Антиепітафія – ‘33 - раздел Образование, ПУБЛІЦИСТИКА Й ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СВІТУ Людей Поховали Тільки Один Раз.
У Скотинячих Братських Ямах.
...
Людей поховали тільки один раз.
У скотинячих братських ямах.
Відтоді, щороку, з музикою та квітами
Ховають числа.
Змордовані привиди на шпальтах,
Ніби метелик пінцетом, затиснені
Між «Пам’ятаємо...» і «...Співчуваємо».
Ти можеш пам’ятати
Кінохроніки,
«Жовтого князя», і
«...У полі колосочки:
– Ой, радуйся, Маріє!»,
Але,
Якими справдешніми не видавалися б
Агонізуючі стогони
У знудьгованій уяві,
Крізь них чуєш
Шерхіт паперу і тріскотіння кінопроектора.
Ти можеш пам’ятати про них,
Проте ніколи, – ніколи! –
Не кажи, що пам’ятаєш те, що й вони.
Один день на рік
Ми розділяємо з ними біль.
Якби міг ти хоча б сьогодні, тільки сьогодні
Розділити біль
Не чисел з безліччю нулів –
Хоча б єдиної, всього єдиної
Людини,
Лише приміряти
Біль з обкусаними руками
І животом, розпатраним спицями ребер
Тоді ти збагнув би напевне,
Чому я визнаю, що
Не пам’ятаю.
Не розділяю болю.
Не розумію! Анітрохи не розумію
Подій тисяча дев’ятсот тридцять третього
Року Божого
Ірина Вальчук,ЖРН-33с
ОРІЄНТОВНІ ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З КУРСУ
«Сучасна закордонна публіцистика і тенденції розвитку світу»
1. Сучасний світ: особливості перехідного періоду.
2. Чотири візії розвитку світу і прогностична публіцистика: глобальні проблеми людства.
3. Творчість публіциста у системі цивілізації та культури.
4. Журналіст у світі професій (письменника, діяча мистецтва, вченого, історика, політика, юриста, культуролога, соціолога, економіста, оратора, психолога, педагога, священика).
5. Концепція інформаційного суспільства.
6. Порівняльна характеристика визначення ролі й принципів публіцистики у працях В. Ученової, Л. Світіч, Р. Капусьцінського, Н. Постмена, М. Шлемкевича, Е. Проніна.
7. Сучасні акценти публіцистичних виступів газети «Нью-Йорк Таймс».
8. Вплив Ci-Ен-Ен на прийняття політичних рішень.
9. Журналіст (публіцист) – апостол істини.
10. Погляд на сучасну газету й покликання журналіста іспанського вченого Олегаріо Гонсалеза де Кардедала.
11. Творче кредо Волтера Кронкайта – найвидатнішого телекоментатора XX століття.
12. Вплив на сучасну громадську думку щоденних якісних газет Заходу, інших регіонів світу.
13. Епічне бачення світу.
14. Специфіка політичної публіцистики Джульєто К’єзи, Олександра Бовіна, Алена Безансона, Габріеля Маркеса.
15. Континентальна (фундаментальна) й англосаксонська моделі підготовки журналістів у Європі.
16. Правда слова: аксіологічний аспект.
17. Творче кредо Івана Франка.
18. Кшиштоф Зануссі та ЗМІ: орієнтир – засоби масового порозуміння.
29. Світоглядна публіцистика як формуючий принцип суспільства.
30. Сучасна преса світу і проблеми моральної та екологічної кризи на зламі епох.
31. Телебачення як специфічна культура.
32. Саморозвиток творчої особистості.
33. Організація роботи з літературою і правила конспектування джерел.
34. Робота в архівах.
35. Моделювання якісних видань.
36. Авторські передачі радіо Бі-Бі-Сі, Радіо Свобода, Українського національного радіо: порівняльний аспект.
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ
1. Правила раціональної організації розумової праці журналіста.
2. Специфіка журналістської освіти в Європі.
3. Інтернет у навчальній роботі: користування концептуальними публікаціями.
4. Праця з поняттями та визначеннями.
5. Креативний ресурс інформації.
6. Обґрунтувати модель публіцистичної творчості: інформація – знання -розуміння – мотивація – дія.
7. Арґументаційна база публікацій відомих сучасних публіцистів:
а) Вацлава Гавела;
б) Найджела Чепмена;
в) Оріани Фалачі;
г) Бернарда Лекомта;
ґ) Ришарда Капусьцінського;
д) Світлани Алексієвич; е) Бориса Парамонова; є) Сергія Кримського;
ж) Євгена Сверстюка;
з) Волтера Кронкайта; и) Оксани Пахльовської; і) Ларрі Кінга та ін.
8. Спадщина есеїстики й публіцистики Ральфа Емерсона, Томаса Карлейля, Гілберта Честертона, Томаша Масарика, Івана Франка, Михайла Грушевського, Олени Теліги, Астольфа де Кюстіна, Алексіса де Токвіля, Джузепе Мацціні, Євгена Онацького, Артура Мьоллера ван ден Брука, Марка Твена та ін.
9. Концептуальне інтерв’ю у провідних виданнях світу.
10. Висвітлення проблем:
а) сталого розвитку;
б) екологічної кризи;
в) міжнародного тероризму;
г) глобалізму;
д) посткомуністичного простору;
е) порозуміння між цивілізаціями й культурами;
є) візії духовного розвитку модерних суспільств та ін.
11. Професійний аналіз публікацій та радіо- й телепередач (на вибір) за параметрами: постановка проблеми, арґументаційна база, композиція твору, стилістика.
12. Культура читання. Прийоми раціональної роботи з книгами.
13. Методика організації матеріалу для публіцистичного виступу.
14. Телебачення як специфічна культура кічу: погляд колумніста Вадима Скуратівського.
15. Політична публіцистика Джульєто К’єзи.
16. Наукова дискусія. Конференція в Інтернеті.
17. Культура полеміки на телебаченні («Времена» В.Познера та ін.).
18. Навчальне й журналістське досьє.
P.S. Реферати готуються на основі літератури, яку слід назвати наприкінці реферату. Усі цитати, виноски, списки книг, статей, сайтів Інтернету повинні бути оформлені відповідно до методичних розробок кафедри зарубіжної преси та інформації.
Обсяг реферату – не менше 7 комп’ютерних сторінок 12 кеглем через півтора інтервали.
Можна пропонувати свої теми з курсу «Сучасна закордонна публіцистика й тенденції розвитку світу», але їх слід попередньо узгодити з викладачем.
Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Антиепітафія – ‘33
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Додатки 358
Йосип ЛОСЬ:
«Університет не може бути товариством
із обмеженою відповідальністю» 358
Ришард КАПУСЬЦШСЬКИЙ:
«Нещастям для медіа є інтелектуальні лінощі
ї
Структурна криза світосистеми
Всеохопні катаклізми XX століття, що його газета «Нью-Йорк Таймс» назвала «століттям Сатани»1, спричинили стрімке наростання різнопланового духовного і соціально-політичного досвіду людс
Віднайти істотне
Журналістика нині – футуристична й архаїчна водночас. Вона начебто переносить нас у магічний світ. Це стосується передовсім телебачення, яке репрезентує тривіальну культуру, нетривкі символи, до чо
Наукові погляди на журналістику
Завжди доречно зіставляти методологічно-теоретичні постулати з результатами їх практичної реалізації. Позитивізм, екстраполюючи своє бачення історії на медійну сферу, остаточно, ще після Другої сві
Орієнтації мас-медіа
Варто збагнути плідність суджень представників різних народів, епох, цивілізацій щодо сфери творчості, мистецтва управління душами. Але перш ніж відтворити кілька засадничих орієнтирів «будівництва
Місійність слова
Йдеться про непорочність розуму. Ідейний архітектор італійського Відродження XIX століття Джузеппе Мацціні залишив нам блискучі розмислення про суть публіцистичної творчості, що її він не відділяв
Горизонти української світоглядної публіцистики
Українська світоглядна публіцистика відображає відмежовування від двох крайніх поглядів на мету і сенс історії: від точки зору «тільки цього світу» (марксизм, лібералізм) і від точки зору «виключно
Кредо Волтера Кронкайта
Унікальну сторінку в історію світової журналістики вписав американський телекоментатор Волтер Кронкайт. У своїх мемуарах, названих скромно «A reporter’s Life» («Життя репортера»), він орієнтує нас:
Орієнтир – метааналіз історії
Нагадаємо, як трактує цей термін словник: «Мотивація – сукупність мотивів, доказів для обґрунтування чогось; мотивування»1. Йдеться про підставу, привід для якої-небудь дії, вчинку, про
Вища школа – кузня світоглядних думок
Щораз більше теоретиків і практиків журналістики переконуються у потребі фундаментальної журналістської освіти. Університет – вища школа. Отже, на відміну від середньої, він повинен забезпечити вищ
Інтегральність мотивації
Отже, дбаючи про повноцінну підготовку фахівців, не маємо права дати можливість так званим новаторам витіснити нас з континентальної, тобто фундаментальної системи навчання журналістів і замінити ї
Філософія факту
Відколи утвердилася могутність журналістики/публіцистики, людина сягала до газети не лише для того, щоб дізнатися про останні події, але й щоб випрацювати собі певний погляд на речі, щоб зрозуміти,
Моральна кристалізація ідеологічних вартостей
Публіцисти-концептуалісти завжди вміли відрізняти дочасне й минуще від остаточного. Вони усвідомлювали (усвідомлюють), що без подвижництва, ентузіазму й досвіду будь-яке навчання стане даремною тра
Культурний чинник – визначальний
В умовах всеохопної моральної та екологічної кризи людства на порядок денний поставлено проблему докорінної переоцінки вартостей. Незважаючи на очевидні великі осяги цивілізаційного влаштування жит
Медіатизація політики
Нині роль ЗМІ інтенсифікується з кількох причин. Серед них, по-перше, нові технічні й технологічні можливості збирання, акумуляції та передачі інформації, по-друге, розширення й укорінення демократ
Уникати підміни понять
Минали століття, змінювалися цивілізації, зміщувалися акценти у дослідженнях сфери комунікації, але – закономірно! – повертаємося до плодотворних орієнтирів європейської культури. Наша українська т
Публіцистика онтологічного оптимізму
Епічне бачення світу українською та закордонною публіцистикою має бути систематизоване, ґрунтовно осмислене й задіяне як для навчання молодої генерації, так і для грамотного керівництва динамікою с
Авангард духу: концепція Миколи Шлемкевича
Почнімо з усталених дефініцій. Новий тлумачний словник української мови так визначає суспільство: «Сукупність людей, об’єднаних певними відносинами, обумовленими історично змінним способом виробниц
Пріоритет макротексту
Щоб примножувати мудрість, треба постійно переосмислювати своє минуле, звіряти з досвідом інших народів. Це допоможе перекодову-вати інформацію у знання, а знання – у розуміння. Просвіщати – означа
Свобода як істина
Свобода без істини – шлях егоїзму. У документі «Сіяння істини» Іван Павло II зазначає, що вона просвіщає розум і формує свободу людини. Йдеться про цілісний сенс життя. Існує фундаментальний зв’язо
Роль особи в історії
Про роль особи в історії писало чимало знаних у світі політиків, учених, публіцистів і т. ін. Фундатор сюжетної публіцистики Плутарх залишив нам неперевершені зразки життєпису тих постатей Антики,
Концептуальна публіцистика: історичний аспект
Класичним прикладом такої публіцистики у вигляді 36 листів із п’ятимісячної подорожі до Росії є книга «Росія 1839 року» Астольфа де Кюстіна – французького письменника і журналіста, нащадка давньої
Спадок XX століття: Європа
Збереження пошани до правди й пізнання передбачає: по-перше, сповнення обов’язку щодо історії, по-друге – обов’язку пам’яті. Для публіциста-історика38 не може бути заборонених тем і жодн
Спадок XX століття: Азія, США
Подібний вплив на масову свідомість мала публіцистика Леопольда Вейса (1900-1992), журналіста зі Львова, який прийняв іслам й одержав ім’я Мухаммед Асад. У мусульманському світі його трактують як в
Українська традиція публіцистичного тексту
Входження у світ історичних осіб, подій дає змогу не тільки автентично проаналізувати процеси, а й відчути, пережити їх. Тобто – краще розуміти, ніж просто пізнавати. Схоплення життя інтуїцією веде
Нагнітання деструктивності
Посилення глобальної напруженості, викликаної передовсім матеріальними чинниками (боротьба за ресурси, зиск, економічна, політична і мілітарна експансії та ін.), у журналістській теорії та практиці
Ідеологеми Жана-Поля Сартра
Публіцистика «думання» давно звернула увагу на те, що, незважаючи на перемогу у двох світових війнах XX століття, ліберальна
демократія не витворила нових ідей, які б після страхітливих
Позиція Амоза Оза щодо фанатизму
Вищенаведені приклади публіцистичної діяльності «Столичных новостей» дають, крім усього іншого, підстави зазначити, що арбіт-ральний підхід до історії, претензії на роль «командирів дійсності», неп
Пастки постмодернізму
У 1597 р. філософ і теоретик науки Френсіс Бекон увів в обіг стереотип «Знання – це сила». Він і його сучасники були переконані, що незабаром знання вирішить усі проблеми людства. Ренесанс та просв
Призначення ЗМІ – засоби масового порозуміння
«Мас-медіа повинні стати засобом масового порозуміння, натомість масовість спричинила перевагу турботи про засяг комунікації над турботою про її зміст; «переважає комунікаційний супермаркет», – до
Правда – найвищий етичний ідеал
Найголовніше завдання журналіста – служити правді й справедливості. За Великим тлумачним словником сучасної української мови, «ПРАВДА – 1. Те, що відповідає дійсності; істина. // Певна сукупність д
Онтологія публіцистики
Онтологія публіцистики полягає у її всеохопності, на відміну від науки, яка визначається переважно матеріальними онтосами, до того ж – відзначається специфікацією. Публіцистика має справу з матеріа
Дійова особа історії
Освіченість насамперед полягає у тому, що глядачів, тим паче серед журналістів, не повинно бути. Кожний із нас – дійова особа історії. Її описувати на своє задоволення замало, історія твориться кон
Етичне розуміння професіоналізму
Свобода, якщо вона не сполучена з етичним розумінням професіоналізму, є просто непорозумінням. Отже, примат правди над журналістикою, а не навпаки! Саме правда є шансом стати автентичним
Слово, що визволяє, чи слово, що поневолює?
У слов’янському світі правда тісно пов’язана зі світлом, святістю. Так, у староруській мові вона має передовсім значення «Суду Божого». Євген Сверстюк у своїх роздумах «Свобода слова і культура дум
Позбутися селективної моралі
У кожній країні у всі часи, за усіляких умов знаходилися подвижники, які увесь запал серця, увесь талант віддавали благородній справі. Не так давно пішов з життя Володимир Маняк, який зробив першу
Світоглядна публіцистика Світлани Алексієвич
Унікальну місію виконує білоруська письменниця й публіцистка Світлана Алексієвич. Вона працювала в районній, республіканській газетах, завідувачем відділом нарисів і публіцистики журналу «Неман». З
Вирішальна роль слова-рушія
У всіх культурах зазначено першоідею, первісний сенс буття. Дао, Логос, Архетип, Парадигма, Монада та інші слова-коди підкреслюють первинну, вирішальну роль інформації у зародженні життя, функціону
Вернути в журналістику правдолюбство і моральний пафос
Публіцистика, яка останніми роками виконала роль месії, оголивши жахливе минуле імперії та комунізму, недвозначно довела, що логіка безоглядної боротьби веде до боротьби, позбавленої логіки, до роз
Плекати сакрум, вибудовувати сенс
Світоглядна публіцистика під сучасну пору, крім оперативного осмислення поточних подій найширшого діапазону, намагається дати
вичерпну відповідь на фундаментальні питання буття, розвитк
Громадянське суспільство – інституція доброчесності
Суто позитивістська методологія, як засвідчив досвід історії, є помилковим мірилом. Людину не можна вилучати із трансцендентності, адже вона – створіння релігійне, а не лише політична тварина, як г
Плекати невмирущий дух нації
Іван Франко «скрізь ставив рідний народ підставою своєї діяльності, добро народне – метою, розум, науку – шляхом до мети»1. Тому нам треба «... зберегти все незі
Цілюща влада вистражданого слова
Особливо варто наголосити на силі переконання у праві на цілющу владу вистражданого слова, що його демонстрував Іван Франко. Паралелі в цьому випадку з найвидатнішими геніями людства цілком доречні
Горизонти публіцистики
Пробуджуючи людське в людині, накреслюючи нації шлях у будуччину («Засяєш у народів вольних колі»), підносячи на найвищі орбіти духовності візію людства, через різні прояви творчості – філософію,
Прогностичний аспект творчості
Із горизонтів XXI століття бачимо, з одного боку, банкрутство комерційно-маніпулятивної цивілізації, яка мусить полишити історичну арену, оскільки спричинила жахливу несправедливість і понизила люд
На найвищих світових орбітах
Як бачимо, Іван Франко мислив, творив на найвищих орбітах національного, європейського та й світового життя. Невситимий інтерес до історії як навчительки життя, до ідеалів народів, наслідування муд
Невтишний біль нації
Голодомор 1932-1933 років... Тривожна згадка з минулого життя, що її вже відроджена українська нація навіки берегтиме у пам’яті. Спомин про два страшні роки, позначені чорною тінню смерті, сповнені
Голодні повні засіки
Історія кожної нації мусить мати свої дзвони: веселі, сумні, величні, визвольні, дзвони перестороги чи перемоги, які б стояли на сторожі пам’яті, які б не дозволяли канути в небуття нашій національ
Парадокс імені Сталіна
У темряві холодного листопадового вечора запалю невеличку свічку. Одну маленьку свічку на своєму підвіконні. І її слабке кволе тіло танутиме, як танули тисячі слабеньких дитячих тілець, замучених,
Хто сказав, що пекло в потойбічні?
«Щохвилини гинуло 17 людей, щогодини – 1000, майже 25 тисяч – щодня»
(Із промови Віктора Ющенка, 2005 рік)
Кінець зими 33-го... На землі ще поскрипує сніг,
Колір голодної смерті
Якого кольору очі дитини, що помирає з голоду: карі, блакитні чи, може, волошково-зеленкуваті? Вони кольору затхлого мертвого повітря і плісняви, вкритої тонкою павутиною, що не дозволяє пізнавати
Із повідомлення італійського консула
у Харкові Серджіо Граденіго від 31 травня 1933 року:
Голод і далі шаленіє і нищить людей, і просто неможливо збагнути, як може світ залишатись байдужим до такого лиха і як
ДОДАТКИ
ЙОСИП ЛОСЬ: «Університет не може
бути товариством із обмеженою відповідальністю»
Кафедра зарубіжної преси та інформації Львівського національного університету імені Івана Франка н
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов