспільство на два табори. Перебуваючи у складі двох ворогуючих імперій (Російської та Австро-Угорської), український народ автоматично опинився по
Хронологія
1 серпня 1914 р.—оголошення Німеччиною війни Росії. Початок Першої світової війни.
2 серпня 1914 р.—створення Головної української ради у Львові.
Персоналії
Брусилов Олексій (1853—1926) — російський військовий діяч, генерал від кавалерії, народився у Тифлісі. Закінчив Пажеський корпус (1872 р.), кавалерійську школу в Санкт-Петербурзі (
Події Лютневої революції і Україна. Утворення і діяльність Центральної Ради
Перша світова війна прискорила політичні зміни в Центральній і Східній Європі. Пригнічені віковим гнітом, народи Російської і Австро-Угорської імперій рішуче заявили про своє право самим визначати
Центральної Ради в цих умовах
10 жовтня 1917 р. на засіданні ЦК РСДРП (б), де виступив В. Ленін, прийнято резолюцію про негайне збройне повстання. 25 жовтня 1917 р. у відозві «До громадян Росії» було оголошено про повалення Тим
Гетьманська держава П. Скоропадського
Поступово складаються передумови для усунення УЦР з політичної арени. Заможні верстви населення вже не підтримували політики УЦР, бо вона оголосила націоналізацію великої земельної власності. Незам
Директорія і її боротьба за українські землі з білогвардійцями, Антантою, Польщею та більшовиками
У ніч на 14 листопада 1918 р. представники Українського національного союзу створили Директорію, призначену для повалення влади гетьмана. Сама ідея Директорії виникла з дуже популярних тоді аналогі
ЗУНР і національно-визвольний рух 1918—1920 рр. у західноукраїнських землях. Культура Радянської України
Зазнавши поразки у Першій світовій війні, Австро-Угорська імперія восени 1918 р. почала розпадатися. Національно-визвольний рух виявлявся в бажанні створити власну державу, але на заваді стали поля
Хронологія
27 лютого 1917 р. — перемога Лютневої революції і повалення самодержавства в Росії.
2—9 березня 1917 р. — виникнення Рад робітничих депутатів у Харкові, К
Персоналії
Винниченко Володимир (1880—1951) — письменник, публіцист, політичний діяч. Народився в Кіровограді. Його батько працював чабаном, чумакував; одружився з вдовою Явдохою Павленко (Ли
УСРР в роки нової економічної політики
Після закінчення громадянської війни більшу частину території України було захоплено більшовиками, які створили формально самостійну українську радянську республіку. Головними завданнями новостворе
Сталінська політика соціалістичної модернізації у СРСР
Незважаючи на те, що промисловий розвиток СРСР у середині 20-х рр. досяг довоєнного рівня, однак країна в цілому перебувала на доіндустріальній стадії розвитку. Щоб остаточно не відстати від розвин
Зміни в культурі, освіті й науці Радянської України у 20—30 рр. XX ст.
Культурні перетворення 20—30-х рр. мали неоднозначний й суперечливий характер, що зумовлювалося тактичними і стратегічними завданнями політики радянської влади. Запланована всебічна модернізація кр
Хронологія
січень— лютий 1921 р.— антибільшовицькі виступи українських
селян. Повстання моряків у Кронштадті.
18 березня 1921 р.— укладення
Персоналії
Сталін (Джугашвілі) Йосип Віссаріонович (1879—1953) — радянський партійний і державний діяч. З 1898 р. учасник соціал-демократичного руху. За революційну діяльність зазнав переслі
Входження західноукраїнських земель до складу Польщі, Румунії та Чехословаччини. Оформлення їхнього адміністративного статусу в 20—30-ті рр.
Ідеї «возз’єднання» українських земель у 20—30-х рр. ХХ ст. виявилися у воєнному протистоянні Радянської Росії, Радянської України та Польщі. Польща прагнула відновити Річ Посполиту XVIII ст. від Б
Соціально-економічне становище Західної України
Промислове виробництво у 1924—1928 рр. на західноукраїнських землях дедалі більше занепадало. Українські землі розглядалися як ринок збуту товарів, джерело сировини та дешевої робочої сили. Польськ
На західноукраїнських землях
Міцніла тенденція до державної самостійності, що проявилося у діяльності українських політичних партій. Слід звернути увагу на те, що в національно-політичному русі у Західній Україні у 20—30-х рр.
На західноукраїнських землях
Найрадикальніші позиції займала Партія націонал-демократів (ендеків) на чолі з Р. Дмовським і С. Грабським. Вона була особливо популярною серед польського населення Західної України. Ендеки ствердж
Хронологія
18 березня 1921 р. — підписання Ризького мирного договору між РСФРР, УСРР та Польщею.
14 березня 1923 р. — прийняття Радою послів у Парижі рішення про при
Персоналії
Андрієвський Дмитро (1893—1976) — політичний діяч та ідеолог українського націоналізму, публіцист. За фахом — інженер. Народився в с. Будках (нині село Зіньківського р-ну Полтавськ
Початок німецько-радянської війни. Причини поразок
Червоної Армії (1941—1942 рр.)
Напередодні початку війни, СРСР отримував інформацію про підготовку німецької агресії. Радянські розвідники повідомляли навіть точну дату вт
I. Радянський рух опору
Вчення радянської історіографії про радянський організований рух опору з перших днів чи тижнів війни нині спростовано. Оскільки керівництво СРСР вважало, що війна має проходити на «чужій території»
II. Націоналістичний рух опору
Друга світова війна посідає особливе місце в українському національному русі. Водночас цей період його історії викликає непримиримі суперечки й різне бачення подій, що розглядаються. Початок німець
Визволення території України від окупаційних військ
Наприкінці 1941 р. результати заходів, спрямованих на подолання воєнно-політичної кризи, були очевидними. На початку грудня радянські війська перейшли в контрнаступ і до січня 1942 р. відкинули вор
Теоретичні проблеми використання термінів «Велика Вітчизняна» і «німецько-радянська» війна
Жвава дискусія серед громадськості й науковців щодо правильного використання військово-історичної термінології, зокрема тієї, яка характеризує воєнно-політичні події 1941—1945 рр., зумовлює потребу
Хронологія
23 серпня 1939 р. — укладення урядами СРСР і Німеччини «Договору про ненапад».
1 вересня 1939 р.— початок Другої світової війни.
17 верес
Персоналії
Ватутін Микола Федорович (1901—1944) — військовий діяч, генерал армії, Герой Радянського Союзу (посмертно), родом з Бєлгородщини. У Червоній армії з 1920 р. Закінч
Україна на міжнародній арені
Внаслідок перемоги у Великій Вітчизняній війні постало питання про об’єднання українських територій. Воно активно обговорювалося лідерами країн антигітлерівської коаліції на Тегеранській (28 листоп
Відбудова народного господарства
Відразу після звільнення українських територій від німецьких окупаційних військ країна приступила до відбудови народного господарства. Зазнавши суттєвих збитків у результаті бойових дій, трьох рокі
Громадсько-політичне життя
Відновлення радянської влади на визволених від нацистської окупації українських землях викликало нову хвилю терору щодо населення. Як цілком слушно зауважують сучасні нам історики, Й. Сталін розгор
Розвиток культури та духовне життя
Події Великої Вітчизняної війни принесли руйнування й культурних цінностей українського народу. Грабунки та знищення у роки лихоліття призвели до колосальних втрат матеріальних пам’яток української
Хронологія
21 серпня 1943 р.— постанова Раднаркому СРСР про невідкладні заходи з відбудови народного господарства в районах, визволених від німецько-фашистської окупації.
28
Персоналії
Богомолець Олександр Олександрович (1881—1946)—видатний український науковець-біолог. Освіту здобував на юридичному факультеті Київського університету, потім перевівся на медичний
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1950-Х — СЕРЕДИНІ 1980-Х РР.
1. Особливості процесів десталінізації та лібералізації в Україні у період хрущовської «відлиги».
2. Україна в умовах наростання системної кризи радянської тоталітарної си
Україна в умовах наростання системної кризи радянської тоталітарної системи
Після усунення М. Хрущова на жовтневому (1964 р.) пленумі ЦК КПРС, у радянському керівництві не виникло боротьби за найвищу владу. Оскільки абсолютна повнота влади в країні тепер була в КПРС, парті
Культурне і духовне життя в Україні на початку 1950-х у середині 1980-х рр.
Процеси десталінізації і лібералізації політичного та суспільного иття перш за все проявились у змінах в духовній сфері країни після XX з’їз
Хронологія
19 лютого 1954 р. — введення Кримської області до складу УРСР.
14—25 лютого 1956 р.— XX з’їзд КПРС. Доповідь М. Хрущова про культ особи Й. Сталіна.
Персоналії
Хрущов Микита Сергійович (1894—1971) — державний і партійний діяч. З 1918 — член більшовицької партії. В 1938—1949 рр. — перший секретар ЦК КП(б)У, в 1944—1947 рр. водночас Голова
Політика Перебудови. Особливості її реалізації в Україні
У березні 1985 року після смерті Генерального секретаря ЦК КПРС 74-річного К. Черненко, на засіданні Політбюро новим Генеральним секретарем був обраний представник молодшого покоління — 54-річний М
Економічні трансформації в роки Перебудови. Поглиблення соціально-економічної кризи в Україні
Однією з найголовніших причин Перебудови була нагальна потреба модернізувати економіку країни, вивести її з всеохоплюючої кризи, що все поглиблювалася і вела до стагнації всієї соціалістичної систе
Хронологія
11 березня 1985 р.— позачерговий пленум ЦК КПРС. Обрання М. Горбачова Генеральним секретарем ЦК КПРС. Початок перебудови.
Травень 1985 р.— прийняття з
Персоналії
Горбачов Михайло Сергійович (нар. 1931 р.) — партійний і державний діяч СРСР. 1955 р. закінчив МДУ. З 1955 р. по 1970 р. займає різні партійні посади на Ставропіллі. З 1971 р. чле
Суспільно-політичний розвиток Української держави у 1991—2009 рр.
Після проголошення 24 серпня незалежності, в Україні швидко відбувався державотворчий процес. Ще до референдуму, який затвердив Акт про незалежність, Україна почала приймати закони і розбудовувати
Соціально-економічні процеси в Україні в добу незалежності
Політична незалежність України стала передумовою здобуття республікою економічного суверенітету. Першочерговим завданням було визначено перехід від командної до ринкової економіки.
Перші
Утвердження України на міжнародній арені
На першому етапі становлення незалежної Української держави головним її завданням на міжнародній арені було: добитися визнання її незалежності та недоторканості кордонів світовою спільнотою і перш
Зміни в освітньо-культурній сфері України після здобуття нею незалежності
Після проголошення незалежності України, одним із головних напрямів діяльності держави було проголошене відродження національної культури. На початку 1992 р. Верховна Рада схвалила «Основи законода
Хронологія
10 січня 1992 р.— запроваджено купоно-карбованці.
14 січня 1994 р.— підписання Україною, Росією і США договору, що передбачав ліквідацію на території Укра
Персоналії
Кучма Леонід Данилович (нар. 1938). У 1960 р. закінчив Дніпропетровський державний університет. У 1960—1985 рр. займав інженерні та партійні посади на Південному машинобудівному за
ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
Абсолютизм 147, 255, 256, 261
автономія 282, 377, 385, 408, 462
Агітація366, 531
аграрна реформа 274, 330
аграрний сектор 513, 514, 516
Агресія 26, 159,
Іменний покажчик
Абалкін Л. 24.
Август ІІ Саксонський
Авдєєв Д. 490
Авенаріус М. 280
Аккудінов Тимошка
Алфьоров І. 489
Амартол Георгій
Амосов М. 40.
Новости и инфо для студентов