НАЙВАЖЛИВІШІ ДАТИ, ПОДІЇ - раздел Образование, Сторія України: Навчальний посібник
à Близько 1 Млн Років Тому – Поява Найдавнішої Людини ...
à Близько 1 млн років тому – Поява найдавнішої людини на території України.
à 1 млн – 9 тис. років до Н. Х. – Палеоліт.
à ІХ– VІ тисячоліття до Н. Х. – Мезоліт.
à VІ– ІV тисячоліття до Н. Х. – Неоліт.
à ІV–ІІІ тисячоліття до Н. Х. – Енеоліт. Найвищий розвиток Трипільської культури.
à 2500–1800 рр. до Н. Х. – Мідний вік.
à II тисячоліття – 800 рр. до Н. Х. – Бронзовий вік.
à Кінець II – початок I тисячоліття до Н. Х. – Розселення кіммерійців у степах Північного Причорномор’я.
à VIIІ ст. до Н. Х. – Початок залізного віку.
à VII ст. до Н. Х. – Поява скіфів у південноукраїнських степах.
à VІ–II ст. до Н. Х. – Розквіт скіфської держави.
à VІІ ст. до Н. Х. – Початок грецької колонізації Причорномор’я.
à V ст. до Н. Х. – Боспорське царство.
à III ст. до Н. Х. – Поява у Північному Причорномор’ї сарматських племен, які панували там шість століть.
à Близько 77 р. після Н. Х. – Згадка про слов’ян-венедів римського історика Плінія Молодшого.
à ІІ–VІІ ст. – Розселення слов’ян. Утворення слов’янських родоплемінних союзів, перших державних утворень.
à VІІІ–IХ ст. – Формування держави Київська Русь.
à 860-ті рр. – Просвітницька діяльність Кирила і Мефодія.
à 882–912 рр. – Князювання Олега в Києві після вбивства Аскольда.
à 912–945 рр. – Князювання Ігоря.
à 941, 944 рр. – Походи князя Ігоря на Візантію.
à 945–964 рр. – Правління дружини Ігоря княгині Ольги.
à 964–972 рр. – Князювання Святослава Ігоровича.
à 980–1015 рр. – Князювання Володимира Святославича.
à 988–989 рр. – Прийняття християнства в Київській Русі.
à 1019–1054 рр. – Князювання Ярослава Мудрого.
à 1037 р. – Ярослав Мудрий заснував при Софіївському соборі першу бібліотеку на Русі.
à 1051 р. – Заснування Києво-Печерської лаври.
à 1037–1039 рр. – Митрополит Іларіон написав і проголосив перший літописний руський звод «Слово про закон і благодать».
à 1097 р. – Зібрання князів у Любечі.
à 1113–1125 рр. – Князювання Володимира Мономаха.
à 1113 р. – Літописний звід Нестора «Повість временних літ».
à 1185 р. – Створення «Слова о полку Ігоревім».
à 1187 р. – Перша літописна згадка назви «Україна».
à 1199 р. – Волинський князь Роман Мстиславич об’єднав Галицьку і Волинську землі; утворення Галицько-Волинського князівства.
à 1199–1205 рр. – Князювання Романа Мстиславича.
à Близько 1201–1264 рр. – Роки життя князя Данила Галицького.
à 1238 р. – Військо Данила Галицького розгромило хрестоносців під Дорогичином.
à 1240 р., листопад – 6 грудня 1241 р. – Київ захопили татаро-монголи.
à 1241 р. – Вторгнення монгольської орди на територію Галицько-Волинського князівства.
à 1303 р. – Заходами українського короля Юрія І було утворено Галицьку православну митрополію, яка проіснувала 44 роки.
à 1323 р. – Литва захопила Берестейську та Дорогичинську землі.
à 1323–1340 рр. – Князювання Юрія II (Болеслава Тройденовича – останнього Галицько-Волинського князя).
à 1340–1377 рр. – Князювання Любарта Ґедиміновича на Волині.
à 1345–1377 рр. – Князювання великого князя Ольґерда в Литві.
à 1349 р. – Польща захопила більшу частину Галичини.
à 1362 р. – Перемога військ Литви над Золотою Ордою в урочищі Сині Води на Поділлі. Входження до складу Литви Київщини і Поділля.
à 1370 р. – Відновлення Галицької православної митрополії.
à 1377–1434 рр. – Князювання Яґайла Ольґердовича (з 1386 р. – польський король).
à 1385 р. – Кревська унія.
à 1387 р. – Польща остаточно загарбала Галичину.
à 1410, 15 липня – Ґрюнвальдська битва.
à 1413 р. – Городельська унія між Литвою і Польщею.
à 1392–1430 рр. – Князювання великого князя Вітовта у Литві.
à 1490-ті рр. – Перші згадки в документальних джерелах про українських козаків.
à 1490–1492 рр. – Повстання проти шляхти під керівництвом Мухи в Галичині.
à 1514 р., 8 вересня – Розгром українськими, білоруськими, литовськими та польськими загонами під проводом Костянтина Острозького московського війська під Оршею.
à 1526–1608 рр. – Роки життя Костянтина-Василя Острозького – засновника Острозької академії.
à 1550–1563 рр. – Гетьманування Дмитра Вишневецького.
à 1552–1554 рр. – Заснування Запорізької Січі на о. Мала Хортиця. Похід Д.Вишневецького (Байди) в Крим.
à 1556–1561 рр. – Переклад українською мовою Пересопницького Євангелія.
à 1569 р. – Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої.
à 1578 р. – Заснування Острозької колеґії.
à 1596–1647 рр. – Роки життя Петра Могили – митрополита Київського, засновника Києво-Могилянської колеґії (1632 р.).
à 1591–1593 рр. – Козацько-селянське повстання під проводом К.Косинського.
à 1594–1596 рр. – Козацько-селянське повстання на чолі з С.Наливайком.
à 1595–1657 рр. – Роки життя Богдана Зиновія Хмельницького – гетьмана України (1648–1657 рр.).
à 1596 р. – Берестейська церковна унія.
à 1616–1622 рр. – Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного.
à 1621 р. – Битва під Хотином.
à 1625–1638 рр. – Козацько-селянські повстання під керівництвом М.Жмайла, Т.Трясила. І.Сулими, Я.Острянина, Д.Гуні.
à 1648–1676 рр. – Національно-визвольна революція українського народу проти шляхетської Польщі.
à 1648, травень, вересень – Перемога козацького війська над поляками під Жовтими Водами, Корсунем та Пилявцями.
à 1649 р. – Розгром польського війська під Зборовом. Зборівська мирна угода.
à 1651 р. – Поразка козацького війська в битві під Берестечком. Білоцерківський договір.
à 1652 р. – Військо Б.Хмельницького розгромило під Батогом польську армію.
à 1653 р. – Битва під Жванцем.
à 1654, 8 (18) січня – Переяславсько-московська угода.
à 1654, березень – Березневі статті. Політичний та правовий статус України в складі Московської держави.
à 1657, 27 липня (6 серпня н. ст.) – Смерть Богдана Хмельницького. Обрання гетьманом Юрія Хмельницького.
à 1657, жовтень – 1659 рр. – Гетьманування Івана Виговського.
à 1658 р. – Гадяцький договір.
à 1659 р. – Розгром московських військ під Конотопом.
à 1659–1663 рр. – Друге гетьманування Ю.Хмельницького.
à 1659 р. – Переяславські статті Ю.Хмельницького.
à 1660 р. – Слободищенський трактат – угода Ю.Хмельництького з Польщею.
à 1661 р. – Відкриття університету в Львові.
à 1663–1668 рр. – Гетьманування І.Брюховецького на Лівобережній Україні.
à 1663–1665 рр. – Гетьманування П.Тетері на Правобережній Україні.
à 1665 р. – Московські статті. Обмеження автономії України.
à 1665–1676 рр. – Гетьманування П.Дорошенка.
à 1667 р. – Андрусівське перемир’я між Московщиною і Польщею. Поділ України на Лівобережну (у складі Московщини) і Правобережну (у складі Польщі).
à 1668–1672 рр. – Гетьманування Д.Многогрішного.
à 1669, березень – Глухівські статті.
à 1672–1687 рр. – Гетьманування І.Самойловича на Лівобережній Україні.
à 1677–1681 рр. – Російсько-турецька війна за Лівобережну Україну. Третє гетьманування Ю.Хмельницького.
à 1681 р. – Бахчисарайський договір між Московщиною, Туреччиною і Кримським ханством.
à 1685 р. – Підпорядкування Київської митрополії московському патріарху.
à 1686 р. – «Трактат про вічний мир» між Московщиною і Польщею.
à 1687–1709 рр. – Гетьманування І.Мазепи. Коломацькі статті.
à 1708, жовтень – Перехід І.Мазепи на бік Карла XII.
à 1708, 2 листопада – Московські війська розгромили гетьманську столицю м.Батурин.
à 1708–1722 рр. – Гетьманування І.Скоропадського.
à 1709 р. – Московська армія зруйнувала Чортомлицьку Січ. Полтавська битва.
à 1710 р., квітень – Обрання гетьманом України П.Орлика в Бендерах.
à 1710 р. – Конституція П.Орлика.
à 1711 р. – Заснування Олешківської Січі.
à 1722 р. – Заснування першої Малоросійської колеґії.
à 1722–1724 рр. – Гетьманування П.Полуботка.
à 1727–1734 рр. – Гетьманування Д.Апостола.
à 1734–1750 рр. – Правління гетьманського уряду.
à 1734 р. – Повернення запорожців в Україну. Заснування Нової Січі на р. Підпільній.
à 1750–1764 рр. – Гетьманування К.Розумовського.
à 1754 р. – Загибель ватажка карпатських опришків Олекси Довбуша.
à Близько 1690–1803 рр. – Петро Калнишевський – останній кошовий отаман Запорізької Січі (1762, 1765–1775 рр.).
à 1764 р. – Ліквідація Гетьманства і створення другої Малоросійської колеґії.
à 1768 р. – Початок Коліївщини на Правобережній Україні.
à 1772 р. – Перший поділ Польщі. Приєднання Східної Білорусі до Росії, а Галичини до Австрії.
à 1775 р. – Росія ліквідувала Запорізьку Січ. Австрія загарбала Буковину.
à 1775–1828 рр. – Задунайська Січ.
à 1781 р. – Ліквідація полкового територіально-адміністративного поділу на Лівобережжі.
à 1783 р. – Приєднання Кримського ханства до Росії. Царський указ про закріпачення селян на Лівобережній і Слобідській Україні.
à 1783 р. – Заснування Севастополя.
à 1788 р. – Формування Чорноморського козацького війська.
à 1793 р. – Другий поділ Польщі. Росія захопила Правобережну Україну.
à 1795 р. – Третій поділ Польщі. Росія захопила Західну Волинь, Західну Білорусію, Литву і Курляндію.
à 1798 р. – Надрукована «Енеїда» І.Котляревського.
à 1805 р. – Відкриття Харківського університету та Кременецького ліцею.
à 1807 р., 29 квітня – На прохання австрійського уряду Папа Римський Пій VII спеціальною буллою проголосив утворення підпорядкованої Риму Галицької греко-католицької митрополії з центром у Львові. 25 вересня наступного року єпископ Антон Ангелович став першим уніатським митрополитом Галицьким.
à 1809 р. – В Одесі відкрито перший в Україні оперний театр.
à 1813–1835 рр. – Антикріпосницький рух під проводом Устима Кармелюка.
à 1814–1861 рр. – Роки життя Тараса Шевченка.
à 1825, 25 грудня – Повстання Чернігівського полку. Взяття Василькова.
à 1828 р. – Повернення запорізьких козаків з Туреччини. Утворення Азовського війська.
à 1834, 15 липня – Відкриття Київського університету ім. Св. Володимира.
à 1837 р. – «Руська трійця» видала в Будапешті літературний альманах «Русалка Дністрова».
à 1840 р. – Надруковано «Кобзар» Т.Шевченка.
à 1846 р., січень – 1847 р., початок – Діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
à 1846 р. – Видання в Москві «Історії русів».
à 1848 р. – Створення першої української політичної організації Головної руської ради у Львові. Ліквідація панщини в Східній Галичині й Буковині.
à 1851 р. – Розпуск Головної руської ради.
à 1861, січень – 1862 р. – Видання в Петербурзі щомісячного громадсько-політичного і літературного журналу українською мовою «Основа».
à 1863, 18 липня – Валуєвський указ про обмеження видання книг і заборону навчання у школах українською мовою.
à 1863 р. – М.Вербицький написав музику на слова П.Чубинського «Ще не вмерла Україна».
à 1865 р. – Відкриття Новоросійського університету в Одесі.
à 1866–1934 рр. – Роки життя Михайла Грушевського.
à 1867 р. – Набув чинності договір про перетворення Австрійської імперії династії Габсбурґів на двоєдину монархію – Австро-Угорщину. Франц Йосиф прийняв угорську корону святого Стефана.
à 1868 р., 8 грудня – Заснування товариства «Просвіта» у Львові.
à 1873 р. – Заснування літературного «Товариства ім. Т.Шевченка» у Львові. 1892 р. воно за новим статутом трансформувалося в Наукове товариство імені Шевченка (НТШ).
à 1875 р. – Заснування Чернівецького університету.
à 1876 р. – Олександр II підписав Емський указ, що забороняв видавати та ввозити з-за кордону літературу українською мовою.
à 1885 р. – Заснування Народної Ради у Львові.
à 1890 р. – Утворення Русько-української радикальної партії в Східній Галичині.
à 1891–1898 рр. – Діяльність «Братства тарасівців» – першої української політичної організації, що стояла на засадах самостійності України.
à 1899 р. – Утворення Української національно-демократичної та Української соціал-демократичної партій в Галичині.
à 1900 р. – Утворення в Харкові Революційної української партії.
à 1900 р. – Заснування в Східній Галичині перших військово-патріотичних організацій «Січ» з ініціативи К.Трильовського.
à 1903 р. – Видання у Відні «Біблії» українською мовою.
à 1904 р. – Утворення Української радикальної та Української демократичної партій.
à 1905–1907 рр. – Перша російська революція, яка охопила й українські землі.
à 1905 р., 14 червня – Повстання на броненосці «Потьомкін».
à 1905 р., 14 листопада – Повстання на крейсері «Очаків» на чолі з лейтенантом П.Шмідтом.
à 1906 р., 27 квітня – 8 липня – Діяльність І Державної думи та Української думської громади.
à 1906 р., 9 листопада – Указ про вільний вихід селян з общини.
à 1907 р., 20 лютого – 8 червня – Діяльність II Державної думи та Української громади в ній.
à 1907 р. – М.Садовський створив у Києві перший стаціонарний український театр. Здійснено перше повне видання творів Т.Шевченка (за ред. В.Доманицького).
à 1907–1909 рр. – У Києві побачило світ перше видання чотиритомної праці Б.Грінченка «Словарь української мови».
à 1908 р. – Утворення Товариства українських поступовців.
à 1914 р., 19 липня (1 серпня н. ст.) – Початок Першої світової війни. Створення Головної української ради.
à 1914 р., 10 серпня – 12 вересня – Галицька битва армій Росії і Австро-Угорщини. Вступ російських військ на територію Східної Галичини. Заборона видання українських газет і журналів, діяльності громадських і культурних національних організацій і товариств.
à 1914 р., серпень–вересень – Утворення леґіону Українських січових стрільців.
à 1914 р., кінець – Росія утворила Галицько-Буковинське генерал-губернаторство (ліквідовано в серпні 1917 р.).
à 1916 р., травень. – Л.Курбас створив у Києві «Молодіжний театр».
Все темы данного раздела:
ПЕРЕДМОВА
Чи потрібна Україні історія? А патріоти? Дивні запитання, – звичайно, потрібні. Тим більше, що ці поняття взаємозалежні між собою, без них будь-який народ приречений на небуття. «То
Становлення і розвиток людського суспільства
У розвитку первісного суспільства, залежно від матеріалу та технології виготовлення знарядь праці, можна виокремити декілька значних періодів, які за традицією називають віками: кам
Формування державотворчих традицій
Початок раннього залізного віку на території України був пов’язаний з виникненням найдавніших великих племінних союзів та рабовласницьких держав, появою писемних відомостей про півд
Походження слов’ян та їх розселення на території України
Сучаснi українцi є однiєю з гiлок iсторичного слов’янства, походження і етногенез якого на сьогодні остаточно не з’ясовано. Про нього можна говорити лише в загальних рисах, використ
Становлення централізованої держави на чолі з Києвом
Проблема походження Київської Русі – одна з найактуальнiших у вiтчизнянiй iсторiографiї. Навколо неї тривалий час велася гостра полемiка мiж двома таборами науковцiв – «норманiстами
Піднесення та розквіт Київської Русі
Після смерті князя Святослава в Києві почав правити його старший син Ярополк (972–980). Та вже невдовзі між ним і його братами Олегом і Володимиром почалася кривава
Русь-Україна у період політичної роздробленості
Київська Русь була найбільшою державою середньовічної Європи. Вона простягалася майже на 800 тис. кв. км, де проживали, за різними підрахунками, від 3 до 12 млн осіб. Це була
Об’єднання українських земель у складі Галицько-Волинського князівства
Наприкінці ХІІ – першій половині ХІІІ ст. Давньоруська держава занепадає. Внаслідок цього в iсторичнiй науцi тривалий час панувала думка, що на її руїнах виникло – як наступник Київ
Королівство Русі» Данила Галицького
Смерть князя Романа Мстиславича була трагедією не тільки для його сім’ї, а й для України, яка на кілька десятиліть стала ареною кривавих міжусобиць та збройних нападів зовнішніх вор
Галицько-Волинська держава в останній третині ХІІІ – першій половині ХІV ст.
По смерті Данила Романовича Галицько-Волинська держава, незважаючи на деяку внутрішню децентралізацію в останній третині ХІІІ ст., залишалася єдиною ще майже століття.
Культура Русі-України княжої доби
(ІХ – перша половина ХІV ст.)
Успіхи слов’ян у розвитку господарства, їх об’єднання в єдиній державі, героїчна боротьба за незалежність сприяли розвиткові
Литовсько-Руська держава
У ХІV ст. історичні події розвивалися у вкрай несприятливому для Русі-України напрямі: вона була ослаблена золотоординським ігом; припинилася галицько-волинська князівська династія;
Польська експансія на українські землі в другій половині ХІV – середині ХVІІ ст.
Як відомо, ще в середині ХІV ст. Польща захопила Галичину та Холмщину, збільшивши свою територію майже в 1,5 разу. Однак для поляків опанування українських земель не було таким легк
Національно-культурний та релігійний рух в Україні
Захоплюючи українські землі й посилюючи кріпосницький гніт, поляки намагалися також змусити український народ зректися рідної мови, культури та церкви, ставили за мету повністю його
Першої половини XVII ст.
У ХІV–ХVІ ст. українські маґнати поступово ополячилися. Селянство, потрапивши в кріпацьку неволю, було неспроможним захистити національну культуру. Єдиним станом, який тоді вів нері
Формування козаччини на українських землях
Центральним явищем історії України ХVІ–ХVІІІ ст. було козацтво, яке втілило в собі кращі національні риси українського народу. Воно виступало оборонцем рідного краю від зовнішніх во
Запорiзька Сiч – вiльна козацька республiка
Поява козацтва і, особливо, його кількісне зростання за рахунок масових втеч залежного населення з панських маєтків викликали активну протидію маґнатів та шляхти. Вони не могли змир
Боротьба з турецько-татарською експансією
Однією з головних причин зародження козацтва, як уже зазначалося, була турецько-татарська експансія, що ставила під загрозу саме існування українців як нації. Ситуація ускладнювалас
Козацько-селянські повстання кінця ХVІ – першої половини ХVІІ ст.
Посилення кріпосницького та національно-релігійного гніту, експансія польської й литовської знаті на південні землі, які почали колонізувати «уходники» й запорожці, утиски козацької
Причини та передумови нацiонально- визвольних змагань українцiв
Різке загострення соціально-економічних суперечностей в Україні наприкінці 40-х років XVII ст. привело до великого повстання 1648 р., яке невдовзі переросло в Національно-визвольну
Перші перемоги
Прибувши на Запоріжжя, Б.Хмельницький, зважаючи на перебування польської залоги у Січі (Микитин Ріг), зупинився на о.Томаківка, де відразу ж розпочав формування збройних сил і встан
Воєнні дії між Україною та Польщею в 1649–1653 рр.
На початку літа 1649 р. війна розгорілася заново. 25-тисячна польська армія на чолі з королем Яном Казимиром йшла з Волині, а через Галичину рухалося 15-тисячне військо під командув
Українсько-московський договір та його реалізація в 1654–1657 рр.
Богдан Хмельницький, частина інтеліґенції та духовенства ще з 1648 р. зверталися до Московської держави з проханням допомогти Україні в боротьбі з польською шляхтою. Український гет
Загострення кризи української державності у 1657–1663 рр.
Завершальний етап Національно-визвольної революції (серпень 1657 – вересень 1676) визначався двома основними тенденціями: з одного боку, різким загостренням соціально-політичної бор
Розчленування України на Лівобережну та Правобережну
Окупована польськими та московськими військами, розірвана на шматки соціальними конфліктами і чварами між політичними групами, Українська держава на початку 1660-х років розділилася на дві окремі ч
Української держави
У середині 1660-х років Українська держава внаслідок міжстаршинських усобиць опинилася перед повною катастрофою. Її фатальний розкол на дві окремі частини дедалі поглиблювався. Характеризуючи тодіш
Становлення Гетьманщини. Iван Мазепа та Пилип Орлик
Після занепаду Правобережної України все більшого значення набирає новий політичний центр, що зорганізувався на Лівобережжі й увійшов у наукову літературу під назвою Гетьманщина. Я
Же през шаблі маєм права!
Відносини
з Москвою
Однiєю з головних засад полiтики гетьмана Мазепи було намагання пiдтримувати добрі вiдносини з
Посилення наступу російського царизму на автономний устрій України, його остаточна лiквiдацiя
Після перемоги над шведами Петро І значно зміцнив своє становище. Якщо раніше у зарубіжних джерелах та на мапах північно-східні землі здебільшого називали Московщиною або Московським царством, то т
Суспiльно-полiтичне становище Слобідської, Південної, Правобережної та Захiдної України
Упродовж свого існування Гетьманщина охоплювала фактично тільки частину України – Лівобережжя. Поруч з нею жили своїм життям Слобідська, Південна, Правобережна та Західна Україна.
Культура України у другій половині ХVІI–ХVІІІ ст.
Український народ створив і виплекав високу й розмаїту духовну культуру, яку розвивали і збагачували багато поколінь.
Освіта
Суспільно-політичне та економічне становище наприкінці ХVІІІ – першій половині ХІХ ст.
У результаті антиукраїнської політики правлячих кіл Росії наприкінці XVIII ст. було остаточно впроваджено та зміцнено царську владу на Лівобережжі та Слобожанщині. Нові зміни політи
Початки національного відродження
Колонізаторська політика російського царату не змогла вбити живу душу українського народу – його національну свідомість. Українство з жалем згадувало колишню козацьку славу, автоном
Україна в умовах російських реформ другої половини ХІХ ст.
Поразка у Кримській війні 1853–1856 рр. засвідчила значну економічну та військову відсталість Російської імперії і змусила її керівництво розпочати соціально-економічні реформи. Най
Український національний рух у 1860–1890-ті роки
Важке економічне становище, політичне безправ’я, національне гноблення викликали посилення національно-визвольного руху в Україні. До нього прилучилася переважно інтеліґенція, націо
Розвиток західноукраїнських земель наприкінці ХVІІІ – першій половині XIX ст.
Як відомо, наприкінці XVIII ст. відбувся черговий перерозподіл України. Внаслідок першого поділу Польщі 1772 р. Галичина увійшла до складу Австрійської монархії. У 1774 р. імперія Г
Революція 1848–1849 рр. та її вплив на розвиток краю
На початку 1848 р. в ряді європейських країн почалися буржуазно-демократичні революції. Їх невiд’ємною складовою стали визвольнi рухи багатьох нацiонально-поневолених народiв Схiдно
Українська культура XIX ст.
Незважаючи на колонізаторську політику російського царизму й Австро-Угорської монархії, продовжувала, хоч і повільними темпами, розвиватись українська культура. Її стан перебував у
Зростання організованості українського руху в Наддніпрянщині
На початку XX ст. Україна залишалася поділеною між двома імперіями – Російською, до якої входили землі на схід від Збруча (Східна Україна) та Австро-Угорською, у межах якої перебува
Радикалізація національної боротьби на західноукраїнських землях.
В Австро-Угорській монархії проживало понад 4,6 млн українців, у т. ч. Східній Галичині – 3 850 тис., на Буковині – 305,1 тис., в Закарпатті – 505,3 тис. Східна Галичина, де прожива
Україна в Першій світовій війні
Того дня, коли у Львові відбувся парад січово-сокільських, пластунських та стрілецьких організацій краю, у столиці Боснії Сараєві було вбито австрійського престолонаслідника ерцгерц
Центральна Рада: становлення національної державності
Одним із наслідків Першої світової війни стала перемогав РосіїЛютневої демократичної революції 1917 р., яка поклала край багатовіковому монархічному режимові династ
Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського
Усунення з історичної арени Центральної Ради не означало припинення української державності. Вона продовжила своє існування у Гетьманаті – періоді, який тривав в Україні трохи більше як півроку.
Нацiонально-визвольна боротьба на захiдноукраїнських землях
Революційні події 1917–1918 рр. на Наддніпрянщині мали великий вплив на населення Галичини, Буковини та Закарпаття, незважаючи на кордони, які їх розділяли. Озброєні багатими традиціями визвольних
Встановлення влади Директорiї: відродження та занепад УНР
Після перемоги збройного повстання Директорія фактично перетворилася в уряд нововідродженої Української Народної Республіки. В той час вона переживала мить тріумфу, свого найвищого злету.
Культура України початку ХХ ст.
Активізація визвольних змагань українського народу, великі соціальні потрясіння, якими ознаменувався початок XX ст., вплинули і на духовне життя, збагатили його чималим досвідом, новими знаннями, п
Українські землі в умовах насадження комунiстичного режиму та втягнення до складу СРСР
Після поразки визвольних змагань 1917–1921 рр. Україна на тривалий час втратила свою національну державність, знову потрапивши в задушливі обійми Росії, на цей раз «червоної». Почав
Нацiональна полiтика бiльшовикiв в Україні
Надзвичайно цікавим явищем в історії України було українське відродження середини 1920-х – початку 1930-х років. Безсумнівно, що його коріння знаходилося в періоді недовготривалої у
Трагедія соціалістичної модернізації
У середині 1920-х років, просуваючись рейками непу, економіка України завдяки величезній енерґії та працьовитості народу наближалася до показників 1913 р. Відбудова зруйнованого в р
Національна політика Польщі на окупованих територіях
Західноукраїнське населення виявилося єдиною великою спiльнотою колишньої Австро-Угорської імперії, що пiсля Першої свiтової вiйни не зберегла незалежностi. Зазнавши поразки у нацiо
Український визвольний рух
Польща, незважаючи на домінування серед її певних політичних кіл відверто шовіністичних настроїв, усе ж залишалася державою європейською, заснованою на конституцiйних засадах. Тому українці тут, по
Становище українців Буковини, Бессарабії та Закарпаття
Окрім Польщі, значну частину західноукраїнських земель після розвалу Австро-Угорщини захопили Румунiя, яка зосередила у своїх руках Північну Буковину, закарпатську Сигітщину та Бессарабію (Хотин
У міжвоєнний період
Зазнавши поразки в національно-визвольних змаганнях 1917–1921 рр. Україна знову втратила свою державність, а її землі на кілька десятиліть ввійшли до складу різних держав: СРСР, Пол
УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА ПІСЛЯВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ
(1939 – початок 1950-х років)
1. Українські землі на першому етапі війни (вересень 1939 – червень 1941 р.)
&
Встановлення нацистського окупаційного режиму та народний опір йому
18 грудня 1940 р. Генеральний штаб Збройних сил Німеччини завершив розробку плану «Барбаросса», що передбачав напад на Радянський Союз.
Україна
Битва за Україну
Перемога під Сталінградом у лютому 1943 р., розгром німецьких військ у Курській битві в серпні 1943 р., а також самовіддана праця мільйонів людей в тилу під гаслом «Все – для фронту, все – для пере
Труднощі післявоєнної відбудови
Відбудова та розвиток господарства України у повоєнні роки відбувалися в умовах, коли переважна більшість українських земель опинилися у межах однієї держави. Переживши страхіття війни, заплативши
Культурне життя
Друга світова війна вкрай неґативно відбилася на становищі української культури, ще раніше знекровленої комуністичним режимом. Всі її сфери зазнали величезних людських і матеріальних втрат. Під час
Десятиліття контрольованого лібералізму
Смерть Й.Сталіна, що сталася 5 березня 1953 р., породила серед пригноблених народів Радянського Союзу, в т. ч. й українського, сподівання на суттєве покращення їхнього становища. До певної міри ці
Дисидентський рух
Термiн «дисиденти» був занесений iз Заходу i вживався для визначення iнакодумцiв, якi в тiй чи iншiй формi вiдкрито висловлювали свої погляди, що не збiгалися з офiцiйною полiтикою. Дисидентський р
Орбачовська «перебудова» в українському контексті
Після смерті 76-річного Л.Брежнєва (1982), а за ним і двох його наступників: 70-річного Ю.Андропова (1982–1984) та 74-річного К.Черненка (1984–1985) до влади в СРСР нарешті прийшов представник моло
Зростання національної свідомості
«Перебудова», як і кожна «революція згори», була доволі обмеженою і непослідовною. Але головне її значення полягало в тому, що вона спрчинилася до різкого зростання політичної активності широких на
Українська культура другої половини XX ст.
Розвиток української культури в другій половині XX ст. відбувався зиґзаґоподібно. Спочатку, після смерті Сталіна, настає хронологічно короткий період відносної лібералізації, коли було реабiлiтован
Перші здобутки і перші втрати: Президент Леонід Кравчук
Вражаючі результати Всеукраїнського референдуму на пiдтвердження Акта проголошення незалежностi України викликали позитивний резонанс у світі. Вже на другий день після голосування про визнання ново
Реформи та ілюзії: Президент Леонід Кучма
Отже, влітку 1994 р. новим Президентом України було обрано Леоніда Кучму, на якого покладалися великі надії. Він спирався на підтримку промислового директорату, частини державної номенклатури та лі
Основні орієнтири зовнішньої політики
Україна, незважаючи на свій, по суті, колоніальний статус у складі СРСР, певною мірою була причетною до міжнародної політики. Передусім це було пов’язано з визнанням її у 1945 р. членом-фундатором
Культура України
Після здобуття Україною незалежності розпочався новий етап розвитку українського суспільства, а відповідно і національної культури. Відбувається остаточний перехід від догм «соціалі
ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТІВ
З КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»
1. Предмет, завдання та історіографія курсу «Історія України».
2. Становлення і розвиток людського суспільства на терито
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
з курсу «Історія України»
1. Аджубей А. Крушение илюзий. – Москва, 1991.
2. Андрухів І. Сталінські репресії на території Східної Галичини в 1929–1
Новости и инфо для студентов