рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры
- Раздел История
- /
- Лекція №1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІСТОРІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ. 1.2. Методико-методологічні засади аналізу історії економічної думки
Реферат Курсовая Конспект
Лекція №1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІСТОРІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ. 1.2. Методико-методологічні засади аналізу історії економічної думки
Лекція №1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІСТОРІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ. 1.2. Методико-методологічні засади аналізу історії економічної думки - раздел История, Лекція №1. ...
Лекція №1.
ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІСТОРІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ.
1.1. Історична еволюція економічної думки.
1.2. Методико-методологічні засади аналізу історії економічної думки.
Сторична еволюція економічної думки.
Кожна з них має свій предмет, своє коло досліджуваних питань. Першість серед усіх економічних наук належить економічній теорії (політичній… Економічна думка зародилась у глибокій давнині і пройшла складний шлях від… Економічні знання стали самостійною галуззю досліджень у XVI—XVII ст. — в епоху меркантилізму, хоч і тоді дослідники…Методико-методологічні засади аналізу історії економічної думки.
Процес розвитку економічних поглядів та ідей і є предметом історії економічної думки. Цей курс охоплює також економічні погляди, які не склалися в систему.
Складовою частиною його є історія економічних учень, тобто економічних поглядів, які об'єднувались у певну систему. Таким чином, історія економічних учень є поняттям вужчим, ніж історія економічної думки. А історія політичної економії, у свою чергу, є основою історії економічних учень.
Зрозуміло, що цей розподіл є досить умовним. Будь-який підручник з історії економічних учень розглядає, власне, історію економічної думки, досліджує процес виникнення й розвитку економічних поглядів та ідей, починаючи зі стародавнього світу. Тобто історія економічної думки та історія економічних учень ототожнюються.
Французькі економісти Ш. Жід і Ш. Ріст у підручнику з історії економічних учень як синонімічними користуються термінами: історія економічних учень, історія економічних ідей, історія економічної думки, історія політичної економії.
Те саме стосується і вже згадуваного підручника з історії економічної думки англійського економіста М. Блауга. Він уживає терміни: історія економічної думки, історія економічної науки, історія економічної теорії. Усе це дає підстави зробити висновок, що йдеться, власне, про історію економічної науки в більш чи менш широких межах.
Щодо методико-методологічних засад аналізу історії економічної думки, то вони можуть бути різними залежно від того, якої мети бажає досягти дослідник. Виділяють два принципи, два методи: історичний, або хронологічний, і логічний.
Історичний підхід передбачає розгляд ідей, теорій у порядку їхнього виникнення та формування. Він дає змогу проаналізувати сукупність поглядів, ідей на певному етапі суспільного розвитку й дальшу еволюцію цих ідей. Такий підхід може поєднуватися з аналізом соціально-економічних умов, що в них формувалися ці погляди та ідеї.
Логічний метод ґрунтується на дослідженні еволюції концепцій чи теорій, без достатнього урахування їхнього зв'язку з іншими теоріями та з історичними умовами. У такому разі досліджуються самі тільки теорії, концепції, логіка їхнього розвитку.
Досить часто обидва методи поєднують.
Варто згадати і так званий мотиваційний, або класовий, метод, коли аналіз економічної думки підпорядковується економічній мотивації. Визначаються класи, які ведуть боротьбу за відповідну частку кінцевого продукту, а відтак — класова позиція теоретиків, ідеологів того чи того класу. Цей метод використовував К. Маркс і його послідовники.
Не заперечуючи наявності такої боротьби, треба, проте, ураховувати, що це лише одна зі складових характеристик суспільства, а її теоретичне обґрунтування — одна зі складових економічної теорії. Очевидно, річ у тім, щоб теоретично вирішувати передовсім питання ефективного функціонування економіки.
Може застосовуватись і територіальний метод, що передбачає дослідження історії економічної думки в певних країнах.
Кожний метод має свої переваги і недоліки. Застосовується той чи той метод, як уже зазначалось, залежно від того, які завдання ставить перед собою дослідник. Може використовуватись поєднання різних методів, особливо у разі навчальних, а не безпосередньо наукових завдань.
З проблемою методико-методологічних засад дослідження й викладу матеріалу безпосередньо зв'язане питання періодизації історії економічної думки та визначення пріоритетів, що підлягають аналізу.
Економічні теорії та школи можна досліджувати відповідно до історичної послідовності їхнього виникнення й розвитку, тобто користуватись історичним методом дослідження.
Важливим моментом дослідження історії економічної думки є виявлення співвідношення між економічними теоріями та ідеологією. Ця проблема є особливо актуальною для пострадянських країн. Адже історія економічної думки, як і всі суспільні науки, була занадто ідеологізованою. Деякі економісти пострадянських країн удаються тепер у іншу крайність. Намагаючись позбутись марксистського догматизму та зайвої ідеологізації економічної теорії, вони заперечують будь-який зв'язок економіки та ідеології. Але ігнорувати цей зв'язок неправомірно. Це питання є предметом широких дискусій серед західних економістів. Усі вони визнають роль ідеології, проте не всі однаково визначають цю роль. Одні економісти заперечують наявність ідеологічних елементів у економічній теорії, інші — визнають ці елементи як такі, що реально існують і є неминучими. Одні намагаються «звільнити» економіку від ідеології, інші — визнають функціональну роль ідеології і науки як знарядь соціального контролю.
І справді, якщо розглядати історичну еволюцію економічної думки, то зв'язок економічних теорій і ідеології простежується досить виразно.
А. Сміт проголошував ідею гармонії приватних і суспільних інтересів. Проте він поширював цю ідею лише на виробництво багатства, а не на його розподіл. На відміну від А. Сміта Д. Рікардо поклав саме проблему розподілу в основу своєї праці. Він висловив думку про протилежність і взаємозалежність заробітної плати й прибутку, наголосив на трудовому характері ренти. Теорію ренти Рікардо використав у боротьбі проти землевласників, викриваючи протилежність їхніх інтересів та інтересів робітників і промисловців.
Сісмонді одним із перших поставив проблему становища робітничого класу за умов капіталізму, виступивши з критикою ідеології економічного лібералізму класиків. Економічна свобода сприяла не лише розвитку продуктивних сил, вона призвела до зубожіння робітничого класу і криз. Сісмонді намагається з'ясувати причини цих явищ і знайти способи їх подолати.
Яким є завдання курсу, або для чого ми вивчаємо історію економічної думки?
Оволодіння економічною теорією потребує знання магістрального шляху розвитку економічної думки.
Сторія економічної думки розкриває процес виникнення економічних категорій, концепцій, теорій, показує їх спадкоємність і безперервність процесу.
Відомий англійський історик економічної думки М. Блауг пише, що вивчення історії економічної науки потрібне для того, щоб ліпше знати інтелектуальну спадщину, яку нам залишили попередні покоління. На підтвердження своєї думки він цитує слова англійського поета Т. С. Еліота і навіть бере їх епіграфом до своєї праці: «Хтось сказав: "Письменники минулого ще далі від нас тому, що ми знаємо значно більше за них". І це правильно: ми знаємо більше тому, що ми їх читали»1.
Вивчення історії економічної думки необхідне і для розуміння й розвитку сучасних економічних теорій.
Блауг писав з цього приводу: «Сучасна теорія вкрита рубцями вчорашніх проблем, нині вже вирішених, учорашніх промахів, нині виправлених, і не може… Ясна річ, розвиток економічної думки не є тільки безперервним накопиченням і… Отже, глибоке розуміння суті сучасних економічних теорій потребує з'ясування джерел їхнього зародження й розвитку. А…Лекція №2.
ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗВИТОК ЗА ПЕРВІСНОЇ ДОБИ ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ НА ЕТАПІ РАННІХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ.
Матеріальна культура первісного суспільства поділяється на кам'яний (палеоліт, мезоліт, неоліт), бронзовий віки. Найважливішими рисами первісної… Палеоліт, або давній кам'яний вік (3 млн — 10 тис. років тому), був найважчим… Знайдено залишки господарсько-побутових комплексів, що складалися з жител, які нагадують курені, накриті шкурами…Лекція №3.
ОСОБЛИВОСТІ ГОСПОДАРСЬКОГО РОЗВИТКУ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ ПЕРІОДУ ФОРМУВАННЯ СВІТОВИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ.
Економічна думка, господарство та соціально - економічні відносини у країнах Стародавнього Сходу.
Економічна думка, причини розквіту та занепаду країн античного світу.
З розвитком суспільства виникали ширші уявлення про економічні відносини, з'явилися окремі висловлювання, ідеї економічного характеру. Вони стали… З часом окремі мислителі спробували проаналізувати характерні риси… Ясна річ, економічна думка Стародавнього світу відображала стан соціально-економічного та політичного розвитку…Економічна думка, господарство та соціально - економічні відносини у країнах Стародавнього Сходу.
До країн Стародавнього Сходу відносяться Стародавній Єгипет, державні утворення Межиріччя (Шумер, Ур, Вавилонське царство), Стародавня Індія,… Господарство перших цивілізацій в історії людства мало багато спільних рис,… Країни Стародавнього Сходу були розташовані у вигідних географічних та кліматичних умовах. Саме ці обставини сприяли…Економічна думка , причини розквіту та занепаду країн античного світу.
Численні острови, оточені гірськими хребтами, затоки і гавані визначали відокремленість, автономію економічного життя грецьких общин. Внаслідок… Грецькі поліси становили окремі держави, центром кожної з яких було місто,… Ремісники працювали у невеликих майстернях по З—12 чол., хоча в деяких із них кількість працюючих сягала 30—100 чол.…Лекція №4.
ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (V — XV ст.).
Форми землеволодіння та соціально-економічні відносини в епоху Середньовіччя.
Основні риси та періодизація феодального господарства.
Середньовічні міста. Ремесла. Цехи.
Внутрішня і зовнішня торгівля. Фінанси.
Економічна думка середньовіччя.
Форми землеволодіння та соціально-економічні відносини в епоху Середньовіччя.
Місце людини в суспільстві, як правило, визначалося не її особистими якостями чи заслугами, а походженням: син сеньйора ставав сеньйором, син… Основними формами господарської діяльності були: феодальна вотчина (французька… Розвиток господарства епохи Середньовіччя можна поділити на три періоди. У ранньому Середньовіччі (V — X ст.)…Форми землеволодіння та соціально-економічні відносини в епоху Середньовіччя.
Становлення середньовічного господарства яскраво простежується на прикладі Королівства франків (V — IX ст.), яке було створене германськими… У V — VI ст. у Франкському королівстві відбувався процес трансформації… Майнова та соціальна диференціація, яка мала місце у франків раніше, значно посилилася після завоювання та колонізації…Середньовічні міста. Ремесла. Цехи.
Відродження античних міст (Рим, Неаполь, Париж, Генуя, Ліон, Лондон) і утворення нових (Гамбург, Любек, Лейпциг, Магдебург) розпочалося з XI… Від інших людських поселень місто відрізнялося тим, що в ньому був торг… Спочатку середньовічні міста (крім старих римських центрів) були власністю феодалів. Король, князі та інші вельможі…Внутрішня і зовнішня торгівля. Фінанси.
Італійські купці торгували в основному із країнами Леванту (Сходу), тому їхня торгівля й отримала назву левантійської. Зі Сходу привозили передусім… Важливе значення для Західної Європи мала також торгівля з Балтійським і… Провідна роль у північній торгівлі належала Гамбургу, Любеку, Бремену, Брюге, Лондону. Згодом вони об'єдналися у союз…Економічна думка середньовіччя.
Відмітна риса економічної думки Сходу в середні віки полягала в тім, що вона приділяла увагу власне тим самим проблемам, що і в давні часи,… У літературі країн Західної Європи в добу раннього середньовіччя під впливом… Інша пам'ятка західноєвропейської економічної думки раннього середньовіччя «Капітулярій про вілли» (початок IX ст.)…Лекція №5.
ФОРМУВАННЯ ПЕРЕДУМОВ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ( XVI – перша половина XVII ст.)
Передумови становлення ринкової економіки в країнах Західної Європи.
Передумови і наслідки Великих географічних відкриттів.
Основні фактори становлення індустріального суспільства. Мануфактури.
5.4. Соціально-економічні передумови і наслідки Нідерландської революції (1566—1609 рр.)
Англійська революція 1640—1660 рр.: економічні причини і наслідки.
Особливості генези індустріального суспільства у Франції.
Соціально-економічні передумови і наслідки війни північноамериканських колоній за незалежність.
Передумови становлення ринкової економіки в країнах Західної Європи.
Основними передумовами зародження ринкового укладу в умовах феодального господарства були: 1. Технічний прогрес в області промисловості до початку XVI в., що полягав в… Помітні зрушення відбулися в техніку й технології текстильного й сукняного виробництва. Значного рівня розвитку…Передумови і наслідки Великих географічних відкриттів.
Великим географічним відкриттям сприяв розвиток абсолютизму. Європейські монархи прагнули розширення своїх володінь, їм потрібні були великі кошти… Перші експедиції, що поклали початок Великим географічним відкриттям,… Великі географічні відкриття мали важливе значення для господарства Західної Європи. Виникли економічні зв'язки між…Основні фактори становлення індустріального суспільства. Мануфактури.
Значну роль у занепаді феодального господарства та становленні індустріального суспільства відіграло мануфактурне виробництво. Оскільки від ролі… Мануфактура — підприємство, засноване на ремісничій техніці, поділі праці,… Розсіяна мануфактура, що розвивалася в основному в XVI — першій половині XVII ст., ґрунтувалася на сільських…Англійська революція 1640—1660 рр.: економічні причини і наслідки.
Розвиток океанської торгівлі та перші морські перемоги створили сприятливі умови для господарського поступу Англії. Королева Єлизавета вела… Збільшилися площі орних земель. Протеговані королевою текстильні майстерні… Промислове піднесення спричинило незвичайний розвиток англійської торгівлі. Вже у 1553 р. в Лондоні виникла…Особливості генези індустріального суспільства у Франції
За рівнем промислового розвитку Франція нічим не поступалася Англії, проте тут переважало ремісниче виробництво, а цеховий устрій активно… Повільними темпами розвивалися аграрні відносини. У XVI — XVIII ст. у Франції… З половини XVIII ст. занепадає військова могутність Франції. Було втрачено ряд володінь у Європі, частину територій в…Соціально-економічні передумови і наслідки війни північноамериканських колоній за незалежність.
Щодо господарства, то у північних колоніях (Нова Англія) успішно розвивалися різноманітні промисли (перш за все хутряний), а також рибальство,… Перші південні колонії були засновані, як правило, англійським урядом і… Незважаючи на те, що колонії (особливо північні) мали свої органи самоуправління — законодавчі зібрання, ради при…Лекція №6
РОЗВИТОК РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА В ПЕРІОД СТАНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ДЕРЖАВ (друга половина XVII – перша половина XIX ст.).
Промисловий переворот в Англії: передумови, хід, наслідки.
Особливості промислового перевороту у Франції.
Особливості промислового перевороту в Німеччині.
Промисловий переворот у США.
Промисловий переворот — це світовий процес. Для нього були характерними як загальні закономірності, так і специфіка та особливості у кожній окремо…Промисловий переворот в Англії: передумови, хід, наслідки
Цьому сприяв і аграрний переворот XVI — XVIII ст., внаслідок якого прискореними темпами розвивалося високотоварне, базоване на фермерській основі,… До другої половини XVIII ст. в Англії завершилося формування нації —… Зовнішньоекономічні передумови промислового перевороту в Англії полягали у безоглядному пограбуванні колоній. На…Особливості промислового перевороту у Франції.
Та все ж революційні події кінця XVIII ст., ліквідувавши феодальні пережитки, прискорили перехід Франції до промислового перевороту. Його перший… Континентальна блокада Англії, яку проводив Наполеон у 1806 р., закрила… На другому етапі промислового перевороту (1815— 1848 рр.) хід економічного розвитку Франції прискорюється. Зростають…Особливості промислового перевороту в Німеччині.
На відміну від Англії та Франції, становлення суспільства нового типу в Німеччині відбувалося не революційним, а еволюційним шляхом. Середньовічні… Запізнення промислового перевороту було зумовлене ізольованістю країни від… У Німеччині довгий час панувало середньовічне ремісниче виробництво, основною формою якого були цехи. Мануфактури…Промисловий переворот у США.
Його особливість полягає у відсутності тих докапіталістичних пережитків, які мали місце у країнах Західної Європи, цехових порядків зокрема.… Важливу роль у здійсненні промислового перевороту відіграє демографічний… Перші прядильні машини у США появилися в кінці 80-х років. Вони були завезені з Англії, незважаючи на заборону вивозу…Лекція №7
РИНКОВЕ ГОСПОДАРСТВО КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ В ПЕРІОД МОНОПОЛІСТИЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ
(друга половина XIX - початок XX ст.)
Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині XIX ст.
Економічне піднесення США та Німеччини.
Основні фактори промислового відставання Англії та Франції.
Становлення індустріального суспільства в Японії.
Міжнародні економічні відносини.
Після завершення промислового перевороту розвинуті країни світу вступають в добу індустріалізації. Вона характеризується структурними змінами в…Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині XIX ст.
У 80—90-х роках було відкрито і вдосконалено використання інших видів енергії. Серед них виділяються винаходи двигунів внутрішнього згоряння —… У 80-х роках двигуни внутрішнього згоряння були вдосконалені. На їх базі… Відкриття в галузі виробництва хімічної продукції (синтетичні барвники, кислоти, фарбувальні, лікарські, парфумерні та…Економічне піднесення США та Німеччини.
Науково-технічна революція знайшла добрий ґрунт на американській землі. Тут активно впроваджувалися власні та європейські винаходи. У зв'язку із… Економічному зростанню сприяли зовнішня політика держави — високі митні… США у 1867 р. розширили свої володіння шляхом купівлі у Росії Аляски за 6,7 млн. доларів. Згодом було анексовано…Основні фактори промислового відставання Англії та Франції.
Головною причиною відставання Англії було поступове фізичне і моральне старіння виробничої бази британської промисловості. Англійські фабрики та… Технічна модернізація англійської промисловості була вкрай необхідною, але… Тим не менше, в англійській промисловості поступово відбувалися структурні зміни. Як і в США та Німеччині, в Англії…Становлення індустріального суспільства в Японії.
Політична роздробленість країни, складна соціальна структура суспільства, в якій панівне становище займали самураї (біля 7% всього населення)… Зміни у розвитку Японії почали відбуватися з 1853 р., коли невелика… Торгівля з економічно розвиненішими країнами мала негативні наслідки для японської економіки, викликала соціальне…Міжнародні економічні відносини.
Визначилися галузі, які працювали на основі імпортних надходжень або на експорт. Лише зовнішній ринок міг поглинути масовий випуск фабричних… Важливим фактором формування світового ринку було утворення колоніальних… Основою формування світового ринку став міжнародний поділ праці (МПП) зі спеціалізацією окремих країн у виробництві…Лекція №8
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ
(друга половина XIX — початок XX ст.)
Ндустріалізація в Україні.
Зрушення в сільському господарстві. Столипінська аграрна реформа.
Зародження і розвиток кооперативного руху.
Фінанси та кредит.
Українська економічна думка.
Ндустріалізація в Україні.
Значний поштовх одержали традиційні в Україні галузі промисловості, пов'язані з сільським господарством. У першу чергу це стосувалося цукрової… В останні десятиріччя XIX ст. у Катеринославській та Херсонській губерніях… З 1888 по 1894 р. в Україні створено 22 іноземні акціонерні компанії з основним капіталом майже 63 млн. крб.…Зрушення в сільському господарстві. Столипінська аграрна реформа.
Найзначнішою в діяльності П. Столипіна була аграрна реформа. Вона мала на меті розв'язати завжди нелегке для Росії (і України) земельне питання.… Іншим важливим кроком аграрної реформи П. Столипіна було створення… Ще один важливий напрямок реформи — переселення селян із густозаселених регіонів європейської частини Російської…Зародження і розвиток кооперативного руху.
Після скасування кріпосного права у Східній Україні виникають різні форми економічної самооборони громадянства, які ґрунтувалися на багатовікових… Протягом 1866—1870 рр. в Україні діяло 20 споживчих кооперативів (загальна… Однак перші українські кооперативи проіснували лише кілька років. їхній занепад був зумовлений рядом причин.…Фінанси та кредит.
Встановлена цією грошовою реформою тверда валюта проіснувала в Російській імперії до Першої світової війни. Вона давала можливість уряду здійснити… В умовах промислового розвитку значна увага приділялася вдосконаленню… Таким чином, незважаючи на значний прогрес у господарському розвитку України наприкінці XIX — на початку XX ст.,…Лекція №9
ГОСПОДАРСТВО ТА ЕКОНОМІЧНА ДУМКА В ПЕРІОД ДЕРЖАВНО-МОНОПОЛІСТИЧНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ (перша половина XX ст.)
Сполучені Штати Америки. "Новий курс" Ф. Рузвельта.
Англія.
Франція.
Німеччина.
Японія.
Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації.
9.1. Сполучені Штати Америки. "Новий курс" Ф. Рузвельта. Економічна катастрофа початку 30-х років за своїми кількісними показниками була… Вихід з економічної кризи у США тісно пов'язаний з іменем президента… Перший етап чинності "нового курсу" тривав з 1933 по 1934 рр. Насамперед проведено реформи у…Англія.
Сільське господарство Англії у 30-х роках відставало від промисловості. Воно перебувало у стані застою і лише на 35% задовольняло потреби… Якщо внутрішня торгівля Англії дещо нормалізувалася, то зовнішня переживала… Але особливо небезпечним для Англії виявився економічний і політичний наступ фашистської Німеччини, яка швидко…Франція.
Не могло вийти зі стану кризи французьке сільське господарство. Хоч обсяг його виробництва порівняно з 1913 р. зріс на 10%, однак цього було… У Франції посилився процес концентрації фінансово-кредитних установ. До 1939… Погіршувалося міжнародне економічне становище Франції. Її питома вага в світовому промисловому виробництві знизилася…Німеччина.
Із середини 30-х років основна увага була зосереджена на прискореному розвитку військової промисловості. Лозунг "гармати замість масла"… Особливістю економіки нацистської Німеччини було те, що всі підприємства були… Нацисти встановили жорсткий контроль над ринком робочої сили та трудовими відносинами. Національні інтереси…Японія.
Профспілки було розігнано, робочий день продовжено до 14—16 год, заробітну плату зведено до мінімуму. З великим напруженням працював в умовах війни аграрний сектор. Основна маса… У 30-х роках посилився вивіз японського капіталу у країни Південно-Східної Азії. Його обсяг лише в 1939—1941 рр.…Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації.
Кейнсіанство — одна з провідних течій сучасної економічної думки. Свою назву отримала від автора основних її концепцій — Джона Мейнарда Кейнса… Кейнсіанська революція поклала край досі неподільному пануванню доктрини… Поява концепції Кейнса закономірно породила великий резонанс у капіталістичному світі та справила значний вплив на…Лекція №10.
РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ В СИСТЕМІ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА ПІД ВПЛИВОМ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (друга половина XX ст.).
Після Другої світової війни світове господарство охоплювало три підсистеми: господарство економічно розвинених країн, держав так званого соціалістичного табору та країн, що розвиваються, утворених, головним чином, після розпаду колоніальної системи. Головною тенденцією в економічному розвитку всіх країн була індустріалізація. Змінювалася структура національних господарств. Важливими чинниками розвитку світового господарства були розвиток науково-технічного прогресу, подальше поглиблення всесвітнього поділу праці, інтернаціоналізація виробництва. Сформувалася світова інфраструктура — комплекс галузей, що обслуговували світові економічні відносини (транспортна система, мережа інформаційних комунікацій тощо). Розширилися і набули нового змісту всі форми міжнародних економічних відносин. Для господарського розвитку характерним було посилення взаємозв'язків між усіма країнами та їхніми групами.
Економічно розвинені країни в другій половині XX ст. перейшли до якісно нового етапу економічного розвитку. Був здійснений різкий поворот в інвестиційній сфері на користь масового споживання і соціальної інфраструктури. Характерною особливістю було зростання у виробництві ролі НТП, запроваджувалися механізація і автоматизація виробництва, нові технології. Це дало змогу звільнити значні людські ресурси з матеріальної сфери виробництва і використати їх у сфері послуг. На фоні структурних змін у виробництві спостерігалося підвищення життєвого рівня населення.
Найбільш динамічно розвивалася промисловість, провідна галузь господарства. При всій різноманітності її розвитку в різних країнах структурні зміни відбувалися переважно в одному напрямі. Вичерпування національних родовищ руд і вугілля, конкуренція імпортної нафти, підвищення ефективності використання палива зумовили повільні темпи розвитку, скорочення у ВВП частки добувних галузей. Зростало значення обробної промисловості. Випереджаючими темпами розвивалися виробництво електроенергії, газопостачання, хімічна промисловість. Розпочався перехід на нафтогазову сировинну базу. Друге місце за темпами розвитку посідала електротехнічна галузь. Провідна роль, як і раніше, належала машинобудуванню. Виникли нові галузі: аерокосмічна, радіоелектронна та ін.
Істотною ознакою сільського господарства в економічно розвинених країнах був перехід до машинного виробництва стандартизованої продукції землеробства, широке впровадження досягнень НТП. Зменшилася кількість населення, зайнятого в сільському господарстві. Посилилася концентрація виробництва. Сільське господарство перетворилося на індустріальну галузь.
Інтенсивність динаміки та структурних зрушень національного господарства економічно розвинених держав визначалася досягненнями науково-технічного прогресу, який активізувався в середині 50-х років. Відбулися істотні зміни у техніці, яка охопила такі види трудової діяльності людини: технологічну, транспортну, енергетичну, контрольно-управлінську. Почали широко застосовуватись автоматичні системи машин. З'явились нові матеріали, натуральна сировина замінювалася штучною. На ґрунті фундаментальних відкриттів виникли нові технології — лазерна, плазмова тощо.
За невеликий відрізок часу, з 50-х до середини 70-х років, з'явилися обчислювальні системи четвертого покоління, які стали технологічною та інформаційною основою перетворення індустріальної економіки в постіндустріальну. З середини 70-х років особливо швидко росло виробництво персональних комп'ютерів. Створювалися гнучкі системи виробництва, які дозволяли швидко міняти види товарів. Ще у 1968 р. з'явився перший гнучкий робот, а у 1974 р. створений перший комерційний робот, яким керував комп'ютер.
У середині 70-х років почався бурхливий розвиток енергозберігаючих виробництв. Величезні кошти вкладалися у технологічну перебудову. Використовувалися альтернативні джерела енергії, будувалися атомні електростанції. Бурхливо розвивалася біотехнологія — ще одна важлива галузь постіндустріального господарства. Наука взагалі перетворюється в безпосередню виробничу силу, скорочується термін від народження наукової ідеї до її реалізації, втілення у виробництво. У зв'язку з використанням новітніх технологій відбувається інтенсифікація виробництва.
Зменшуються не тільки енерго- та матеріаломісткість, а й розмір капіталовкладень і трудомісткість продукції. Знижуються затрати на сировину, обладнання, вивільняється велика кількість робочої сили, яка після перекваліфікації направляється у сферу послуг тощо. Змінюється характер і зміст праці. Різко зростає роль, соціальне і економічне значення інформаційної діяльності, виникають і розвиваються засоби масової інформації. Внаслідок цього у значної кількості людей появляється вільний час — величезне багатство і досягнення сучасної епохи.
За таких умов виробництво не могло існувати без постійного використання наукових досліджень і конструкторських винаходів, тому постійно зростали витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки.
З'явилися науково-виробничі комплекси. Це були територіальні об'єднання корпорацій з науково-дослідними лабораторіями, створені та фінансовані державним і приватним капіталом для випуску нової продукції.
Розвиток національних господарств визначався значним зростанням капітальних вкладень. Причому основні витрати йшли не на розширення виробничих площ, а на інтенсивні чинники розвитку економіки — модернізацію, автоматизацію виробничих процесів. Зросли капітальні вкладення у невиробничу сферу: освіту, фахову підготовку, науку, медицину.
У повоєнні роки зросла економічна могутність монополістичних об'єднань. Це був період злиття та поглинання фірм різних галузей господарства. Масовим явищем також стало виникнення транснаціональних корпорацій — монополій, що створювали за кордоном власні або спільні виробничі філії. Вже до середини 70-х років у світі діяло близько 100 тис. подібних корпорацій.
У таких умовах зростала економічна роль держави, яка в багатьох розвинених країнах була великим власником. їй належало 15—25% національного багатства країн. Державні капіталовкладення спрямовувалися переважно в галузі, що забезпечували загальнонаціональні потреби: інфраструктуру, атомну промисловість, виробництво і розподіл електроенергії, водо- і газопостачання, транспорт, невиробничу сферу. Надавалися інвестиційні субсидії, позики для розвитку конкурентоспроможних галузей, модернізації та раціоналізації "старих". Значні кошти витрачалися на воєнні замовлення. У 1970 р. в США частка військових витрат у федеральному бюджеті становила 40%, у Японії — 7,1, ФРН — 23,7, Великобританії — 13,7, Франції — 16,7%.
Велике значення у державному регулюванні мали податкові стимули: прискорена амортизація, зменшення податкових ставок, звільнення від сплати податків тощо. Валютні кризи зумовили втручання урядів економічно розвинених держав у валютно-фінансові відносини. Пошуки ефективних форм і методів державного регулювання економіки зумовили поступовий перехід наприкінці 60-х років до "структурної стратегії". Вона ґрунтувалася на заохоченні певних галузей до вдосконалення і регулювання структури господарства з урахуванням прогресивних змін у розвитку всесвітнього господарства. Фактично це був початок відходу від традиційних, за кейнсіанською теорією, макроекономічних методів.
У повоєнні десятиліття в економічно розвинених країнах склалася сприятлива ситуація для підвищення життєвого рівня населення. Збільшувалися доходи громадян. У 50-ті роки в країнах Європи реальна заробітна плата зросла вдвічі. Збільшення доходів населення спричинило зростання споживчих витрат і зміну самої структури споживання. Населення західних країн все менше грошей витрачало на харчування і все більше на товари тривалого користування: будинки, автомобілі, телевізори, магнітофони, пральні машини тощо.
Бурхливий економічний розвиток давав змогу виділяти значні кошти на виконання соціальних програм. До середини 70-х років у всіх країнах Заходу були створені ефективні системи соціального забезпечення. Вони надавали громадянам соціальну допомогу і соціальне страхування, гарантуючи державну підтримку протягом всього життя. Держава гарантувала допомогу інвалідам, сиротам, вдовам, багатодітним сім'ям, громадянам, життєвий рівень яких був менший від межі малозабезпеченості. Соціальні витрати в західних країнах складали 50—60% національного бюджету. Працездатне населення країн Заходу було охоплене різноманітними видами страхування: в разі безробіття, нещасного випадку, хвороби, пенсійним забезпеченням.
В другій половині XX ст. провідні індустріальні країни поряд з бурхливим піднесенням економічного розвитку переживали і його спад. Зокрема у 1974 —1975 рр. вони відчули гостру економічну кризу, яка супроводжувалася значним абсолютним падінням виробництва: у США на 3%, у ФРН — на 7,5, в Японії — на 14%. Подібний спад мав місце в інших розвинутих країнах. Різке погіршення кон'юнктури пояснювалося рядом причин, які в сукупності свідчили про початок переходу від індустріальної до постіндустріальної економіки.
Одна із причин кризи — різке підвищення цін на нафту і нафтопродукти (у декілька разів) країнами-експортерами нафти у 1973 р. Внаслідок цього зросли витрати, вартість товарів і відповідно зменшився попит з боку споживачів. Подорожчання енергоресурсів зачепило не лише товаровиробників, а й домашні господарства, сімейні бюджети. Внаслідок цього скоротився приватний попит на велику кількість товарів. Найважчі наслідки мали місце в експортних галузях промисловості. Країни-імпортери змушені були через різке зростання цін зменшити свої замовлення, що призвело до скорочення виробництва і відповідно зменшення товарообороту.
Вихід із кризи проходив відносно швидко і вже у 1976—1977 рр. було подолано "нафтовий шок" і досягнуто значного росту виробництва, причому знову в традиційних галузях. Проте це був останній спалах традиційної індустрії. Одночасно відбувався прискорений розвиток новітніх виробництв і галузей: електронної, аерокосмічної промисловості, виробництва роботів і біотехнологічних виробництв.
Підсумком економічного розвитку провідних країн світу стало виділення трьох панівних центрів: США, Японії, Західної Європи — головним чином країн Європейського Союзу. В 1990 р. на ці країни припадало 59,3% світового експорту (США — 11,5, ЄС — 39,4, Японія — 8,4%) та 60,7% світового імпорту (США — 14,5, ЄС — 39,6, Японія — 6,6%).
Міжнародні порівняння показують, що економіка США забезпечує найвищі показники ВНП на душу населення. Сьогодні США — це держава з високо-розвинутою економікою інтенсивного типу, більш передовою порівняно з іншими країнами світу галузевою і відтворюючою структурами. З більшості найважливіших напрямів науково-технічного розвитку, технічної озброєності підприємств, ступеня насиченості господарства інформаційними технологіями, сучасними системами зв'язку тощо США випереджують своїх конкурентів. У 2000 р. американська економіка, яка отримала назву "нова економіка", ввійшла в період найтривалішого економічного зростання за всю історію. Середні темпи зростання її ВВП з 1992 по 2000 рр. склали 3,6%. Безробіття становило 3,9% — тобто перебувало на найнижчому рівні за останні тридцять років.
Проте, як свідчать розрахунки, США поступово втрачають свої позиції у рівні зростання продуктивності праці, динаміці середньорічних темпів приросту ВВП, знижується частка країни у світовій продукції обробної промисловості. За грудень 2000 р. — лютий 2001 р. рівень промислового виробництва в Америці знизився на 3,2%. Безробіття на 2002 р. сягнуло 6%, найвищого рівня за останні дев'ять років. Вразливою стороною США, які протягом майже всієї своєї історії були країною високих протекціоністських тарифів, є зростаюча залежність країни від геополітичної ситуації, зокрема світової кон'юнктури.
На економіку США негативно вплинули події, пов'язані з низкою безпрецедентних терористичних актів 11 вересня 2001 р. у Нью-Йорку та Вашингтоні, коли кілька мусульман-фанатиків, використовуючи тактику пілотів-камікадзе, спричинили загибель близько 3400 осіб та завдали значних руйнувань, зокрема дощенту було знищено Всесвітній торговельний центр у Нью-Йорку (збитки, завдані одному лише Нью-Йорку, становлять від 33 до 36 млрд. дол.). Істотні витрати з державного бюджету — понад 80 млрд. дол. заплановано на війну, яку в березні 2003 р. Сполучені Штати розпочали проти Іраку.
Передбачається, що США зрештою поступляться першим місцем у машинобудуванні країнам Євросоюзу, а в електроніці — Японії, яка збереже також головну роль у виробництві електротехнічного устаткування. Японія протягом післявоєнного періоду перетворилася на економічно могутню державу, що володіє промисловістю, оснащеною найновішими технологіями, має великі валютно-фінансові ресурси, займає міцні позиції у міжнародному поділі праці. Показники продуктивності праці в країні — одні з найвищих у світі. Причому за останні десятиріччя зростання продуктивності праці обганяло ріст заробітної плати, а заробітна плата поступово стала однією з найвищих у світі. Японія — одна з найбільших торгових держав світу, причому 98% її експорту припадає на готові промислові вироби. Наприклад, на неї припадає понад 2/5 лічильної техніки, що надходить на світовий ринок, а також морських суден, мотоциклів та роботів; понад 1/5 продажу автомобілів, сталі, текстильних виробів.
Проте, незважаючи на досягнення, японська економіка вже понад десять років перебуває в стані стагнації. У той час як середні темпи росту ВВП США з 1992 по 2000 р. склали 3,6%, цей показник в Японії не перевищує 1% . У багатьох галузях промисловості, де раніше домінувала Японія, її компанії у конкурентній боротьбі з виробниками США, Європи, нових азійських економік втрачають свої позиції. Так, значна частина японських компаній, які недавно були безперечними лідерами у галузі виробництва електроніки і комп'ютерних чипів, тепер змушені поступитися перед натиском Іntel і Місгоsoft. Небезпеку для економіки Японії становить також уповільнення економічного розвитку США, що передусім призведе до зниження попиту на японські автомобілі, 40% експорту яких припадає на американський ринок. Змушена брати у борг для пожвавлення своєї економіки, Японія стала найбільшим боржником серед розвинутих країн світу. її урядовий борг становить понад 120% ВВП. Чимало японських компаній переносять свої виробничі потужності в сусідні країни, наприклад, Китай та Індонезію, де затрати на робочу силу є набагато меншими, ніж в Японії.
Разом з тим, Японія все ще залишається другою після США економічною потугою у світі, і її зовнішньоторговельні позиції хоч і похитнулись, але ще доволі сильні.
З огляду на рівень економічного розвитку в післявоєнний період серед західноєвропейських країн виділяються ФРН, Франція, Великобританія та Італія. На цю "велику четвірку" припадає більше третини території і дві третини населення Західної Європи. Хоч частка цього регіону у ВНП і промисловій продукції серед розвинутих країн світу знизилась порівняно з 60-ми роками, ці держави концентрують у своїх руках величезний економічний потенціал. Головною "винуватицею" тенденцій до зменшення питомої ваги "четвірки" у західноєвропейській економіці стала Англія, частка якої від 1960 р. зменшилась у ВНП Західної Європи на 25%. Водночас частка Франції та Італії у ВНП за цей період трохи підвищилась. Найрозвинутішою і стабільною в економічному розвитку залишається ФРН, на яку істотно не вплинуло навіть об'єднання з НДР, що зумовило використання величезних ресурсів на "підтягування" економіки останньої. Частка ФРН у західноєвропейському ВНП складає близько 20%.
Отже, бурхливий розвиток науки, техніки, технології в другій половині XX ст. в провідних країнах світу зумовив створення концепції постіндустріального суспільства. її головним теоретиком є американський соціолог Д. Белл, який вже на початку 1970-х років вказував на визначальні риси нового суспільного устрою, що зароджувався. Якщо в доіндустріальну епоху головним виробничим ресурсом була мускульна сила, в індустріальному — машинна техніка, то на постіндустріальній стадії таким ресурсом стає знання, інтелект. Метою стає не кількість вироблених благ, а їхня якість — і в ширшому розумінні — якість життя. Відповідно провідною соціальною групою постіндустріального суспільства стають не селяни, не робітники, а представники інтелектуальних професій, практики нових наукомістких технологій та інформаційних послуг.
Лекція №11.
У 50-х роках у більшості європейських держав були розвинуті індустріальні господарства. Їхній розвиток відзначався динамічністю і стабільністю.… Створення ЄЕС свідчило про подолання антагоністичного протистояння у Європі… Нині Євросоюз — одна з найпотужніших інтеграційних зон світу, яка об'єднує 25 країн. У 1973 р. до шести держав, які…ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ В УМОВАХ РАДЯНСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ ТА ЙОГО ТРАКТУВАННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ ДУМЦІ.
Відхід від нової економічної політики й перехід до директивного управління та планування.
Форсована індустріалізація. Примусова колективізація сільського господарства та її наслідки.
Економічне становище західноукраїнських земель у 20-30-ті роки.
Розвиток економічної думки в радянський період.
Відхід від нової економічної політики й перехід до директивного управління та планування.
Запровадження необмеженої системи централізації в управлінні господарством, загальне (всесоюзне) функціонування транспортної системи, органів… Наприкінці 20-х років радянське партійно-державне керівництво відмовилося від… Як відомо, наслідки нової економічної політики в Україні суперечливі. У 1928-1929 рр. у республіці вироблено…Форсована індустріалізація. Примусова колективізація сільського господарства та її наслідки.
Ще відразу після Жовтневої революції розпочала реалізовуватися ідея про високоіндустріальне суспільство з плановою економікою. В 1920 р. було… В березні 1926 р. Радою Праці й Оборони було прийнято рішення розробити… Не маючи змоги отримати іноземні позики, а також через відсутність внутрішнього капіталонагромадження (націоналізація…Економічне становище західноукраїнських земель у 20-30-ті роки.
Країни, до яких входили західноукраїнські землі, значно відставали у своєму економічному розвитку від розвинених країн світу. Низька… Західноукраїнські землі стали колонією, аграрно-сировинним придатком іноземних… На розвиток західноукраїнських земель негативно вплинула економічна криза. Зайнятість у промисловому виробництві…Розвиток економічної думки в радянський період.
У 20-х рр. в Україні, де розвиток економічної науки відображав цивілізаційні особливості національної економіки (зокрема організацію селянського… Особливо це стосується аграрної її частини. Більшовицька аграрна реформа… У робітничих колах така програма теж знаходила розуміння. Але кілька партій, серед них УСДРП, виступили проти…Лекція №13.
ФОРМУВАННЯ ЗАСАД РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ
( 90-ті роки XX ст.)
Економічне становище України та основні напрямки економічної політики в період переходу до ринкових відносин.
Проблеми реформування економіки на сучасному етапі становлення України.
Економічне становище України та основні напрямки економічної політики в період переходу до ринкових відносин.
Проголосивши Україну незалежною державою (день 24 серпня відзначається в Україні як національне свято — День незалежності України). Верховна Рада… Україна стала на шлях побудови незалежної правової держави. На території… На початку 90-х років Україна володіла достатнім для стабільного соціального та економічного розвитку…Проблеми реформування економіки на сучасному етапі становлення України.
Історичний досвід минулого переконливо свідчить про те, яку високу ціну повинні були заплатити трудящі маси багатьох країн у процесі переходу до… Найбільш відчутних втрат у перші роки незалежності зазнав споживчий сектор,… Глибокі деформації відбулися й у сфері державних фінансів. Україна стала лідером серед інших країн за обсягами…– Конец работы –
Используемые теги: Лекція, Предмет, метод, історії, економіки, ТА, економічної, думки, Методико-методологічні, засади, АНАЛІЗУ, історії, економіч, ної, думки0.162
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Лекція №1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІСТОРІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ. 1.2. Методико-методологічні засади аналізу історії економічної думки
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
| Твитнуть |
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Реклама
Информация в виде рефератов, конспектов, лекций, курсовых и дипломных работ имеют своего автора, которому принадлежат права. Поэтому, прежде чем использовать какую либо информацию с этого сайта, убедитесь, что этим Вы не нарушаете чье либо право.
© copyright 1999 - 2024 allRefs.net. Все права защищены. Страница сгенерирована за: 0.225 сек.
Новости и инфо для студентов