Слово, що визволяє, чи слово, що поневолює? - раздел Образование, ПУБЛІЦИСТИКА Й ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СВІТУ У Слов’Янському Світі Правда Тісно Пов’Язана Зі Світлом, Святістю. Так, У Ста...
У слов’янському світі правда тісно пов’язана зі світлом, святістю. Так, у староруській мові вона має передовсім значення «Суду Божого». Євген Сверстюк у своїх роздумах «Свобода слова і культура думки» наголошує на пророчій місії слова: стояти на сторожі, будити і вести, влучати у неправду45. Ольга Федик, досліджуючи мову як Божий дар, говорить про екзистенцію кожної нації на духовному рівні (Людина виникла з доторку Божого Слова), і в цьому сенсі мова – свята, сакральна46. Люди живуть тільки один раз, а слова можуть жити вічно. Ось чому Вацлав Гавел закликає до відповідальності за слово – це проблема моральна, а не лінгвістична. Міркуючи над потугою слова, знаний у світі політик, драматург, есеїст нагадує: «Поряд зі словом, що електризує суспільство своєю правдивістю, є слово оманливе, небезпечне, смертоносне слово-стріла... Яким власне було слово Леніна? Звільняючим, чи навпаки, поневолюючим та небезпечним?.. Особисто я звернув увагу на те, що це слово завжди було злісним. Яким було слово Маркса? Воно прояснило нам приховані пружини суспільних механізмів. А, може, воно стало непомітним зародком усіх пізніших ГУЛАГів? А слово Фройда? Чи відкрило воно таємничий космос людської душі, чи було лише тією ілюзією, яку й донині із захопленням сприймає добряча половина Сполучених Штатів, вважаючи, що можна позбутися мук та вини, переклавши їх тягар на плечі добре оплачуваного фахівця?»47.
Зважаючи на те, що слово «вбирає» у себе і особистість, і причину того, чому його промовляють, йдеться про саме ставлення до життя, про
45 Сверстюк Є. Свобода слова і культура думки // На святі надій. – К.: Наша віра, 1999. – С. 199.
46 Федик О. Дар Божий // Слово. – 1993. – Ч. 8-9. – С. 11.
47 Literarny tyzdenik. – 1989. – 8 pros.
лейтмотив самопочування в світі, про саму духовну структуру людини. Оскільки усі явища знаходять свій вираз в увертюрі слів, не підлягаймо гіпнозові закликів вчителів підозрілості Маркса, Ніцше, Леніна, Фройда, Геббельса та багатьох інших. Шукати зерна зарозумілості, гордині у словах вдаваної покірності, відбудовувати нові зв’язки між людиною й світом, між дійсністю й сенсом, – насущне завдання і передавача, і споживача інформації.
Нагадаємо ще раз Тараса Шевченка, який благав у Господа:
Пошли мені святее слово,
Святої правди голос новий!
І слово розумом святим
І оживи і просвіти!..
Подай душі убогій силу,
Щоб огненно заговорила,
Щоб слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило.
І на Україні понеслось,
І на Україні святилось
Те слово, Божеє кадило.
Кадило істини...48
Стримане, виважене, праведне слово публіцистів, які сповідують моральний тип мислення, є словом-ділом, словом-важелем, словом-рушієм, словом-вчителем. Багата душевна енергія витворюється через позитивно думаючих людей. Як найдосконаліша саморепрезентація людини слово повинне бути високої якості. Відтак думка буде не тільки високоякісна, а й пристрасна, окрилена розвиненою уявою, буде яскравою, тобто – точною і глибокою. Оперуючи словами високої якості розсудливо і благородно, підносимо вартість свого серця, красу і силу мислення.
Водночас, слова є знаками природніх явищ. Слово містить у собі символ. Частини мови – це метафори, бо вся природа є метафорою людської душі. Життя в гармонії з природою, любов до істини і доброчинності очистять зір для того, щоб став доступний створений природою текст. Природу, певна річ, сприймаємо як символ духу, втілення божественної
48 Шевченко Т. Твори. У 3-х т. Поезії. – К., 1961. – Т. 1. – С. 576.
сутності. Ральф Уолдо Емерсон у своєму есе «Природа» торкається надзвичайно цікавого аспекту творчості. Ось стисло його висновки. Здатність людини зв’язувати свою думку з точно знайденим образомі за його допомогою викладати те, що вона хоче сказати, залежить від простоти її серця, інакше кажучи, від її любові до істини, від її бажання донести істину без втрат для неї. Якщо псується людина, псується і мова людини. Коли керуються не найвищими пориваннями, а жадобою багатства, задоволення, могутності, слави – це позбавляє характери безпосередності, а ідеї – незалежності. Коли дволичність і брехня заступають місце простоти і правди, якоюсь мірою втрачається влада над природою, у котрій відображена воля. Нових образів вже не створюється, а сенс старих слів спотворюється, і вони починають відображати те, чого нема49.
Проілюструємо це повчальними роздумами колишнього прем’єрміністра Угорщини Віктора Орбана, написаними спеціально для української газети «День». Сама назва «Успіх – це не коридор, а сходи, або Слово як дія» орієнтує читача на те, як досягти бажаного через застосування доконаного виду дієслова (performative function). Вимовляючи яке-небудь дієслово, ми насправді здійснюємо дію. «В Угорщині зміни сталися майже виключно через силу слів. Слова довели здатність бути революційними. Мова привела до фундаментального прориву в житті суспільства».Далі йдуть переконливі приклади: слова, що вимагали виведення російських військ із території Угорщини, стали кульмінацією падіння комуністичного режиму; новий уряд приніс із собою новий стиль управління, який виключає заплутану бюрократичну мову. Справді, як висловився Вітгенштейн, все, що можна сказати, можна сказати зрозуміло. Михайло Горбачов відкрив свій ящик Пандо-ри. Одного разу відкривши правду, її не можна сховати назад50.
У культурі особисте та громадське взаємодіють, щоб надати сенсу сирій матерії досвіду. Того, що ми живемо, – не досить. Ми також зобов’язані запитувати себе: «Для чого ми живемо?». Крім того, немає сенсу лише підтримувати справу чи сприяти її успіхові. Ми повинні
49 Емерсон Р. Природа // Генри Торо. Уолдо, или жизнь в лесу. – М.: Худ. лит., 1986.
50 Орбан В. Успіх – це не коридор, а сходи, або Слово як дія // День. – 1999. – 6 лип.
цілком звільнитись від ментальності як «жертви», так і «гнобителя». Журналіст, який сповідує «філософію обов’язку» (Д. Мацціні), повинен, по-перше, мати високі і достойні поняття про свої обов’язки й призначення; по-друге, звертати свої надії до безсмертя; по-третє, не озиратися на нікчемні корисливі клопоти, нарешті – не ганятися за мінливою та минущою похвалою юрби (Джованні Сарторі у книзі «Homo videns» розвінчує постулат «попит породжує пропозицію»51.
Нижче подаємо кілька прикладів благородної заанґажованості у плин подій, благочестивого способу мислення, що спонукає творити добро.
Все темы данного раздела:
Додатки 358
Йосип ЛОСЬ:
«Університет не може бути товариством
із обмеженою відповідальністю» 358
Ришард КАПУСЬЦШСЬКИЙ:
«Нещастям для медіа є інтелектуальні лінощі
ї
Структурна криза світосистеми
Всеохопні катаклізми XX століття, що його газета «Нью-Йорк Таймс» назвала «століттям Сатани»1, спричинили стрімке наростання різнопланового духовного і соціально-політичного досвіду людс
Віднайти істотне
Журналістика нині – футуристична й архаїчна водночас. Вона начебто переносить нас у магічний світ. Це стосується передовсім телебачення, яке репрезентує тривіальну культуру, нетривкі символи, до чо
Наукові погляди на журналістику
Завжди доречно зіставляти методологічно-теоретичні постулати з результатами їх практичної реалізації. Позитивізм, екстраполюючи своє бачення історії на медійну сферу, остаточно, ще після Другої сві
Орієнтації мас-медіа
Варто збагнути плідність суджень представників різних народів, епох, цивілізацій щодо сфери творчості, мистецтва управління душами. Але перш ніж відтворити кілька засадничих орієнтирів «будівництва
Місійність слова
Йдеться про непорочність розуму. Ідейний архітектор італійського Відродження XIX століття Джузеппе Мацціні залишив нам блискучі розмислення про суть публіцистичної творчості, що її він не відділяв
Горизонти української світоглядної публіцистики
Українська світоглядна публіцистика відображає відмежовування від двох крайніх поглядів на мету і сенс історії: від точки зору «тільки цього світу» (марксизм, лібералізм) і від точки зору «виключно
Кредо Волтера Кронкайта
Унікальну сторінку в історію світової журналістики вписав американський телекоментатор Волтер Кронкайт. У своїх мемуарах, названих скромно «A reporter’s Life» («Життя репортера»), він орієнтує нас:
Кількість примірників щоденних газет/1000 мешканців
1.
Японія
7.
США
2.
Швейцарія
Орієнтир – метааналіз історії
Нагадаємо, як трактує цей термін словник: «Мотивація – сукупність мотивів, доказів для обґрунтування чогось; мотивування»1. Йдеться про підставу, привід для якої-небудь дії, вчинку, про
Вища школа – кузня світоглядних думок
Щораз більше теоретиків і практиків журналістики переконуються у потребі фундаментальної журналістської освіти. Університет – вища школа. Отже, на відміну від середньої, він повинен забезпечити вищ
Інтегральність мотивації
Отже, дбаючи про повноцінну підготовку фахівців, не маємо права дати можливість так званим новаторам витіснити нас з континентальної, тобто фундаментальної системи навчання журналістів і замінити ї
Філософія факту
Відколи утвердилася могутність журналістики/публіцистики, людина сягала до газети не лише для того, щоб дізнатися про останні події, але й щоб випрацювати собі певний погляд на речі, щоб зрозуміти,
Моральна кристалізація ідеологічних вартостей
Публіцисти-концептуалісти завжди вміли відрізняти дочасне й минуще від остаточного. Вони усвідомлювали (усвідомлюють), що без подвижництва, ентузіазму й досвіду будь-яке навчання стане даремною тра
Культурний чинник – визначальний
В умовах всеохопної моральної та екологічної кризи людства на порядок денний поставлено проблему докорінної переоцінки вартостей. Незважаючи на очевидні великі осяги цивілізаційного влаштування жит
Медіатизація політики
Нині роль ЗМІ інтенсифікується з кількох причин. Серед них, по-перше, нові технічні й технологічні можливості збирання, акумуляції та передачі інформації, по-друге, розширення й укорінення демократ
Вплив мас-медіа на діяльність політичних інституцій та громадської думки
Сфера впливів
Франція
ФРН
В-британія
Іспанія
США
Судочинство
Сучасна преса світу і проблеми морально-екологічної кризи на зламі епох
Кожна історична доба – це сторінка у божественній книзі Провидіння. Час постійно залишає по собі невитравний слід. Відтак маємо вчитуватися у цей «слід». Під сучасну пору, коли ми воювали один прот
Уникати підміни понять
Минали століття, змінювалися цивілізації, зміщувалися акценти у дослідженнях сфери комунікації, але – закономірно! – повертаємося до плодотворних орієнтирів європейської культури. Наша українська т
Публіцистика онтологічного оптимізму
Епічне бачення світу українською та закордонною публіцистикою має бути систематизоване, ґрунтовно осмислене й задіяне як для навчання молодої генерації, так і для грамотного керівництва динамікою с
Авангард духу: концепція Миколи Шлемкевича
Почнімо з усталених дефініцій. Новий тлумачний словник української мови так визначає суспільство: «Сукупність людей, об’єднаних певними відносинами, обумовленими історично змінним способом виробниц
Пріоритет макротексту
Щоб примножувати мудрість, треба постійно переосмислювати своє минуле, звіряти з досвідом інших народів. Це допоможе перекодову-вати інформацію у знання, а знання – у розуміння. Просвіщати – означа
Свобода як істина
Свобода без істини – шлях егоїзму. У документі «Сіяння істини» Іван Павло II зазначає, що вона просвіщає розум і формує свободу людини. Йдеться про цілісний сенс життя. Існує фундаментальний зв’язо
Роль особи в історії
Про роль особи в історії писало чимало знаних у світі політиків, учених, публіцистів і т. ін. Фундатор сюжетної публіцистики Плутарх залишив нам неперевершені зразки життєпису тих постатей Антики,
Концептуальна публіцистика: історичний аспект
Класичним прикладом такої публіцистики у вигляді 36 листів із п’ятимісячної подорожі до Росії є книга «Росія 1839 року» Астольфа де Кюстіна – французького письменника і журналіста, нащадка давньої
Спадок XX століття: Європа
Збереження пошани до правди й пізнання передбачає: по-перше, сповнення обов’язку щодо історії, по-друге – обов’язку пам’яті. Для публіциста-історика38 не може бути заборонених тем і жодн
Спадок XX століття: Азія, США
Подібний вплив на масову свідомість мала публіцистика Леопольда Вейса (1900-1992), журналіста зі Львова, який прийняв іслам й одержав ім’я Мухаммед Асад. У мусульманському світі його трактують як в
Українська традиція публіцистичного тексту
Входження у світ історичних осіб, подій дає змогу не тільки автентично проаналізувати процеси, а й відчути, пережити їх. Тобто – краще розуміти, ніж просто пізнавати. Схоплення життя інтуїцією веде
Нагнітання деструктивності
Посилення глобальної напруженості, викликаної передовсім матеріальними чинниками (боротьба за ресурси, зиск, економічна, політична і мілітарна експансії та ін.), у журналістській теорії та практиці
Ідеологеми Жана-Поля Сартра
Публіцистика «думання» давно звернула увагу на те, що, незважаючи на перемогу у двох світових війнах XX століття, ліберальна
демократія не витворила нових ідей, які б після страхітливих
Позиція Амоза Оза щодо фанатизму
Вищенаведені приклади публіцистичної діяльності «Столичных новостей» дають, крім усього іншого, підстави зазначити, що арбіт-ральний підхід до історії, претензії на роль «командирів дійсності», неп
Пастки постмодернізму
У 1597 р. філософ і теоретик науки Френсіс Бекон увів в обіг стереотип «Знання – це сила». Він і його сучасники були переконані, що незабаром знання вирішить усі проблеми людства. Ренесанс та просв
Призначення ЗМІ – засоби масового порозуміння
«Мас-медіа повинні стати засобом масового порозуміння, натомість масовість спричинила перевагу турботи про засяг комунікації над турботою про її зміст; «переважає комунікаційний супермаркет», – до
Правда – найвищий етичний ідеал
Найголовніше завдання журналіста – служити правді й справедливості. За Великим тлумачним словником сучасної української мови, «ПРАВДА – 1. Те, що відповідає дійсності; істина. // Певна сукупність д
Онтологія публіцистики
Онтологія публіцистики полягає у її всеохопності, на відміну від науки, яка визначається переважно матеріальними онтосами, до того ж – відзначається специфікацією. Публіцистика має справу з матеріа
Дійова особа історії
Освіченість насамперед полягає у тому, що глядачів, тим паче серед журналістів, не повинно бути. Кожний із нас – дійова особа історії. Її описувати на своє задоволення замало, історія твориться кон
Етичне розуміння професіоналізму
Свобода, якщо вона не сполучена з етичним розумінням професіоналізму, є просто непорозумінням. Отже, примат правди над журналістикою, а не навпаки! Саме правда є шансом стати автентичним
Позбутися селективної моралі
У кожній країні у всі часи, за усіляких умов знаходилися подвижники, які увесь запал серця, увесь талант віддавали благородній справі. Не так давно пішов з життя Володимир Маняк, який зробив першу
Світоглядна публіцистика Світлани Алексієвич
Унікальну місію виконує білоруська письменниця й публіцистка Світлана Алексієвич. Вона працювала в районній, республіканській газетах, завідувачем відділом нарисів і публіцистики журналу «Неман». З
Нинішнє буття без метафіки збагнути неможливо. Слід шукати нові механізми впливу на народну свідомість.
У цій розмові С. Алексієвич тепло згадує про свій український родовід, «дуже барвисте, гарне дитинство», радить «дати свободу самій природі речей» у Білорусі, де знищена національна субстанція, том
Відходять; ми не додумуємо речі до кінця, жонглюємо, шаманимо старими словами.
Сама творчість С. Алексієвич, «нова література факту», її роздуми над специфікою, потугою (або неміччю) слова заслуговують окремого дослідження. Наразі – деякі рефлексії. Публіцисти, так само, як «
Вирішальна роль слова-рушія
У всіх культурах зазначено першоідею, первісний сенс буття. Дао, Логос, Архетип, Парадигма, Монада та інші слова-коди підкреслюють первинну, вирішальну роль інформації у зародженні життя, функціону
Вернути в журналістику правдолюбство і моральний пафос
Публіцистика, яка останніми роками виконала роль месії, оголивши жахливе минуле імперії та комунізму, недвозначно довела, що логіка безоглядної боротьби веде до боротьби, позбавленої логіки, до роз
Плекати сакрум, вибудовувати сенс
Світоглядна публіцистика під сучасну пору, крім оперативного осмислення поточних подій найширшого діапазону, намагається дати
вичерпну відповідь на фундаментальні питання буття, розвитк
Громадянське суспільство – інституція доброчесності
Суто позитивістська методологія, як засвідчив досвід історії, є помилковим мірилом. Людину не можна вилучати із трансцендентності, адже вона – створіння релігійне, а не лише політична тварина, як г
Плекати невмирущий дух нації
Іван Франко «скрізь ставив рідний народ підставою своєї діяльності, добро народне – метою, розум, науку – шляхом до мети»1. Тому нам треба «... зберегти все незі
Цілюща влада вистражданого слова
Особливо варто наголосити на силі переконання у праві на цілющу владу вистражданого слова, що його демонстрував Іван Франко. Паралелі в цьому випадку з найвидатнішими геніями людства цілком доречні
Горизонти публіцистики
Пробуджуючи людське в людині, накреслюючи нації шлях у будуччину («Засяєш у народів вольних колі»), підносячи на найвищі орбіти духовності візію людства, через різні прояви творчості – філософію,
Прогностичний аспект творчості
Із горизонтів XXI століття бачимо, з одного боку, банкрутство комерційно-маніпулятивної цивілізації, яка мусить полишити історичну арену, оскільки спричинила жахливу несправедливість і понизила люд
На найвищих світових орбітах
Як бачимо, Іван Франко мислив, творив на найвищих орбітах національного, європейського та й світового життя. Невситимий інтерес до історії як навчительки життя, до ідеалів народів, наслідування муд
Багатоликість брехні й одне слово правди
Лазар Каганович
Є щось символічне у тому, що «останнім із могікан» більшовизму став Лазар Мойсейович Каганович. На
Невтишний біль нації
Голодомор 1932-1933 років... Тривожна згадка з минулого життя, що її вже відроджена українська нація навіки берегтиме у пам’яті. Спомин про два страшні роки, позначені чорною тінню смерті, сповнені
Голодні повні засіки
Історія кожної нації мусить мати свої дзвони: веселі, сумні, величні, визвольні, дзвони перестороги чи перемоги, які б стояли на сторожі пам’яті, які б не дозволяли канути в небуття нашій національ
Парадокс імені Сталіна
У темряві холодного листопадового вечора запалю невеличку свічку. Одну маленьку свічку на своєму підвіконні. І її слабке кволе тіло танутиме, як танули тисячі слабеньких дитячих тілець, замучених,
Хто сказав, що пекло в потойбічні?
«Щохвилини гинуло 17 людей, щогодини – 1000, майже 25 тисяч – щодня»
(Із промови Віктора Ющенка, 2005 рік)
Кінець зими 33-го... На землі ще поскрипує сніг,
Колір голодної смерті
Якого кольору очі дитини, що помирає з голоду: карі, блакитні чи, може, волошково-зеленкуваті? Вони кольору затхлого мертвого повітря і плісняви, вкритої тонкою павутиною, що не дозволяє пізнавати
Із повідомлення італійського консула
у Харкові Серджіо Граденіго від 31 травня 1933 року:
Голод і далі шаленіє і нищить людей, і просто неможливо збагнути, як може світ залишатись байдужим до такого лиха і як
Антиепітафія – ‘33
Людей поховали тільки один раз.
У скотинячих братських ямах.
Відтоді, щороку, з музикою та квітами
Ховають числа.
Змордовані привиди на шпальтах,
Ніби м
ДОДАТКИ
ЙОСИП ЛОСЬ: «Університет не може
бути товариством із обмеженою відповідальністю»
Кафедра зарубіжної преси та інформації Львівського національного університету імені Івана Франка н
Новости и инфо для студентов