Уникати підміни понять - раздел Образование, ПУБЛІЦИСТИКА Й ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СВІТУ Минали Століття, Змінювалися Цивілізації, Зміщувалися Акценти У Дослідженнях ...
Минали століття, змінювалися цивілізації, зміщувалися акценти у дослідженнях сфери комунікації, але – закономірно! – повертаємося до плодотворних орієнтирів європейської культури. Наша українська традиція від Мономаха («не лютувати словом») до Шевченка («пошли мені святеє слово, святої правди голос новий..., щоб людям серце
40 Наше наследие. – 1990. – Ч. IV. – С. 3.
41 Кур’єр ЮНЕСКО. – 1994, лютий. – С. 35.
розтопило») і аж донині (Ліна Костенко, Євген Сверстюк) спирається на моральний тип мислення, в основі якого основоположне – «Люби ближнього як самого себе». Те, що месіанський етап журналістики не закінчився, засвідчує й такий факт: у Римі проведено ювілейні заходи до 2000-річчя Різдва Христового. На Днях журналістів виступив Іван Павло II. Подаємо три промовисті витяги: «Сидячи перед екраном і натискуючи на клавіші, людина може піднятися до висот людського генія, який перебуває десь на іншому кінці земної кулі, або спуститися на найнижчі щаблі деградації духу»; «Попри майже необмежені можливості сучасних ЗМІ, вони є і завжди залишаться тільки інструментом, який можна використати як для добра, так і для зла. Вибір між тим і тим залишається за нами»; «Журналісти мають завжди пам’ятати, що ніяка свобода, включаючи свободу висловлювання, не є абсолютною – - вона обмежена обов’язком поважати гідність та свободу інших людей. Нічого, хоч би яким воно було захоплюючим, не може бути написане, показане або трансльоване, якщо воно несе в собі ущемлення правди. Маю на увазі не тільки правдивість фактів та репортажів, але також «правду про людину», гідність особистості в усіх її вимірах»42.
Як і в інших царинах життя, у журналістиці відбулася підміна понять. Скажімо, слово «інформація» – латинське. Informatio (виклад, тлумачення, роз’яснення) походить від слова informo, що перекладається, як «формую, навчаю, виховую». Акцент очевидний. Від відомостей, які шкодять людині, застерігає вже Біблія, інформуючи про кару, що спіткала Адама і Єву, коли вони сягнули за плодом з «дерева відомостей доброго і злого».
Найновіші технології не відіграють жодної ролі у розв’язанні проблем. Факт подвоєння чи потроєння швидкості передачі новин не є автоматичним подвоєнням нашого знання. Розуміння найчастіше є наслідком рефлексії, самоаналізу, а не нагромадження чи навіть актуалізації фактів. Аналогічно з постулатом «Хто володіє інформацією – володіє світом». Навіть найновіша історія спростовує цю привабливу метафору. Кілька прикладів: у 1988 році майже усі політологи, авторитетні публіцисти (за винятком 3. Бжезінського, А. Безансона), маючи повну інформацію про реформи й наміри М. Горбачова, прогнозували
42 Гудзик К. «Репортери» віри приймають виклики ринку // День. – 2000. – 11 лип.
демократизацію радянської системи і велике майбутнє СРСР, а він незабаром розсипався за три дні; західні економісти гостру фінансову кризу в кількох азійських країнах потрактували як тривалий процес, а буквально через рік-два ці країни, зігнорувавши «радників» з МВФ і всупереч схемам англійського журналу «Економіст», знову стабілізували ситуацію. Більше того, щоб захистити свій валютний ринок від фінансових спекулянтів, Японія, Китай, Республіка Корея, Сінгапур, Бруней, Таїланд, Філіппіни, В’єтнам, Камбоджа, Індонезія, Лаос, Малайзія, М’янма приступили до створення власного монетарного союзу, який має об’єднати третину всього населення планети з сукупним ВВП сім трильйонів доларів43. Як російські, так і західні фахівці напевно володіли докладною інформацією про параметри, можливості колишнього атомного підводного човна «Курськ», і все ж катастрофа застала усіх зненацька. Даремно «Комсомольская правда», Радіо Свобода, інші ЗМІ роз’ятрювали пристрасті, нацьковуючи одну частину російського й світового суспільства на іншу – усі ці стоси списаного паперу й години ефірного часу ні на йоту не прояснюють ситуації, адже не ставлять перед собою мети розсіяти невігластво й «амортизувати» фанатизм, прислужитися моральному та духовному добру як людини, так і суспільства. А це добро полягає у припиненні гонки озброєнь і знищення довкілля, у тому, щоб інтерпретувати буття у поняттях світла й знання, а не тільки сили й дії. Як кажуть на Сході, «осліпнути набагато легше, ніж прозріти». Під «осліпнути» мається на увазі не фізичний стан, можна осліпнути у ненависті, себелюбстві, гніві, захланності, гордині.
Завдання журналістів якраз і полягає у тому, щоб допомагати людям прозріти, – саме тепер, на межі тисячоліть, коли фактів стає щораз більше, коли зростає сума суперечливих повідомлень. Вони неминуче приходять у протиріччя з раніше створеною схемою. Отже, потрібно дати нову, несуперечливу аргументацію, по-новому потрактувати старі й нові факти, врахувати відхилення, щоб усе це стало, на деякий час, основою для подальшого нагромадження й осмислення наступних даних. Цей евристичний алгоритм промовляє сам за себе. Оскільки інтегральна істина речей – істина духу, маємо намагатися спрямовувати рух думки вгору: відповідальністю її перед цілістю, соборністю світу та інтегрованою
43 Приходько О. Не МВФом единым, или азиатские ценности // Зеркало недели. – 2000. – 17 июн.
особистістю. Ми навчимося уникати руху вниз – до маніпулювання суспільною свідомістю з прагматичною метою чи сумнозвісного конформізму за умови служіння не тільки історичній правді (істині фактів), але й моральній (істині принципів). Моральний підхід до аналізу дозволяє оцінювати ідеї. Якщо правда історична спрацьовує пост-фактум, то моральна правда більше є застереженням для майбутнього.
Приклад багатьох публіцистів засвідчує: не може згаснути високе почуття обов’язку творчих особистостей, які шукають самореалізацію у служінні словом найвищим ідеалам. Якщо назагал політично-місіонерська свідомість журналістів послабилася, усе ж не припиняється пошук, випрацювання сенсів та ідей, що базуються на системі вартостей власних культур, створення того духовного поля, де усі сторони народного життя здобувають цілісність й мету. Сила публіцистики, рівень її переконливості – не лише у системі доказів, а й у внутрішньому вогні, стилі. Аргументи й моральні міркування допомагають змінювати спосіб мислення. Ми кажемо: «благослови» – тобто обдаруй словом, принеси благо у слові. Проте збагнути суть речей, священне, нетлінне, непроми-нальне, так само, як будь-яке божественне й трансцендентальне, можна лише шляхом аналогії. Священне постає у сяйві довершеної слави, яка затьмарює всі інші вартості, висвітлюючи їхні неясності та неточності. Прагнення до ідеалу – незбориме. Передчуття зміни історичного вектора, поступового переходу комерційної цивілізації в духовну, неминуче вимодельовує публіцистичний текст як носія певної світоглядної системи. Рятуючи сучасне пам’яттю про минуле, ми рятуємо й майбутнє людства. Джерело моральності – культура. Слабкість нашого суспільства є результатом слабкості його релігійного й філософського забезпечення. Треба намагатися не брехати від’ємно, замовчуючи. Публіцист зобов’язаний звертатися за знаннями до першопричини, не забуваючи при цьому про грамотність душі. Навіть правда, якщо вона злісна, переростає у кривду. Кожне слово має довготривалі наслідки. Той, кого навчили, повинен вчити інших.
Ольга Федик справедливо наголошує, що найвищий час створити таку концепцію українських ЗМІ, щоб вони «виконували державотвірну, націотвірну та духовну функції»44. Додамо, що життєздатні культури
44 Федик О. Українська журналістика: «алгоритм» становлення // Українське слово. – 1992. – 25 листоп.
(за великим рахунком, українська культура – саме така!) рідко піддаються нігілізмові: на перешкоді йому стає самоочевидність культурних вартостей. Проте, щоб настала нова творчість, треба збудити дух, розірвати порочне коло ілюзій та розчарувань. Так твориться нова свобода – ментальність національної солідарності, яка не може і не повинна допускати приватизації правди власть імущими, до того ж – такими, яким бракує державного й національного сумління. Знову наведемо думку О. Федик: «Неправильною в своїй основі є теза про причини складного економічно-соціального стану нашого народу. Політики, оглядачі, урядовці, вчені називають різні причини: перехоплення влади партійно-номенклатурними кланами, слабкість національно-демократичних сил, їх політичні помилки, безсилля влади та подібне. На мою гадку, найголовніша причина одна: Україна в значній мірі продовжує жити у чужій большевицько-московській системі, яка відкидає український менталітет та європейськість в усіх ділянках життя: господарство, наука, культура, побут»45.
Правильно, однак до цієї системи за останні роки у національну тканину цілеспрямовано індоктринують специфічні ліберальні вартості, хоч вони репрезентують «завершені суспільства» (вислів Астольфа де Кюстіна). На це звернула увагу Ліна Костенко у філософічній статті «Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала». Ось ці рядки: «Буквально на очах відбувається варваризація суспільства, що особливо небезпечно для націй, які не пройшли ще своїх «престижних» стадій, які в рецепціях світу ще не мають духовної аури, і раптом одержали доступ до світової культури в її плебейській транскрипції»46.На нашу думку, недостатньо осмислені історичні трагедії переповзають з епохи в епоху. Вивчення історії – це самопо-передження людства. У медійній сфері суспільно потрібні не тільки ті, які орієнтуються на завтрашній день, але й передбачливі. Мусимо зважитися відрізняти проминальне від остаточного. Відтак – оцінювати свої можливості, міру своєї відповідальності, свій обов’язок пробуджувати.
45 Федик О. Нам по дорозі тільки з правдою // Вісті Комбатанта. – 1997. – Ч. 5-6. – С. 8-9.
46 Костенко Л. Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала // Урядовий кур’єр. – 2000. – 26 лют.
Все темы данного раздела:
Додатки 358
Йосип ЛОСЬ:
«Університет не може бути товариством
із обмеженою відповідальністю» 358
Ришард КАПУСЬЦШСЬКИЙ:
«Нещастям для медіа є інтелектуальні лінощі
ї
Структурна криза світосистеми
Всеохопні катаклізми XX століття, що його газета «Нью-Йорк Таймс» назвала «століттям Сатани»1, спричинили стрімке наростання різнопланового духовного і соціально-політичного досвіду людс
Віднайти істотне
Журналістика нині – футуристична й архаїчна водночас. Вона начебто переносить нас у магічний світ. Це стосується передовсім телебачення, яке репрезентує тривіальну культуру, нетривкі символи, до чо
Наукові погляди на журналістику
Завжди доречно зіставляти методологічно-теоретичні постулати з результатами їх практичної реалізації. Позитивізм, екстраполюючи своє бачення історії на медійну сферу, остаточно, ще після Другої сві
Орієнтації мас-медіа
Варто збагнути плідність суджень представників різних народів, епох, цивілізацій щодо сфери творчості, мистецтва управління душами. Але перш ніж відтворити кілька засадничих орієнтирів «будівництва
Місійність слова
Йдеться про непорочність розуму. Ідейний архітектор італійського Відродження XIX століття Джузеппе Мацціні залишив нам блискучі розмислення про суть публіцистичної творчості, що її він не відділяв
Горизонти української світоглядної публіцистики
Українська світоглядна публіцистика відображає відмежовування від двох крайніх поглядів на мету і сенс історії: від точки зору «тільки цього світу» (марксизм, лібералізм) і від точки зору «виключно
Кредо Волтера Кронкайта
Унікальну сторінку в історію світової журналістики вписав американський телекоментатор Волтер Кронкайт. У своїх мемуарах, названих скромно «A reporter’s Life» («Життя репортера»), він орієнтує нас:
Кількість примірників щоденних газет/1000 мешканців
1.
Японія
7.
США
2.
Швейцарія
Орієнтир – метааналіз історії
Нагадаємо, як трактує цей термін словник: «Мотивація – сукупність мотивів, доказів для обґрунтування чогось; мотивування»1. Йдеться про підставу, привід для якої-небудь дії, вчинку, про
Вища школа – кузня світоглядних думок
Щораз більше теоретиків і практиків журналістики переконуються у потребі фундаментальної журналістської освіти. Університет – вища школа. Отже, на відміну від середньої, він повинен забезпечити вищ
Інтегральність мотивації
Отже, дбаючи про повноцінну підготовку фахівців, не маємо права дати можливість так званим новаторам витіснити нас з континентальної, тобто фундаментальної системи навчання журналістів і замінити ї
Філософія факту
Відколи утвердилася могутність журналістики/публіцистики, людина сягала до газети не лише для того, щоб дізнатися про останні події, але й щоб випрацювати собі певний погляд на речі, щоб зрозуміти,
Моральна кристалізація ідеологічних вартостей
Публіцисти-концептуалісти завжди вміли відрізняти дочасне й минуще від остаточного. Вони усвідомлювали (усвідомлюють), що без подвижництва, ентузіазму й досвіду будь-яке навчання стане даремною тра
Культурний чинник – визначальний
В умовах всеохопної моральної та екологічної кризи людства на порядок денний поставлено проблему докорінної переоцінки вартостей. Незважаючи на очевидні великі осяги цивілізаційного влаштування жит
Медіатизація політики
Нині роль ЗМІ інтенсифікується з кількох причин. Серед них, по-перше, нові технічні й технологічні можливості збирання, акумуляції та передачі інформації, по-друге, розширення й укорінення демократ
Вплив мас-медіа на діяльність політичних інституцій та громадської думки
Сфера впливів
Франція
ФРН
В-британія
Іспанія
США
Судочинство
Сучасна преса світу і проблеми морально-екологічної кризи на зламі епох
Кожна історична доба – це сторінка у божественній книзі Провидіння. Час постійно залишає по собі невитравний слід. Відтак маємо вчитуватися у цей «слід». Під сучасну пору, коли ми воювали один прот
Публіцистика онтологічного оптимізму
Епічне бачення світу українською та закордонною публіцистикою має бути систематизоване, ґрунтовно осмислене й задіяне як для навчання молодої генерації, так і для грамотного керівництва динамікою с
Авангард духу: концепція Миколи Шлемкевича
Почнімо з усталених дефініцій. Новий тлумачний словник української мови так визначає суспільство: «Сукупність людей, об’єднаних певними відносинами, обумовленими історично змінним способом виробниц
Пріоритет макротексту
Щоб примножувати мудрість, треба постійно переосмислювати своє минуле, звіряти з досвідом інших народів. Це допоможе перекодову-вати інформацію у знання, а знання – у розуміння. Просвіщати – означа
Свобода як істина
Свобода без істини – шлях егоїзму. У документі «Сіяння істини» Іван Павло II зазначає, що вона просвіщає розум і формує свободу людини. Йдеться про цілісний сенс життя. Існує фундаментальний зв’язо
Роль особи в історії
Про роль особи в історії писало чимало знаних у світі політиків, учених, публіцистів і т. ін. Фундатор сюжетної публіцистики Плутарх залишив нам неперевершені зразки життєпису тих постатей Антики,
Концептуальна публіцистика: історичний аспект
Класичним прикладом такої публіцистики у вигляді 36 листів із п’ятимісячної подорожі до Росії є книга «Росія 1839 року» Астольфа де Кюстіна – французького письменника і журналіста, нащадка давньої
Спадок XX століття: Європа
Збереження пошани до правди й пізнання передбачає: по-перше, сповнення обов’язку щодо історії, по-друге – обов’язку пам’яті. Для публіциста-історика38 не може бути заборонених тем і жодн
Спадок XX століття: Азія, США
Подібний вплив на масову свідомість мала публіцистика Леопольда Вейса (1900-1992), журналіста зі Львова, який прийняв іслам й одержав ім’я Мухаммед Асад. У мусульманському світі його трактують як в
Українська традиція публіцистичного тексту
Входження у світ історичних осіб, подій дає змогу не тільки автентично проаналізувати процеси, а й відчути, пережити їх. Тобто – краще розуміти, ніж просто пізнавати. Схоплення життя інтуїцією веде
Нагнітання деструктивності
Посилення глобальної напруженості, викликаної передовсім матеріальними чинниками (боротьба за ресурси, зиск, економічна, політична і мілітарна експансії та ін.), у журналістській теорії та практиці
Ідеологеми Жана-Поля Сартра
Публіцистика «думання» давно звернула увагу на те, що, незважаючи на перемогу у двох світових війнах XX століття, ліберальна
демократія не витворила нових ідей, які б після страхітливих
Позиція Амоза Оза щодо фанатизму
Вищенаведені приклади публіцистичної діяльності «Столичных новостей» дають, крім усього іншого, підстави зазначити, що арбіт-ральний підхід до історії, претензії на роль «командирів дійсності», неп
Пастки постмодернізму
У 1597 р. філософ і теоретик науки Френсіс Бекон увів в обіг стереотип «Знання – це сила». Він і його сучасники були переконані, що незабаром знання вирішить усі проблеми людства. Ренесанс та просв
Призначення ЗМІ – засоби масового порозуміння
«Мас-медіа повинні стати засобом масового порозуміння, натомість масовість спричинила перевагу турботи про засяг комунікації над турботою про її зміст; «переважає комунікаційний супермаркет», – до
Правда – найвищий етичний ідеал
Найголовніше завдання журналіста – служити правді й справедливості. За Великим тлумачним словником сучасної української мови, «ПРАВДА – 1. Те, що відповідає дійсності; істина. // Певна сукупність д
Онтологія публіцистики
Онтологія публіцистики полягає у її всеохопності, на відміну від науки, яка визначається переважно матеріальними онтосами, до того ж – відзначається специфікацією. Публіцистика має справу з матеріа
Дійова особа історії
Освіченість насамперед полягає у тому, що глядачів, тим паче серед журналістів, не повинно бути. Кожний із нас – дійова особа історії. Її описувати на своє задоволення замало, історія твориться кон
Етичне розуміння професіоналізму
Свобода, якщо вона не сполучена з етичним розумінням професіоналізму, є просто непорозумінням. Отже, примат правди над журналістикою, а не навпаки! Саме правда є шансом стати автентичним
Слово, що визволяє, чи слово, що поневолює?
У слов’янському світі правда тісно пов’язана зі світлом, святістю. Так, у староруській мові вона має передовсім значення «Суду Божого». Євген Сверстюк у своїх роздумах «Свобода слова і культура дум
Позбутися селективної моралі
У кожній країні у всі часи, за усіляких умов знаходилися подвижники, які увесь запал серця, увесь талант віддавали благородній справі. Не так давно пішов з життя Володимир Маняк, який зробив першу
Світоглядна публіцистика Світлани Алексієвич
Унікальну місію виконує білоруська письменниця й публіцистка Світлана Алексієвич. Вона працювала в районній, республіканській газетах, завідувачем відділом нарисів і публіцистики журналу «Неман». З
Нинішнє буття без метафіки збагнути неможливо. Слід шукати нові механізми впливу на народну свідомість.
У цій розмові С. Алексієвич тепло згадує про свій український родовід, «дуже барвисте, гарне дитинство», радить «дати свободу самій природі речей» у Білорусі, де знищена національна субстанція, том
Відходять; ми не додумуємо речі до кінця, жонглюємо, шаманимо старими словами.
Сама творчість С. Алексієвич, «нова література факту», її роздуми над специфікою, потугою (або неміччю) слова заслуговують окремого дослідження. Наразі – деякі рефлексії. Публіцисти, так само, як «
Вирішальна роль слова-рушія
У всіх культурах зазначено першоідею, первісний сенс буття. Дао, Логос, Архетип, Парадигма, Монада та інші слова-коди підкреслюють первинну, вирішальну роль інформації у зародженні життя, функціону
Вернути в журналістику правдолюбство і моральний пафос
Публіцистика, яка останніми роками виконала роль месії, оголивши жахливе минуле імперії та комунізму, недвозначно довела, що логіка безоглядної боротьби веде до боротьби, позбавленої логіки, до роз
Плекати сакрум, вибудовувати сенс
Світоглядна публіцистика під сучасну пору, крім оперативного осмислення поточних подій найширшого діапазону, намагається дати
вичерпну відповідь на фундаментальні питання буття, розвитк
Громадянське суспільство – інституція доброчесності
Суто позитивістська методологія, як засвідчив досвід історії, є помилковим мірилом. Людину не можна вилучати із трансцендентності, адже вона – створіння релігійне, а не лише політична тварина, як г
Плекати невмирущий дух нації
Іван Франко «скрізь ставив рідний народ підставою своєї діяльності, добро народне – метою, розум, науку – шляхом до мети»1. Тому нам треба «... зберегти все незі
Цілюща влада вистражданого слова
Особливо варто наголосити на силі переконання у праві на цілющу владу вистражданого слова, що його демонстрував Іван Франко. Паралелі в цьому випадку з найвидатнішими геніями людства цілком доречні
Горизонти публіцистики
Пробуджуючи людське в людині, накреслюючи нації шлях у будуччину («Засяєш у народів вольних колі»), підносячи на найвищі орбіти духовності візію людства, через різні прояви творчості – філософію,
Прогностичний аспект творчості
Із горизонтів XXI століття бачимо, з одного боку, банкрутство комерційно-маніпулятивної цивілізації, яка мусить полишити історичну арену, оскільки спричинила жахливу несправедливість і понизила люд
На найвищих світових орбітах
Як бачимо, Іван Франко мислив, творив на найвищих орбітах національного, європейського та й світового життя. Невситимий інтерес до історії як навчительки життя, до ідеалів народів, наслідування муд
Багатоликість брехні й одне слово правди
Лазар Каганович
Є щось символічне у тому, що «останнім із могікан» більшовизму став Лазар Мойсейович Каганович. На
Невтишний біль нації
Голодомор 1932-1933 років... Тривожна згадка з минулого життя, що її вже відроджена українська нація навіки берегтиме у пам’яті. Спомин про два страшні роки, позначені чорною тінню смерті, сповнені
Голодні повні засіки
Історія кожної нації мусить мати свої дзвони: веселі, сумні, величні, визвольні, дзвони перестороги чи перемоги, які б стояли на сторожі пам’яті, які б не дозволяли канути в небуття нашій національ
Парадокс імені Сталіна
У темряві холодного листопадового вечора запалю невеличку свічку. Одну маленьку свічку на своєму підвіконні. І її слабке кволе тіло танутиме, як танули тисячі слабеньких дитячих тілець, замучених,
Хто сказав, що пекло в потойбічні?
«Щохвилини гинуло 17 людей, щогодини – 1000, майже 25 тисяч – щодня»
(Із промови Віктора Ющенка, 2005 рік)
Кінець зими 33-го... На землі ще поскрипує сніг,
Колір голодної смерті
Якого кольору очі дитини, що помирає з голоду: карі, блакитні чи, може, волошково-зеленкуваті? Вони кольору затхлого мертвого повітря і плісняви, вкритої тонкою павутиною, що не дозволяє пізнавати
Із повідомлення італійського консула
у Харкові Серджіо Граденіго від 31 травня 1933 року:
Голод і далі шаленіє і нищить людей, і просто неможливо збагнути, як може світ залишатись байдужим до такого лиха і як
Антиепітафія – ‘33
Людей поховали тільки один раз.
У скотинячих братських ямах.
Відтоді, щороку, з музикою та квітами
Ховають числа.
Змордовані привиди на шпальтах,
Ніби м
ДОДАТКИ
ЙОСИП ЛОСЬ: «Університет не може
бути товариством із обмеженою відповідальністю»
Кафедра зарубіжної преси та інформації Львівського національного університету імені Івана Франка н
Новости и инфо для студентов