рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Додатки 358

Додатки 358 - раздел Образование, ПУБЛІЦИСТИКА Й ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СВІТУ Йосип Лось: «Університет Не Може Бути Товариством Із Обмеже...

Йосип ЛОСЬ:

«Університет не може бути товариством

із обмеженою відповідальністю» 358

Ришард КАПУСЬЦШСЬКИЙ:

«Нещастям для медіа є інтелектуальні лінощі

їхнього споживача» 366

 

ПЕРЕДМОВА

Сокровенну суть та ефективність журналістики можна визначати за багатьма критеріями. Однак усі вони фокусуються у найвластивішому вимірі – чи людина стає кращою внаслідок інформаційно-публіцистичної діяльності мас-медіа? Адже сенс історії – моральний прогрес – виявляється через людину як Особу. Тож якщо під сучасну пору загальновизнано, що духовна спустошеність, моральний нігілізм, недієздатність демократичних інституцій, тероризм, екологічна криза, зниження рівня інтелекту, руйнування сім’ї та інші небезпечні явища стали нормою навіть у країнах, які досягай вершини цивілізації, то не можемо уникнути чесного запитання: чи до всіх цих симптомів деградації не доклали зусиль, іноді навіть вирішальним чином, – журналісти? Така ж чесна відповідь буде ствердною. Поставивши дух на друге чи десяте місце, ми схаотизували нашу спроможність відчувати істину. Сучасний розум пішов шляхом нескінченного подрібнення, відтак – знівечено цілісність особи, інтеграл духу, маємо людину «голих очевидностей». «Цивілізація виросла, людина змаліла» (Євген Сверстюк). А втративши духовний компас, отже – культуру сприйняття світу, змирившись з постулатами предметної свідомості, плаского позитивізму, з антропологічним переворотом, який розгойдує світ кілька століть поспіль, журналістика назагал опинилася у стані самодеструкції, перестає бути «службою правді», щораз відчутніше уникає обов’язку ставити речі й людей на належне їм місце, тобто встановлювати лад, рівновагу у природі й суспільстві, гармонію між націями на засадах справедливості.

Щоб журналістика стала відповідальною суспільною службою, вона мусить мати в науці свого порадника, який окреслював би основоположні методологічні й теоретичні параметри, орієнтири.

Справжня творчість завжди має етичний характер. Повернення аристократизму у журналістику, зокрема публіцистику, передбачає: по-перше,шляхетність мотивації публікацій; по-друге, створення авторитету плодотворним ідеям; по-третє, бажання виявити істину, а не

тільки виправдати свої переконання; по-четверте,прагнення не поневолювати словом, а визволяти, обнадіювати (онтологічний оптимізм), нарешті– сприяння порозумінню між людьми й народами на засадах ближній з ближнім, а не як виробник зі споживачем.

Багато наукових зусиль потрібно, щоб наша журналістика, передовсім світоглядна публіцистика, одержала солідний орієнтаційний фундамент. Опубліковані у посібнику матеріали дають підстави замислитися над перспективами думки, яка завжди каузальна. Не можемо й надалі «переміщуватися» у сфері здогадів, імпровізацій, некритичного наслідування позитивістської методології, яка назагал виявилася помилковим мірилом.

Водночас маємо синтезувати кращі взірці специфічних програм навчання, які за останні сто років домінували у колі європейської культури: літературний, політичний, суспільний, соціологічний, комерційний, психологічний.Пам’ятаймо: вища школа – кузня світоглядних думок. А це означає, що не можемо себе відрізати від духовного процесу, співзвучного й співмірного з Європою, інакше залишимося на науковому хуторі. Наука повинна сприяти публіцистиці у пошуку таємниць спільної історії людського духу, а не лише бути методом опису фактів.

У навчальному посібникуз’ясовано принципи комплексного підходу до журналістських явищ у таких площинах:

1. Світоглядний, філософічний характер публіцистики, її онтологічна всеохопність. Методологія функціонування мас-медіа під сучасну пору. Журналістика – «перша влада». Майбутнє засобів масової комунікації. Етичний характер творчості. Правда історична і правда моральна, духовне тлумачення світу. Відповідальність за слово. Особистість журналіста. Публіцист і «громадська думка».

2. Значення постановки і осмислення концептуальною публіцистикою тенденцій розвитку світу, проблем вибору шляхів його розвитку: «економічної» концепції (конкуренція за прибуток на ринку, ідеологічне панування) чи «емансипаційної» (в її основі – моральні засади і культура, розквіт людського потенціалу). Руйнівна роль сучасного нігілізму, негативізм інформації та аргументації.

3. Публіцистика і обґрунтування сенсу історії. Народження нових поглядів та плодотворної філософії життя: культуротворчий, альтруїстичний

спосіб буття, релігійне сприйняття світу, інтегральність людини як Особи, «цивілізація любові». Утвердження епічного бачення світу.

4. Тенденції розвитку світу і місце України у глобальному процесі моральної реформації людства: освоєння історії, формування політичної філософії Української Держави, розвиток прогнозувальної публіцистики, визначення пріоритетів на основі релігійно-національних вартостей, пошуки рівноваги між культурою та цивілізацією, значення неповторності людської особистості та невигубного вічного духу нації.

Зазначені проблеми досліджуються через призму аналізу концептуальних публіцистичних виступів елітарних видань світу, у тому числі українських політичних і філософських есеїв, що з’явилися друком упродовж 1987-2007 pp. По-перше, беремо до уваги публікації та виступи, що виразно синтезують певні ідеї, концепції, напрями політичного, суспільного пошуку, по-друге, ті, що пропонують предметні філософські узагальнення і, таким чином, стають об’єктивним розумом народу, елементами системи культури. Автор використовує праці українських і закордонних теоретиків і практиків журналістики, політологів, філософів, соціологів, культурологів, психологів, релігійних діячів, літераторів, митців та ін.

Пропонуємо комбінований спосіб постановки проблем, за якого текст публікацій є додатковим засобом висунення ідей, обґрунтування певних постулатів та ще й заохочення до поглибленого сприйняття-роздуму. На нашу думку, така евристичність має прокладати собі шлях не лише у поважну публіцистику, а й у науку. Подвійна конвергенція очевидна: наука позбувається шаблону і оперує автентичним текстом, а не лише його спрощеним переказом, – текстом як частиною сенсо-життєвої реальності, як мовно-психологічною дійсністю, що часто перекреслює суто відображальні функції, регулює усі потоки мислення, акумулює погляди, постави, факти через синтезу. Слово містить у собі найчистіший і найсильніший екстракт живої думки, яка його створила, а публіцистика, онтологія якої полягає у всеохопності, на відміну від науки, позначеної специфікацією і поєднаної з матеріальним онтосом, – виразно набирає дослідницького характеру.

Посібник покликаний, по-перше, сприяти вивченню нормативного курсу «Сучасна закордонна публіцистика й тенденції розвитку світу» у

плані організації навчального процесу аж до складання іспиту; по-друге, запропонувати необхідний мінімум теоретичного матеріалу; по-третє, стати методологічною й методичною базою для глибшого самостійного осягнення світоглядної публіцистики.

Викладання зазначеного курсу має забезпечити підвищення професійної підготовки журналістів-концептуалістів як служителів святої правди, людей місії, а не просто медіапрацівників. Теоретичний курс доповнюється семінарськими, практичними заняттями.

Посібник містить «Запитання для самоконтролю», «Орієнтовні питання до іспиту з курсу», «Теми рефератів», «Список літератури», додатки.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ПУБЛІЦИСТИКА Й ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СВІТУ

Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Додатки 358

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Структурна криза світосистеми
Всеохопні катаклізми XX століття, що його газета «Нью-Йорк Таймс» назвала «століттям Сатани»1, спричинили стрімке наростання різнопланового духовного і соціально-політичного досвіду людс

Віднайти істотне
Журналістика нині – футуристична й архаїчна водночас. Вона начебто переносить нас у магічний світ. Це стосується передовсім телебачення, яке репрезентує тривіальну культуру, нетривкі символи, до чо

Наукові погляди на журналістику
Завжди доречно зіставляти методологічно-теоретичні постулати з результатами їх практичної реалізації. Позитивізм, екстраполюючи своє бачення історії на медійну сферу, остаточно, ще після Другої сві

Орієнтації мас-медіа
Варто збагнути плідність суджень представників різних народів, епох, цивілізацій щодо сфери творчості, мистецтва управління душами. Але перш ніж відтворити кілька засадничих орієнтирів «будівництва

Місійність слова
Йдеться про непорочність розуму. Ідейний архітектор італійського Відродження XIX століття Джузеппе Мацціні залишив нам блискучі розмислення про суть публіцистичної творчості, що її він не відділяв

Горизонти української світоглядної публіцистики
Українська світоглядна публіцистика відображає відмежовування від двох крайніх поглядів на мету і сенс історії: від точки зору «тільки цього світу» (марксизм, лібералізм) і від точки зору «виключно

Кредо Волтера Кронкайта
Унікальну сторінку в історію світової журналістики вписав американський телекоментатор Волтер Кронкайт. У своїх мемуарах, названих скромно «A reporter’s Life» («Життя репортера»), він орієнтує нас:

Кількість примірників щоденних газет/1000 мешканців
  1. Японія 7. США 2. Швейцарія

Орієнтир – метааналіз історії
Нагадаємо, як трактує цей термін словник: «Мотивація – сукупність мотивів, доказів для обґрунтування чогось; мотивування»1. Йдеться про підставу, привід для якої-небудь дії, вчинку, про

Вища школа – кузня світоглядних думок
Щораз більше теоретиків і практиків журналістики переконуються у потребі фундаментальної журналістської освіти. Університет – вища школа. Отже, на відміну від середньої, він повинен забезпечити вищ

Інтегральність мотивації
Отже, дбаючи про повноцінну підготовку фахівців, не маємо права дати можливість так званим новаторам витіснити нас з континентальної, тобто фундаментальної системи навчання журналістів і замінити ї

Філософія факту
Відколи утвердилася могутність журналістики/публіцистики, людина сягала до газети не лише для того, щоб дізнатися про останні події, але й щоб випрацювати собі певний погляд на речі, щоб зрозуміти,

Моральна кристалізація ідеологічних вартостей
Публіцисти-концептуалісти завжди вміли відрізняти дочасне й минуще від остаточного. Вони усвідомлювали (усвідомлюють), що без подвижництва, ентузіазму й досвіду будь-яке навчання стане даремною тра

Культурний чинник – визначальний
В умовах всеохопної моральної та екологічної кризи людства на порядок денний поставлено проблему докорінної переоцінки вартостей. Незважаючи на очевидні великі осяги цивілізаційного влаштування жит

Медіатизація політики
Нині роль ЗМІ інтенсифікується з кількох причин. Серед них, по-перше, нові технічні й технологічні можливості збирання, акумуляції та передачі інформації, по-друге, розширення й укорінення демократ

Вплив мас-медіа на діяльність політичних інституцій та громадської думки
  Сфера впливів Франція ФРН В-британія Іспанія США Судочинство

Сучасна преса світу і проблеми морально-екологічної кризи на зламі епох
Кожна історична доба – це сторінка у божественній книзі Провидіння. Час постійно залишає по собі невитравний слід. Відтак маємо вчитуватися у цей «слід». Під сучасну пору, коли ми воювали один прот

Уникати підміни понять
Минали століття, змінювалися цивілізації, зміщувалися акценти у дослідженнях сфери комунікації, але – закономірно! – повертаємося до плодотворних орієнтирів європейської культури. Наша українська т

Публіцистика онтологічного оптимізму
Епічне бачення світу українською та закордонною публіцистикою має бути систематизоване, ґрунтовно осмислене й задіяне як для навчання молодої генерації, так і для грамотного керівництва динамікою с

Авангард духу: концепція Миколи Шлемкевича
Почнімо з усталених дефініцій. Новий тлумачний словник української мови так визначає суспільство: «Сукупність людей, об’єднаних певними відносинами, обумовленими історично змінним способом виробниц

Пріоритет макротексту
Щоб примножувати мудрість, треба постійно переосмислювати своє минуле, звіряти з досвідом інших народів. Це допоможе перекодову-вати інформацію у знання, а знання – у розуміння. Просвіщати – означа

Свобода як істина
Свобода без істини – шлях егоїзму. У документі «Сіяння істини» Іван Павло II зазначає, що вона просвіщає розум і формує свободу людини. Йдеться про цілісний сенс життя. Існує фундаментальний зв’язо

Роль особи в історії
Про роль особи в історії писало чимало знаних у світі політиків, учених, публіцистів і т. ін. Фундатор сюжетної публіцистики Плутарх залишив нам неперевершені зразки життєпису тих постатей Антики,

Концептуальна публіцистика: історичний аспект
Класичним прикладом такої публіцистики у вигляді 36 листів із п’ятимісячної подорожі до Росії є книга «Росія 1839 року» Астольфа де Кюстіна – французького письменника і журналіста, нащадка давньої

Спадок XX століття: Європа
Збереження пошани до правди й пізнання передбачає: по-перше, сповнення обов’язку щодо історії, по-друге – обов’язку пам’яті. Для публіциста-історика38 не може бути заборонених тем і жодн

Спадок XX століття: Азія, США
Подібний вплив на масову свідомість мала публіцистика Леопольда Вейса (1900-1992), журналіста зі Львова, який прийняв іслам й одержав ім’я Мухаммед Асад. У мусульманському світі його трактують як в

Українська традиція публіцистичного тексту
Входження у світ історичних осіб, подій дає змогу не тільки автентично проаналізувати процеси, а й відчути, пережити їх. Тобто – краще розуміти, ніж просто пізнавати. Схоплення життя інтуїцією веде

Нагнітання деструктивності
Посилення глобальної напруженості, викликаної передовсім матеріальними чинниками (боротьба за ресурси, зиск, економічна, політична і мілітарна експансії та ін.), у журналістській теорії та практиці

Ідеологеми Жана-Поля Сартра
Публіцистика «думання» давно звернула увагу на те, що, незважаючи на перемогу у двох світових війнах XX століття, ліберальна демократія не витворила нових ідей, які б після страхітливих

Позиція Амоза Оза щодо фанатизму
Вищенаведені приклади публіцистичної діяльності «Столичных новостей» дають, крім усього іншого, підстави зазначити, що арбіт-ральний підхід до історії, претензії на роль «командирів дійсності», неп

Пастки постмодернізму
У 1597 р. філософ і теоретик науки Френсіс Бекон увів в обіг стереотип «Знання – це сила». Він і його сучасники були переконані, що незабаром знання вирішить усі проблеми людства. Ренесанс та просв

Призначення ЗМІ – засоби масового порозуміння
«Мас-медіа повинні стати засобом масового порозуміння, натомість масовість спричинила перевагу турботи про засяг комунікації над турботою про її зміст; «переважає комунікаційний супермаркет», – до

Правда – найвищий етичний ідеал
Найголовніше завдання журналіста – служити правді й справедливості. За Великим тлумачним словником сучасної української мови, «ПРАВДА – 1. Те, що відповідає дійсності; істина. // Певна сукупність д

Онтологія публіцистики
Онтологія публіцистики полягає у її всеохопності, на відміну від науки, яка визначається переважно матеріальними онтосами, до того ж – відзначається специфікацією. Публіцистика має справу з матеріа

Дійова особа історії
Освіченість насамперед полягає у тому, що глядачів, тим паче серед журналістів, не повинно бути. Кожний із нас – дійова особа історії. Її описувати на своє задоволення замало, історія твориться кон

Етичне розуміння професіоналізму
Свобода, якщо вона не сполучена з етичним розумінням професіоналізму, є просто непорозумінням. Отже, примат правди над журналістикою, а не навпаки! Саме правда є шансом стати автентичним

Слово, що визволяє, чи слово, що поневолює?
У слов’янському світі правда тісно пов’язана зі світлом, святістю. Так, у староруській мові вона має передовсім значення «Суду Божого». Євген Сверстюк у своїх роздумах «Свобода слова і культура дум

Позбутися селективної моралі
У кожній країні у всі часи, за усіляких умов знаходилися подвижники, які увесь запал серця, увесь талант віддавали благородній справі. Не так давно пішов з життя Володимир Маняк, який зробив першу

Світоглядна публіцистика Світлани Алексієвич
Унікальну місію виконує білоруська письменниця й публіцистка Світлана Алексієвич. Вона працювала в районній, республіканській газетах, завідувачем відділом нарисів і публіцистики журналу «Неман». З

Нинішнє буття без метафіки збагнути неможливо. Слід шукати нові механізми впливу на народну свідомість.
У цій розмові С. Алексієвич тепло згадує про свій український родовід, «дуже барвисте, гарне дитинство», радить «дати свободу самій природі речей» у Білорусі, де знищена національна субстанція, том

Відходять; ми не додумуємо речі до кінця, жонглюємо, шаманимо старими словами.
Сама творчість С. Алексієвич, «нова література факту», її роздуми над специфікою, потугою (або неміччю) слова заслуговують окремого дослідження. Наразі – деякі рефлексії. Публіцисти, так само, як «

Вирішальна роль слова-рушія
У всіх культурах зазначено першоідею, первісний сенс буття. Дао, Логос, Архетип, Парадигма, Монада та інші слова-коди підкреслюють первинну, вирішальну роль інформації у зародженні життя, функціону

Вернути в журналістику правдолюбство і моральний пафос
Публіцистика, яка останніми роками виконала роль месії, оголивши жахливе минуле імперії та комунізму, недвозначно довела, що логіка безоглядної боротьби веде до боротьби, позбавленої логіки, до роз

Плекати сакрум, вибудовувати сенс
Світоглядна публіцистика під сучасну пору, крім оперативного осмислення поточних подій найширшого діапазону, намагається дати вичерпну відповідь на фундаментальні питання буття, розвитк

Громадянське суспільство – інституція доброчесності
Суто позитивістська методологія, як засвідчив досвід історії, є помилковим мірилом. Людину не можна вилучати із трансцендентності, адже вона – створіння релігійне, а не лише політична тварина, як г

Плекати невмирущий дух нації
Іван Франко «скрізь ставив рідний народ підставою своєї діяльності, добро народне – метою, розум, науку – шляхом до мети»1. Тому нам треба «... зберегти все незі

Цілюща влада вистражданого слова
Особливо варто наголосити на силі переконання у праві на цілющу владу вистражданого слова, що його демонстрував Іван Франко. Паралелі в цьому випадку з найвидатнішими геніями людства цілком доречні

Горизонти публіцистики
Пробуджуючи людське в людині, накреслюючи нації шлях у будуччину («Засяєш у народів вольних колі»), підносячи на найвищі орбіти духовності візію людства, через різні прояви творчості – філософію,

Прогностичний аспект творчості
Із горизонтів XXI століття бачимо, з одного боку, банкрутство комерційно-маніпулятивної цивілізації, яка мусить полишити історичну арену, оскільки спричинила жахливу несправедливість і понизила люд

На найвищих світових орбітах
Як бачимо, Іван Франко мислив, творив на найвищих орбітах національного, європейського та й світового життя. Невситимий інтерес до історії як навчительки життя, до ідеалів народів, наслідування муд

Багатоликість брехні й одне слово правди
Лазар Каганович Є щось символічне у тому, що «останнім із могікан» більшовизму став Лазар Мойсейович Каганович. На

Невтишний біль нації
Голодомор 1932-1933 років... Тривожна згадка з минулого життя, що її вже відроджена українська нація навіки берегтиме у пам’яті. Спомин про два страшні роки, позначені чорною тінню смерті, сповнені

Голодні повні засіки
Історія кожної нації мусить мати свої дзвони: веселі, сумні, величні, визвольні, дзвони перестороги чи перемоги, які б стояли на сторожі пам’яті, які б не дозволяли канути в небуття нашій національ

Парадокс імені Сталіна
У темряві холодного листопадового вечора запалю невеличку свічку. Одну маленьку свічку на своєму підвіконні. І її слабке кволе тіло танутиме, як танули тисячі слабеньких дитячих тілець, замучених,

Хто сказав, що пекло в потойбічні?
«Щохвилини гинуло 17 людей, щогодини – 1000, майже 25 тисяч – щодня» (Із промови Віктора Ющенка, 2005 рік) Кінець зими 33-го... На землі ще поскрипує сніг,

Колір голодної смерті
Якого кольору очі дитини, що помирає з голоду: карі, блакитні чи, може, волошково-зеленкуваті? Вони кольору затхлого мертвого повітря і плісняви, вкритої тонкою павутиною, що не дозволяє пізнавати

Із повідомлення італійського консула
у Харкові Серджіо Граденіго від 31 травня 1933 року: Голод і далі шаленіє і нищить людей, і просто неможливо збагнути, як може світ залишатись байдужим до такого лиха і як

Антиепітафія – ‘33
Людей поховали тільки один раз. У скотинячих братських ямах. Відтоді, щороку, з музикою та квітами Ховають числа. Змордовані привиди на шпальтах, Ніби м

ДОДАТКИ
ЙОСИП ЛОСЬ: «Університет не може бути товариством із обмеженою відповідальністю» Кафедра зарубіжної преси та інформації Львівського національного університету імені Івана Франка н

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги